До основних забруднюючих речовин належать нафтопродукти, феноли, важкі метали.

Основними причинами забруднення вод України є:

- скид неочищених та не досить очищених комунально-побутових і промислових стічних вод у водні об'єкти;

- надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин;

- ерозія ґрунтів на водозабірній площі.

Значної шкоди екосистемі Дніпра поряд з щорічним забрудненням басейну органічними речовинами, завдає забруднення біогенними речовинами. Екологічне оздоровлення басейну Дніпра є одним з найважливіших пріоритетів державної політики у галузі охорони та відтворення водних ресурсів.

9. Земельні ресурси.

Сучасне використання земельних ресурсів України не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно допустимі співвідношення площ ріллі, природих кормових угідь, що негативно впливає на стійкість агроландшафту.

Значної екологічної шкоди земельні ресурси зазнають через забруднення ґрунтів викидами промисловості та використання засобів хімізації. Ситуація з забрудненням території ускладнилася після аварії на Чорнобильській АЕС.

10. Корисні копалини.

Мінерально-сировинна база є основою виробництва понад 90% продукції важкої промисловості. На частку мінерально-сировинного комплексу припадає третина виробничих фондів.

Нерозв'язаною є проблема геологічного вивчення і використання техногенних родовищ корисних копалин.

Тема: "Про комплексну програму поводження з радіоактивними відходами".

1. Загальні положення.

Цю програму розроблено відповідно до Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами" (255/95-ВР) на 1999-2001 роки та на період до 2005 року.

Мета програми - забезпечення реалізації державної політики у сфері поводження з РАВ, основними напрямами якої є:

- розроблення нових, та впровадження існуючих технологій поводження з РАВ на всіх технологічних етапах;

- створення і функціонування єдиної державної системи обліку і контролю за переміщенням РАВ;

- науково-технічна та інформаційна підтримка робіт у сфері поводження з РАВ;

- захист життя і здоров'я персоналу, який працює з РАВ, та населення від дії існуючого випромінювання; налагодження міжнародного співробітництва у сфері поводження з РАВ;

- впровадження спеціального механізму фінансування робіт у сфері поводження з РАВ.

2. Основними завданнями програми є:

- введення в експлуатацію сховищ комплексу "Вектор", як першої черги Центру переробки та захоронення низько- і середньоактивних РАВ, зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення;

- спорудження центрального підприємства переробки РАВ АЕС.

На АЕС доцільно виконувати такі заходди, щодо поводження з РАВ:

- для рідких відходів - забезпечення збирання і випаровування водних р-нів до отримання кубового залишку, очищення та спалення мастил, виділення та висушування відпрацьованих іонітів, мулів та шлаків, контейнерне зберігання;

- для твердих відходів - забезпечення збирання, сортування за технологічними та радіаційними ознаками, фрагментування довгомірних РАВ, компактування, контейнерне зберігання.

У 1999 - 2005 урядовою політикою передбачається здійснити такі заходи, щодо поводження з РАВ АЕС:

1. проектування, виготовлення та введення в експлуатацію технологічних ліній попередньої переробки твердих та рідких РАВ на Рівненській, Хмельницькій, Чорнобильській, Запорізькій, Південно-Українській АЕС;

2. проектування та введення в експлуатацію сховищ контейнерів з сольовим сплавом;

3. реконструкція сховищ твердих РАВ;

4. будівництво та введення в експлуатацію центрального підприємства переробки РАВ АЕС і багато ін. заходів пов'язаних із захороненням, сортуванням, транспортуванням РАВ.

3. Перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему передбачає:

- здійснення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення ймовірності реалізації його потенційної небезпеки, з переведенням об'єкта в контрольований стан;

- переробка пиловмісних мас і радіоактивних матеріалів з подальшим видаленням та захороненням у сховища РАВ.

4. Україна має досить потужну уранодобувну та переробну промисловість, яка представлена Східним гірничо-збагачувальним комбінатом, та Придніпровським хімічним заводом, на яких зосереджено значні обсяги РАВ.

За цих умов постає питання створення технології безпечного виробництва на основі маловідходної технології.

Основними принципами поводження з РАВ на підприємствах є:

- мінімізація обсягів РАВ, які складуються на поверхні;

- обов'язкове очищення рідких РАВ;

- визначення та здійснення заходів, щодо гарантованої ізоляції місць захоронення РАВ з обов'язковим довготерміновим моніторингом довкілля;

- реабілітація забруднених територій підприємствами уронадобувної та переробної промисловості.

У 1999-2005 р. передбачається здійснити такі заходи, щодо забезпечення з РАВ на підприємствах уранодобувної та переробної промисловості:

1. розроблення та впровадження маловідходних технологій;

2. розроблення та впровадження технологій очищення рідких РАВ;

3. розроблення концепції виведення з експлуатації об'єктів уранодобувної та переробної промисловості і ін.

Відповідальним за реалізацію цих заходів визначено Міненерго.

Об'єктами утворення та місцями зосередження РАВ чорнобильського походження є:

-спеціально обладнані пункти захоронення РАВ;

- пункти спеціального оброблення транспортних засобів;

Головним завданням, щодо поводження з РАВ чорнобильського походження є мінімізація їх шкідливого впливу на довкілля.

Основним завданням поводження з РАВ на державних міжобласних спеціалізованих комбінатах об'єднання "Радон" є:

- забезпечення збирання і зберігання РАВ і зведення до мінімуму ймовірності негативного впливу захоронених РАВ та тих, що тимчасово зберігаються на довкіллі.

Передбачається здійснити ряд заходів, щодо реконструкції та переобладнання станцій дезактивації та пунктів захоронення РАВ, створення і впровадження в експлуатацію та встановлення серійного виробництва контейнерів для зберігання РАВ, обстеження і приведення в екологічно безпечний стан сховищ РАВ Міноборони.

Одним з основних завдань державної політики у сфері поводження з РАВ є скорочення термінів тимчасового зберігання РАВ у місцях їх утворення та інтенсифікації їх переробки з наступним зосередженням їх у централізованих сховищах для тривалого або постійного зберігання. На даний час поводження з РАВ в Україні здійснюється на І-му і ІІ-му рівні. Тобто переважні обсяги накопичення РАВ знаходяться на тимчасовому зберіганні в місцях їх утворення.

Остаточному розміщенню у глибоких геологічних формаціях з метою постійного зберігання підлягають довгоіснуючі високо- і середньоактивні РАВ, а саме:

- РАВ підприємств енергетичної галузі;

- РАВ, що утворились внаслідок Чорнобильської катастрофи та тимчасово локалізовані в зоні відчуження паливомісні матеріали об'єкта "Укриття";

- РАВ об'єктів Міноборони.

До основних питань з розміщення РАВ у глибоких геологічних сховищах належить:

проектування підземної лабораторії, спорудження і введення в дію центрального геологічного сховища