Після завершення робіт з технічної рекультивації проводять контроль за забрудненням грунтів бурової площадки у відповідності з вимогами КНД 41-000 32626-00-326.

Для визначення кошторисної вартості етапу технічної рекультивації

необхідно врахувати такі види робіт:

- інженерно-геологічні дослідження та контроль якості грунту земельної ділянки, відведеної під спорудження свердловини;

- зняття, транспортування та складування родючого шару грунту;

- закріплення поверхні відкосів кагатів грунтів шляхом висівання багаторічних трав;

- гідроізоляція амбарів;

- очищення і ліквідація бурових стічних вод;

- знешкодження ВПР і БШ;

- засипка амбарів та дренажних траншей мінеральним грунтом;

- планування та засипка площадки складованим родючим шаром грунту;

- меліорація (гіпсування або вапнування);

- оранка площадки до і після нанесення родючого шару грунту;

- оцінка стану грунтів згідно Акту про виконання етапу технічної рекультивації земельної ділянки, на якій завершені бурові роботи.

2.3.2 Біологічна рекультивація грунтів

Землекористувачі, які прийняли рекультивовані землі, несуть відповідальність за правильне і своєчасне проведення заходів з біологічної рекультивації.

Рекультивовані землі можна відводити під ріллю, кормові угіддя, багаторічні плодові або лісові насадження. В залежності від цього в проекті біологічної рекультивації розробляють відповідний комплекс агртехнічних заходів їх освоєння.

На землях, призначених під ріллю та кормові угіддя, запроваджуються кормові сівозміни, насичені багаторічними та однорічними травами. На землях, покритих гумусовим шаром грунту, вирощування зернових культур можливе не раніше, ніж на третій рік, а на землях без покриття гумусовим шаром грунту – на четвертий рік після освоєння.

Посадка плодових і ягідних культур, виноградників, шовковичників можлива не раніше, ніж після чотирьохрічного меліоративного періоду, протягом якого рекультивовані землі можна використовувати як кормові угіддя.

У разі використання рекультивованих земель під кормові угіддя до закінчення меліоративного періоду необхідно утримуватись від випасу худоби.

Для підвищення біогенності грунту перші 3-4 роки меліоративного періоду необхідно утримуватись від використання пестицидів.

У разі переводу рекультивованих ділянок до орних земель, останні

повинні бути придатними для вирощування всіх культур сівозміни, до якої приєднують рекультивовану площу. У разі, коли рекультивована ділянка призначена під луки та пасовища, врожаї кормових однорічних та багаторічних трав повинні бути не менше за 90% від врожаїв на поліпшених кормових угіддях. Рекультивовані землі переводять у вкриті лісовою рослинністю землі за умови досягнення лісовими культурами або природним поновленням лісу у певно визначеному віці відповідної зімкнутості крон, густоти та висоти.

Тривалість біологічної рекультивації визначають у заходах з рекультивації і вона залежить від грунтово-кліматичних умов, особливостей технічної рекультивації (потужності родючого шару, який наносять), рівня і характеру забруднення площі, ефективності заходів біологічної рекультивації.

На темно-сірих, чорноземних і темно-каштанових грунтах з потужністю нанесеного родючого шару не менше 50 см і рівнем забруднення компонентами промивальних рідин в межах ГДК (ОДК), а вуглеводнями – не більше 4000 мг/кг грунту, біологічна рекультивація проводиться на протязі 2 років. ГДК (ОДК) реагентів і речовин в грунті приведено в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 – Гранично-допустимі (ГДК) і орієнтовно-допустимі

концентрації (ОДК) реагентів і речовин в грунті.

Найменування реагенту | ГДК,мг/кг | ОДК,мг/кг

Лігносульфонати технічні (ЛСТ) | - | 2000

Барда сульфітно-спиртова хромована конденсована (КССБ) | - | 2000

Феро-хромлігносульфонати (ФХЛС) | - | 10000

Порошкоподібний вуглецево- лужний реагент (ПВЛР) | - | 7000

Гідролізований поліакрілонітрил | - | 10000

Акріло-нітрильний лігносульфонатний реагент | - | 10000

Поліакріланід-гель технічний | - | 400

Лігносил | - | 5000

Карбоксімстілцелюлоза (КМЦ) | - | 300

Оксістілцелюлоза (ОЕЦ) | - | 300

Калій хлористий (KCl) | 560 | -

Натрій хлористий | - | 2500

Кальцій хлористий | - | 2200

Магній хлористий технічний | - | 7500

Натрій їдкий технічний | - | 2000

Сода кальцінована технічна | - | 200

Алюмінат натрію | - | 3000

Вапно будівельне | - | 8000

Продовження таблиці 2.6

Залізо сірчанокисле | - | 10000

Графіт | - | 5000

Концентрат баритовий | - | 50000

Нафта | - | 4000

ЗМАД-1 | - | 4000

Тарін | - | 2000

Структуростворювач | - | 5000

Флотореагент Т-80 | - | 300

Сульфонол-порошок | - | 100

ГКР-9,10,94 | - | 100

Поверхнево-активна речовина ОП-10 | - | 1000

Смола соснова (лісотехнічна) | - | 750

Синтетичні жирні кислоти (СЖК) | - | 1000

Нітрило-триметілфосфонова кислота (НТФ) | - | 100

Проведення біологічної реукльтивації передбачає:

- внесення мінеральних добрив у дозі N60Р30К30 (агрегати 1-РМГ-4; КСА-3; РУМ-8);

- внесення напіврозкладеного гною в нормі 45 т/га (агрегати ПТУ-4; ПРТ; РОУ);

- оранку плугом з переплужником на 20-33 см;

- глибоке рихлення на 18-22 см протиерозійним культиватором КПЄ або культиватором – глибокорозрихлювачем КПГ раз на два місяці на протязі вегетаційного періоду;

- передпосівне боронування, прикотування посів суміші бобових і злакових трав і післяпосівне прикотування грунту;

- утримування грунту під багаторічними травами на протязі двох років.

Ділянки землі, на яких не передбачають зняття родючого шару грунту, а також покриті потенціально родючими породами, або родючим шаром потужністю менше 50 см, переводять до відповідних угідь після проведення етапу технічної рекультивації.

Розробка схеми очистки грунтів від нафти