Аерують грунт механічним оброблянням (глибоко орють, розпушують, дискують).

Часто-густо сьогодні, механічно обробляючи грунт, його разом з тим меліорують – вносять органічні, мінеральні добрива і, за потреби, хімічні меліоранти (вапно чи гіпс). Проте, згідно із сучасними поглядами й визначеними закономірностями щодо мігрування нафти в грунтах та її впливу на біотичний компонент ландшафту, рекомендовано вносити меліоранти (зокрема й хімічні) лише після закінчення технічного етапу відновлювання грунтів та їхнього ретельного хімічного дослідження.

У природних зонах із важкими суглинистими грунтами (наприклад, лісостепові зони), для яких вітряна ерозія не є визначальним фактором, грунт аерують переважно відвальним оброблянням на глибину до 0,20 м. Такі ділянки залишають протягом усього технічного етапу без посіву (як пар).

У тих природних зонах, де розпушування може спричинити ерозію грунту (наприклад, сухостеп), грунт аерують поверхневим оброблянням на глибину (0,09±0,01) м, обов’язково залишаючи упоперек схилів чи упоперек напрямів панівних вітрів необроблені смуги завширшки (2,5±0,5) м.

Щоб запобігти в гірських зонах активізуванню ерозійно-схилових процесів, схили, крутіші ніж 60, потрібно терасувати та прокладати на них зливові канави чи жолоби (лотки). По цих канавах і жолобах вода (дощова, снігова тощо) із відновлюваної ділянки повинна прямувати в природні стічні канали.

Протягом усього технічного етапу грунт треба періодично зволожувати. Це стосується, у першу чергу, степової та сухостепової грунтово-кліматичних зон. У зимовий період у цих зонах треба проводити снігозатримування.

В умовах надлишкової вологості грунту біодеградування складників нафти уповільнюється через створення анаеробних умов. Тому в роботах

технічного етапу з відновлювання грунтів на ділянках з надлишковою вологістю (луки, заплави, плавні, заболочені ділянки) замість зволожування потрібно передбачати дренування та осушування.

Термін закінчення технічного етапу залежить від міри забрудненості грунту та кліматичних умов. Орієнтовно цей термін можна спрогнозувати на підставі даних у таблиці 2.3

Таблиця 2.3 - Терміни технічного етапу відновлювання грунтів

Сезон поточного року, у якому відбулося забруднення грунту |

Термін закінчення технічного етапу

Зима | Перша весна через рік після забруднення

Весна | Весна наступного року

Літо | Весна наступного року

Осінь | Перша весна через рік після забруднення

Якщо відновлюваний грунт має лужну (засолені грунти) чи кислу реакцію, тобто показник водної витяжки рН перебуває за межами діапазону (7±0,5), то після виконання технічного етапу проводять його хімічне меліорування – гіпсують або вапнують відповідно. Норма та технологія внесення в грунт хімічних меліорантів – згідно з нормативними документами, загальноприйнятими для певної місцевості з її грунтово-кліматичними, гідрологічними та іншими особливостями.

Щоб поліпшити структуру та агрохімічні властивості грунту під час хімічного меліорування також вносять органічні та мінеральні добрива.

Виконуючи технічний етап відновлювання грунтів і його хімічне меліорування, потрібно врахувати той факт, що органічні речовини й мікроелементи, які містить нафта, за певної трансформації та зниження концентрації нафти до 300мг на 1 кг грунту, можуть бути стимуляторами росту рослин і харчовими компонентами для грунтового біогеоценозу.

Закінчивши технічний етап відновлювання грунтів, розпочинають виконувати роботи першої стадії біологічного етапу – пробне сіяння трав.

Відновлювану ділянку орють на глибину забрудненості грунту, розпушують і дискують.

Підготовлений грунт засівають бобовими культурами, вирощуваними в цій місцевості (горохом, люпином, буркуном тощо).

Сівба та подальший догляд – згідно з технологією, загальноприйнятою для цієї грунтово-кліматичної зони.

Круті схили (понад 100) і важкодоступні ділянки засівають за допомогою гідросівалки, замість якої можна ще застосовувати автомобіль-всюдихід для гасіння пожеж водою. У цьому випадку суміш води з насінням потрібно регулярно перемішувати.

За результатами пробної сівби підприємство оцінює залишкову фітотоксичність грунту та уточнюють строки переходу до останньої другої стадії біологічного етапу.

Пробна сівба також інтенсифікує процеси біодеградування нафти (нафтопродуктів) та поліпшує агрофізичні властивості грунту.

На другій стадії біологічного етапу (через 1,5-2,5 роки після забруднення) ділянку засівають багаторічними травами. Ці роботи розпочинають, якщо на стадії пробної сівби бобові культури посходили не менше ніж на 75% засіяної площі.

Відновлювану ділянку боронують, вносять добрива та культивують. Орієнтовні норми внесення мінеральних і органічних добрив наведено в таблиці 2.4

Таблиця 2.4 – Орієнтовні норми внесення мінеральних і органічних

добрив на біологічному етапі відновлювання грунтів

Група ландшафтно-

геохімічних районів

(грунтово-кліматичні зони) | Норма внесення органічних добрив,

т/га | Норма внесення мінеральних добрив,

кг/га

Лісостеп | 20-30 | 50-60

Степ, сухостеп | 30-40 | 40-60

З мінеральних добрив зазвичай застосовують азотні, фосфорні та калійні (суперфосфат, аміачну селітру тощо) або відповідні комплексні препарати; з органічних – гній, торф, тирсу тощо.

Добрива вносять, щоб інтенсифікувати життєдіяльність мікробних спільнот у грунті та збільшити біомасу рослин, що, у свою чергу, сприятиме посиленню процесів відновлювання родючості грунту.

Підготовлену таким чином ділянку засівають багаторічними травами. Види трав вибирають, виходячи з місцевих грунтово-кліматичних умов і агротехнічних рекомендацій територіального підрозділу Держземагенства. У трав’яних сумішах обов’язковим компонентом має бути принаймі одна бобова культура. Види рослин рекомендовані для різних грунтово-кліматичних зон, наведено в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 – Види рослин та їхні травосуміші, рекомендовані для

застосування в різних грунтово-кліматичних зонах

Грунтово-кліматична зона | Склад травосумішей

Лісостеп | Костриця (вівсяниця) лучна, тимофіївка лучна

Продовження таблиці 2.5

1 | 2

Лісостеп | Тимофіївка лучна, костриця лучна, стоколос безостий, конюшина червона

Лісостеп | Єжа збірна, костриця лучна, конюшина червона

Лісостеп | Регнерія, люцерна синьогібридна або буркун білий

Лісостеп | Тимофіївка лучна, китник (лисохвіст) лучний,