Перед самою очисткою грунту від нафти і нафтопродуктів потрібно провести декілька етапів, а вже потім використовувати сорбент.

На першому етапі забруднений грунт вивозять на площадку і розкидають шаром 0,2-0,3 м. Потім додають сорбент у співвідношенні до грунту 1:200 і залишають так на 2-3 доби. Останнім етапом процесу очистки є вивіз очищеного грунту і подальше його використання для різних потреб.

Для того, щоб виконати ці етапи потрібні певні затрати. Щоб зняти забруднений шар грунту потрібний транспорт (автогрейдер), на який

необхідно використати до 20 л дизельного палива. Вартість сорбенту, який

додають до грунту, складає 90 грн/кг. Щоб виконувати всю роботу потрібно найняти робітників, яким необхідно платити заробітну плату у розмірі 65 гривень на день.

Розрахунок:

На 5 т грунту – 25 кг сорбенту.

Необхідні затрати:

- вартість сорбенту (С) – 90 грн/кг;

С=25*90=2250 грн;

- вартість палива (П) – 6 грн/л;

П=6*20=120 грн;

заробітна плата (З) – 65 грн/день.

Загальні витрати на 5 т грунту становлять (Вз):

Вз=2250+120+65=2435 грн

Тоді, на 1 т грунту (Вк):

Вк=Вз/5

Вк=2435/5=487 грн

Отже, щоб очистити 1 т грунту необхідно витратити 487 грн.

1.3 Джерела утворення відходів на підприємстві та

характеристика відходів

В процесі своєї промислової діяльності на підприємстві НГВУ “Долинанафтогаз” утворюється немало відходів. Джерела їх утворення є різні:

Джерело 1 – виникають промислові стічні води, пісчано-мулові залишки.

Джерело 2 – утворення нафтошламів в процесі підготовки товарної нафти.

Джерело 3 – виникають нафтошлами внаслідок очищення резервуарів, зберігання моторних масел, світлих нафтопродуктів (відходів масел та бензинових фракцій, що забруднені механічними домішками).

Джерело 4 – утворюються відходи транспортування нафти та газу, а сааме: шлам продувочний (продукти корозії, внутрішньої поверхні труб; домішки піску із газоносного шару; конденсат, що надходить від промислів, і мінеральні олії, що містяться в ньому)..

Джерело 5 – утворення донних осадів при зберіганні нафтошламів в амбарах.

Джерело 6 – утворення забруднених нафтою і нафтопродуктами грунтів.

Джерела утворення відходів допоміжних виробництв, а саме: автотранспотрне господарство, хімлабораторія, фотолабораторія, ремонтно-механічний цех, зварювальний пост, електроцех, котельня, очисні споруди, підсобне господарство.

До відходів підсобних господарств відносяться відходи тваринних ферм та теплиць.

В допоміжному виробництві найбільш небезпечними відходами є люмінесцентні лампи, відпрацьовані акумулятори, електроліти, відходи скловати та склотканини від теплоізоляції трубопроводів, а також масла індустріальні відпрацьовані, промаслене ганчір’я, масло моторне, відпрацьоване, надлишковий активний мул-осад з відстійників після механічної та біологічної очистки, будівельні відходи, металеві відходи, що утворюються в результаті ремонту, реконструкції та заміни нафтогазового обладнання, ТПВ.

В атмосферне повітря здійснюється викиди 1400 тонн в рік шкідливих речовин з 1857 стаціонарних джерел, а саме з: димових труб котелень; дихальних клапанів на резервуарах, булітах, ємкостях; котлів підігріву нафти ПТ 160/100 та інших. Від цих джерел викидаються такі речовини: азоту діоксид, азоту оксид, ангідрит сірчистий, ацетон, бутилацетат, вуглецю оксид, водень хлористий, вуглеводні, масло мінеральне нафтове, нафти, аерозоль фарби, фториди, пил неорганічний, пил деревини та інші.

Підприємство скидає у водні об’єкти приблизно 4 т/рік шкідливих речовин, а саме: завислі речовини, амоній солевий, нітрити, нітрати, фосфати, хлориди, сульфати.

Сучасну екологічну політику України спрямовано на перехід від тактики ліквідації техногенних забруднень до тактики запобігання їм, а також на мінімізацію екологічного ризику виникнення і розвитку аварійних та катастрофічних ситуацій. У той самий час діяльність нафтогазовоі галузі характеризується значним та різноманітним негативним впливом на довкілля. Оскільки відходи є основними чинниками забруднення довкілля, то для зменшення негативного впливу нафтогазової промисловості на навколишнє середовище, насамперед, необхідно володіти інформацією про відходи та наслідки їх негативного впливу, а також про можливі напрямки поводження з ними.

При видобуванні нафти та газу утворюються такі основні відходи: піщано-мулові залишки (нафтошлами) і мул очисних споруд. Піщано-мулові залишки відносяться до 4 класу токсичності. Нормативи утворення їх складають 300 тонн. Протягом 2007 року утворилося 297,8 тонн піщано-мулових залишків. Накопичують ці нафтошлами у металеві ємкості. За складом піщано-мулові залишки є змішаного типу, агрегатний стан їх – шламоподібний, пастоподібний. Речовинний склад такий: пісок (25%), суміш вуглеводнів та їх похідних (53%), вода (22%). Хімічний склад залишків: пісок (20%), парафіни (6,5%), вуглеводні масляних фракцій (34,6%), асфальтени (4,2%), смоли (7,7%), вода (22%).

Фізико-хімічні і теплофізичні властивості цих відходів такі: густина 1,12 г/см3; теплотворна здатність 38,30 МДж/кг.

Мул очисних споруд, який утворився протягом 2007 року, передано працівникам НГВУ в кількості 0,25 тонн. Нормативи утворення даного відходу складають 0,25 тонн.

При токарних роботах утворюються такі відходи: зношені деталі, брухт чорних і кольорових металів.

На підприємстві НГВУ “Долинанафтогаз” при діяльності, пов’язаній з транспортом, утворюються такі відходи: акумулятори відпрацьовані, зношені шини, відпрацьовані мастила та інші. Клас токсичності відпрацьованих акумуляторів – 2. Відпрацьовані свинцеві акумулятори складаються з решіткових свинцевих пластин. Одні пластини заповнені диоксидом свинцю, а інші металічним свинцем. Тому відпрацьовані акумулятори використовують як брухт кольорових металів. У 2007 році 3 тонни цих відходів передано ДП „Укрнафтосервіс комплект”.

Зношені шини мають 4 клас токсичності, тому відносяться до малонебезпечних відходів. Ці відходи не завдають шкідливого впливу на навколишнє середовище. Вони лише займають велику площу землі. Але, при спалюванні шин небезпечні для людини сполуки, потрапляють в атмосферу. Зношені шини передано у розмірі 22 тонн у ШРЗ.

Відпрацьовані мастила відносяться