На територіі області широкий розвиток мають наступні небезпечні геодинамічні процеси – зсуви, природний та техногенний карст, селі, водна ерозія, площинний змив та ін.

Посилення проявів екзогенних геологічних процесів на протязі останніх років підвищило рівень екологічного ризику території, привело до руйнування житлових і промислових об'єктів, доріг, мостів та ліній електропередач.

Зсувні процеси особливо широко розвинуті в передгірських і гірських районах (Снятинський, Верховинський, Косівський, Коломийський, Надвірнянський, Богородчанський, Калуський та Рожнятівський), де мають широке розповсюдження глинисті і піщано-глинисті відклади молас та карпатського фліша.

По ураженності зсувними процесами різко вирізняються наступні ділянки:

басейн р. Річка в межах с.с. Буковець, Красноілля, Замагора, Чорна Річка, Перехресне (Верховинський район), де зсувними процесами охоплено 40-60 % території. Катастрофічна активізація зсуву відбулась в с.Буковець 24 листопада 2002 року. Зсув охопив ділянку шириною 180-250м і довжиною 750м на глибину від 1-2м д 6-10м і мав загальну масу близько 1 млн.куб.м. Зсувом було пошкоджено 11 будинків;

в Коломийському районі на правобережжі р.Прут біля сс. Нижній та Верхній Вербіж, Грушів, Тростянка, Воскресинці, і, особливо, Княждвір, де активізація зсувних процесів створює загрозу ботанічному заказнику загальнодержавного значення "Княждвір" – одному з найбільших в Україні насаджень тису ягідного, внесеного до Червоної книги;

в Косівському районі особливої уваги заслуговує басейн р. Безулька біля с.Снідавка, де в її верхів'ях спостерігається активізація зсувів.

активізація зсувів спостерігається в межах Прут-Черемошського межиріччя, де Покутське передгіпське скульптурне підняття розчленоване долинами рр. Рибниця, Лючка та Пістинька, на схилах яких сформувались великі за площею зсувонебезпечні осередки;

в верхів'ях басейну Прутець Чемегівський (Надвірнянський район).

Враховуючи кризові умови, що склались в багатьох районах області у зв'язку з активізацією зсувних процесів, необхідно здійснити природоохоронні заходи по попередженню зсувів та організувати вивчення динаміки цих небезпечних екзогенних геологічних процесів, особливо в районах їх активізації .

Гірська частина області майже повністю входить в зону активного розвитку селевих процесів. Найбільш селенебезпечні високогірні і середньогірні ділянки Верховинського, Косівського, Надвірнянського, Богородчанського, Рожнятівського та Долинського районів.

Найбільш широко селеві процеси поширені на лівобережжі р. Чорний Черемош в басейнах потоків Погорілець, Дземброня, Бистрець та р. Пробійна (Верховинський район), у верхів'ях річок Рибниця, Пістинька (Косівський район) та в басейні р. Прут, особливо на території, підпорядкованій Яремчанській міській раді.

Активізація селевих явищ на протязі останніх 10 років відмічається по лівих притоках р. Прут (рр. Жонка, Явірник, Женець), де селеві потоки руйнували дороги, мости, а селевими виносами неодноразово заносилось полотно залізниці Коломия-Рахів. В 1997-2000 роках спостерігались інтенсивні селеві потоки в басейні р. Прутець Чемегівський (потоки Рокитний, Левущик, Каратулець, Цапулець, Шекелювка, Хичка та Копчин).

Зоною інтенсивного природного карсту являється широка смуга середнього Придністров'я в межах Галицького, Тисменицького, Тлумацького, Городенківського та Снятинського районів. Карст пов'язаний з розмивом і розчиненням сульфатних та карбонатних порід неогену. Розвиток відкритого та напівзакритого карсту веде до утворення характерних форм рельєфу у вигляді провалів та осідання земної поверхні у вигляді "лійок" діаметром від 3-5 м до 40-60 м у поперечнику. Це призводить до суттєвого зменшення придатної для обробітку площі найбільш родючих в області грунтів.

Найбільша активізація карстових процесів зафіксована поблизу сіл Тишківці, Вікно, Чортовець, Олієво-Королівка Городенківського району та Озеряни, Жабокруки, Хотимир і Воронів Тлумацького району, де легкорозчинні гіпсові відклади неогену виходять на денну поверхню. Інтенсивність активізації карсту оцінюється в 1-2 % на рік, що виражається в утворенні нових та рості вже існуючих карстових форм рельєфу.

Техногенний карст спостерігається в межах промислово-міської агломерації м.Калуша, розвиток якого спричинений розробкою покладів калійної солі.

Протягом 1985-1995 р. р. в межах відроблених шахтних полів відмічалось інтенсивне утворення поверхневих карстових форм (провальні воронки, осідання земної поверхні), що спричинило до утворення озер на опущених ділянках в північній частині м. Калуша (Північне сильвінітове рудне поле) та в с. Хотінь (Хотіньське рудне поле). Осідання земної поверхні в м. Калуші призвело до руйнування житлових будинків, доріг, інженерних комунікацій в районі вулиць Вітовського, Глібова та ін. і завдало значних матеріальних збитків. В грудні 2001 р. велика провальна воронка діаметром до 25 м і глибиною 15-20 м утворилась в зоні Центрального каїнітового поля, на відселеній території.

Великої шкоди довкіллю завдають процеси водної ерозії, що ведуть до розмиву берегів річок (Таблиця 3.4). Вказані процеси найбільш інтенсивно проявляються в передгірській частині області на ріках Бистриця-Солотвинська, Бистриця-Надвірнянська, Лімниця, Свіча, Прут, Чорний Черемош та їх притоках. Загальна довжина зруйнованих боковою ерозією берегів по області складає близько 100 км. Найбільш інтенсивно процеси водної ерозії проявлені в Богородчанському, Долинському та Надвірнянському районах.

Таблиця 3.4.

Дані про ерозійні процеси, які відбуваються на ріках Прикарпаття

Назва річки | Протяжність ділянок річок, уражених боковою ерозією,км | Термін виконання берегоукріп-лення | Примітка

1 | 2 | 3 | 4

Богородчанський район

р. Бистриця-Солотвинська | 9,63 | 2000-2005 | с. Раковець, с. Яблунька, смт. Солотвино, с. Монастирча-ни, с. Жураки, с. Скобичівка

р. Бистриця-Надвірнянська | 2,00 | 2003-2004 | с. Забережжя

р. Саджавка | 1,20 | 2000-2002 | с. Глибівка

р. Плоска | 1,60 | 2004-2005 | с. Яблунька

Верховинський район

р. Чорний Черемош | 4,5 | 2001-2004 | с. Красник, с. Барвінково, смт. Верховина

Галицький район

р. Дністер | 5,0 |