| 178 | 51 | 28,63,4 | 8,7 | 0,001
3. недовіра до себе | 145 | 32 | 22,13,4 | 178 | 2 | 1,10,8 | 6 | 0,001
відчуття
неповноцінності | 145 | 16 | 11,02,6 | 178 | 7 | 3,91,5 | 2,3 | 0,01
5. ворожість | 145 | 43 | 29,73,8 | 178 | 20 | 11,25,6 | 2,7 | 0,001
6. конфліктність | 145 | 32 | 22,13,4 | 178 | 18 | 10,15,1 | 1,9 | _
труднощі
спілкування | 145 | 25 | 17,23,1 | 178 | 37 | 20,89,6 | 1,1 | _
8. депресивність | 145 | 13 | 8,95,6 | 178 | 2 | 1,10,8 | 1,4 | _
Як видно з приведених в таб.1 даних, в зоні посиленого радіоекологічного контролю (РЕК) у школярів простежується наявність таких негативно забарвлених емоційних симптомокомплексів: незахищеність (87,3+4,0 і 34,2+5,4; р тривожність (86,3 4,0 і 51,3 5,7; р 0,001), недовіра до себе
(12,3 3,8 і 2,6 1,8; р 0,.01), відчуття неповноцінності (16,4 4,3 і 3,9 2,2; р 0,01), ворожість (29,7 3,8 і 11,2 5,6; р 0,001). Дещо вищими показниками вирізняється конфліктність (22,1+3,4 і 10,1+5,1) та депресивність (8,9 5,6 і 1,1 0,8), хоча результат не досягає статистично значущого рівня, В той же час простежується високий показник симптомокомплексу, пов`язаного із труднощами спілкування у контрольній групі (17,2 3,1 і 20,8 9,6), хоча результат також не досягає статистично значущого рівня. Таке явище, на наш погляд, може бути зумовлене соціальними факторами і не пов`язане із впливом навколишньго середовища.
Якщо прослідкувати динаміку розвитку симптомокомплексів, то побачимо, що показники по таких симптомокомплексах як незахищеність (81,9 4,5 і 75,3 3,4 ), тривожність (58,3 5,8 і 86,3
3,7), ворожість (31,9 5,4 і 27,4 3,8) залишаються відносно стабільними як в молодшому так і в середньому шкільному віці. Виходячи з цього, можна зробити попередній висновок про те, що дані негативно забарвлені симптомокомплекси виникли під впливом несприятливої екологічної ситуації, тобто підвищеного радіаційного фону і є результатом реагування психічної сфери школярів у відповідь на забруднене довкілля.
В той же час такі симптомокомплекси як відчуття неповноцінності (5,5 2,6 і 16,4 4,3; р 0,01),конфліктність (15,2+ 4,2 і 28,7 5,3; р 0,001), труднощі спілкування і (5,5 2,6 і 28,7 5,3; р 0,001), депресивність (0 і 17,8; р 0,001) в середньому шкільному віці достовірно зменшуються. На нашу думку, таке явище пов`язано із психологічними особливостями дітей молодшого шкільного віку. В цей період надзвичайно актуальними є проблеми адаптації до вимог шкільного режиму, побудови міжособистісних стосунків тощо. Пізніше, в міру особистіного зростання, такі проблеми стають більш .збалансованими. З іншого боку, наявність недовіри до себе (12,3 3,8 і 31,9 5,4; р 0,01) у середньому шкільному віці може свідчити про відсутність впевненості у своїх силах. На наш погляд, це спричинено відсутністю позитивної життєвої перспективи, яка породжується перебуванням у ситуації хронічного стресу.
Розглянемо інші показники, отримані за допомогою тесту Люшера. Тут надзвичайно часто зустрічається ситуація заперечення основних (1,2,3,4) кольорів, наданння переваги додатковим, (5,6,7,0), використання останніх у групі компенсації.
7 5 1 2 3 6 4 0 7!
+ + х х = = - -
5 1 7 4 6 2 3 0 4!
+ + х х = = - -
Крім того, високий рівень емоційного напруження у школярів зони РЕК зустрічається достовірно частіше (8,9+2,3 і 2,2 +1,1; р<0,01). Вдвічі вищим являється середній рівень (29,7+3,7 і 19,1+2,9; р<0,05). Що стосується низького рівня емоційного напруження, то в контрольній групі даний показник достовірно вищий (44,8+4,1 і 59,6+0,7 р<0,001). Простежується певна динаміка у рості рівня емоційного напруження. Так, середній показник достовірно вищий у молодших школярів (38,3+5,6 і 20,8+4,7; р<0,05). Низькі показники рівня емоційного напруження суттєво не відрізняються (43.8+5,8 і 45,8+5,8; р<0,05). Високі показники цього параметру залишаються практично однаковими в обидвох вікових групах (8,2+3,2 і 9,7+3,4; р<0,05).
Такі дані дають підставу стверджувати про вплив екологічної ситуації на психоемоційну сферу дітей. Слід підкреслити, що наявність відносно стійких високих та середніх показників рівня емоційного напуження у школярів молодшого та середнього шкільного віку зумовлена саме впливом підвищеного радіаційного фону, оскільки інші фактори, що зумовлюють емоційне напруження, впливали на дітей експериментальної та контрольної груп в однаковій мірі.
Підвищений рівень емоційної напруги може призвести до невротизації дітей. Про це свідчить наявність негативної тенденції емоційного реагування дітей, виявленої за допомогою спеціальної медико-психологічної методики вивчення рівня невротизації (опитувальник Санкт-Петербурзького інституту ім.В.М.Бехтерєва). В зоні посиленого радіоекологічного контролю переважав такий рівень невротизації, який оцінюється як передпатологічний, передневротичний (27,8 6,1 і 9,5 4,5; р<0,05), тоді як виражених патологічних форм невротичних розладів не спостерігалось.
Таким чином, результати нашого дослідження суперечать даним офіційної статистики, де зазначається, що після Чорнобильсткої катастрофи в Україні не виявлено вірогідних змін рівня нервово-психологічної патології (2,с.14). Проте, при спеціально проведеному психологічному обстеженні школярів в зоні посиленого радіоекологічного контролю встановлено вірогідне переважання патологічних форм нервово-психічних розладів.
Чорнобильська катастрофа призвела в Україні до забруднення радіонуклідами з рівнем більше 1 Кі/км кв близько 35млн. га з населенням приблизно 5 млн осіб, при чому чверть з них - діти, організм в цілому і психіка яких є
