За даними А.М.Морозова, на порушення пам'яті - утруднення при згадуванні раніше добре знайомих прізвищ, телефонних номерів, назв міст - скаржилися практично усі обстежувані. Виявлялося зниження як запам'ятовування, так і утримування у пам'яті довільнох ретенції, своєрідний симптом "розбігання думок", коли хворі були неспроможними утримувати вольовим зусиллям логічний хід бесіди [76, 77], 172 (68,8%) ліквідатори відзначали зниження ефективності процесів мислення, напруженість при прийнятті рішень, 80 (32%) особам важко давалося осмислення прислів'їв та приказок, 26 (10,9%) не змогли пояснити їх переносний зміст, як і найростіших логічних задач та арифметичних дій. У 188 (75,5%) чоловік виявлено порушення уваги, а у 11 (4,4%) - діагностовано лакунарну деменцію з частковою втратою критичності щодо свого стану. Порушення пам'яті у побуті відзначено у 98,2% обстежених, у побуті та на роботі - у 100%, тенденцію до прогресування погіршення - у 75,2%.

Якщо у перші роки після аварії при оцінці інтелектуальної сфери обстежених статистично вірогідні відхилення від норми не виявлялися [122], то до 1992 за даними А.М.Морозова, у 40% ліквідаторів наростав психоорганічний синдром, у 4,2% діагностовано лакунарну деменцію.

За даними Л.Ф.Шестопалової, у структурі нейропсихологічного синдрому домінували ознаки недостатності активного забезпечення психічних процесів, що проявлялися переважно у вигляді виснаження уваги, звуження обсягів оперативної вербальної пам'яті [132, 133].У хворих з дисциркуляторною енцефалопатією при збереженні активаційних дефектів у структурі синдрому істотно зібльшувалася питома вага порушень операційних компонентів (праксису, гнозису, пам'яті, зорово-просторових операцій, мислення); розширювався спектр регуляторних розладів - знижувалися динамічні параметри діяльності (інертність, важке переключення з однієї програми на іншу, підвищення швидкісних характеристик перебігу процесів), утруднення довільної регуляції діяльності, її програмування і контролю.

Зниження загального інтелектуального коефіцієнту у дітей зони РЕК пов’язано з низьким рівнем працездатності та уваги. Це підтверджують отримані нами дані за допомогою таблиць Анфімова і теппінг-тесту.

За даними порівняльного аналізу високі показники рівня уваги в основній групі в 1,5 рази нижчі, ніж в контролі (р › 0,001). Середні показники достовірно вищі в основній групі 45,5±4,1 і 31,7±3,8 в контролі (р › 0,001). Що стосується рівня працездатності, то показники високого рівня у дітей основної групи у 2 рази нижчі, ніж у дітей контрольної групи (р › 0,001). В результаті дослідження виявлено, що в основній групі переважають статистично достовірні дані по низьких показниках 39,3±4,1 і 22,9±3,4 в контролі.

Домінування середнього рівня уваги та низького рівня працездатності у школярів зони РЕК, на наш погляд, є наслідком негативного емоційного реагування, наявністю високого рівня тривожності, емоційної напруженості, викликаної несприятливим впливом навколишнього середовища, зокрема підвищеного радіаційного фону, оскільки інші фактори, що зумовлюють емоційне напруження, впливали на дітей експериментальної та контрольної груп в однаковій мірі.

Таким чином всі наявні дані та результати нашого дослідження вказують на наявність прямої дії малих доз іонізуючого випромінювання, яке зумовлює патологічні зміни в організмі та відхилення у психічному розвитку особи.

Виявлені зміни та відхилення у психічному розвитку пов'язані з безпосереднім переживанням загрози, що раптово виникла внаслідок Чорнобильської катастрофи і продовжує діяти за умов відсутності повної достовірної інформації про загрозу. З іншого боку появилися фактори, пов'язані із зміною традиційних соціальних і психологічних зв'язків, труднощами адаптації до нових умов життя, необхідністю підкорятися вимогам екологічної безпеки, зміною укладу, способу життя 10.

В радіаційній медицині існує ефект залежності стійкості до радіоактивного впливу від віку. Крива цієї залежності має назву "трапецієподібної" і означає зростання, стабілізацію та зниження толерантності до радіації в залежності від віку (від утробного розвитку до смерті) [11].

За визначенням деяких авторів [7], встановлення індивідуальних доз іонізуючого випромінення для кожної дитини, народженої з 26 квітня 1986 р. по 25 лютого 1986р. є більш складним, ніж аналогічні дослідження в Японії. Перш за все, одержання індивідуальних доз в результаті бомбардування Хіросіми та Нагасакі знаходилося в прямій залежності від відстані між людиною і епіцентром вибуху. В нашому випадку такої залежності немає. Україні, зокрема на Прикарпатті забруднення території носить характер "радіаційних плям".

Унікальністю постчорнобильської ситуації для психічного розвитку дітей є тривале проживання у стресогенному середовищі і необхідність регулярно отримувати відновлювальне санаторно-курортне лікування. [14]

Психологічний стрес у дітей призвів не тільки до стану психологічної дезадаптації, що проявляється в емоційній та поведінковій сферах, але й до формування комплексу сомато-вегетативних порушень.

Патогенний вплив екологічно несприятливої ситуації на дитячий організм проявляється переважно функціональними розладами центральної нервової системи з появою синдрому екологічної дезадаптації, підвищеною збудливістю, руховою активністю, швидкою втомлюваністю, зниженням інтересу до навколишнього, до навчання, вегетативною дистонією, невротичними реакціями, поведінковими розладами і труднощами адаптації, що являється відображенням порушень психофізіологічного «субстрату» (Студьонкін М.Я., Вельтіщев Ю.Є., Чур`янова М.І.).

Психоемоційне та фізичне перенапруження, зміна сталого життєвого стереотипу та побоювання наслідків радіаційного опромінення є чинниками ризику різних патологічних змін (О.Г.Антонова-Гурченко, А.І.Нягу).

В результаті досліджень, проведених в Інституті експериментальної радіології НЦРМ в діапазоні доз до 1 Гр встановлено, що крім змін у кров'яній системі, спостерігається зниження реакції показників працездатності (загальний об'єм роботи, максимальна сила, продовженість праці), пригнічення біоелектричної та скорочувальної активності нервово-м'язевого апарату.

Багато авторів вказує на небезпеку і недопустимість проживання дітей на забрудненій радіонуклідами зоні. [13,