У стратосфері на висоті 20-25 км міститься озоновий шар, що захищає Землю від ультрафіолетового випромінювання. Однак внаслідок ядерних випробовувань, вивержень вулканів, застосування фреонів тощо концентрація озону в ньому зменшу-ється. Разом зі зростанням антрпогенного навантаження на довкілля збільшується кількість викидів шкідливих речовин — окислів вуглецю, сірки та азоту. Змішуючись з димом, ці гази утворюють смог, а з водяною парою — кислотні дощі. Ці явища найбільш поширені у промислових районах світу. Шкідливі речовини в повітрі викликають підвищення захворюваності смертності людей, пригнічення розвитку рослин та iн. Здатність атмосфери до самоочищення обмежена, тому важливе значен-ня мас переробка відходів промислових підприємств на безвідхідні і маловідходні технології, встановлювати на них газо- і пилоочисне, обладнання. Для очищення повітря необхідно збільшувати площі зелених

Основне антропогенне забруднення повітря створюють автотранспорт, теплоенергетика і ряд галузей промисловості. Найбільш розповсюдженими токсичними речовинами, які забруднюють атмосферу, є: оксид вуглецю CO, діоксид сірки SО2, оксиди азоту NO2, вуглеводні і пил.

Крім наведених вище речовинні пилу в атмосферу викидаються інші, більш токсичні речовинни. Так, викиди заводів електронної промисловості містять пари плавикової, сірчаної, хромової та інших кислот, органічні розчинники тощо. Зараз налічується понад 500 шкідливих речовин, що забруднюють атмосферу, їх кількість з кож-ним роком збільшується.

Найбільші концентрації шкідливих речовин в атмосфері спостерігаються в райо-нах великих промислових населених пунктів. Більша частина домішок атмосферного повітря в містах проникає в житлові приміщення. Влітку (коли вікна відчинені) склад повітря в житловому приміщенні відповідає складу повітря поза приміщенням на 90%, взимку — на 50%.

Високі концентрації і міграція домішок в атмосферному повітрі стимулюють їх-ню взаємодію з утворенням більш токсичних сполук (смогу, кислот) або призводять до таких явищ, як «парниковий ефект», руйнування озонового шару.

Джерелами надходжень сполук хлору і азоту в озоновий шар можуть бути: вул-канічні гази, технології із застосуванням фреонів, атомні вибухи, літаки, ракети, які містять у вихлопних газах сполуки хлору і азоту.

Значно впливають на озоновий шар фреони, тривалість життя яких досягає 100 років. Джерелами надходження фреонів є: холодильники при порушенні герметично-сті контуру переносу теплоти, технології з використанням фреонів, побутові балончи-ки для розпилення різних речовин тощо.

За даними вчених, техногенне руйнування озонового шару до 1973 р. досягло 0,4...1%, до 2000 р. — 3%, до 2050 р. очікується 10%. Ядерна війна може збіднити озоновий шар на 20-70%. Помітні негативні зміни в біосфері очікуються при збідненні озонового шару на 8... 10% від загального запасу озону в атмосфері, який складає близько 3 млрд. т. Зауважимо, що один запуск космічної системи «Шатл» супрово-джується руйнуванням близько 0,3% озону, що складає понад 107 т озону.

Людина за добу вживає в середньому 25 кг повітря. Навіть, якщо відносний вміст забруднювачів в повітрі незначний, їх сумарна кількість, яка потрапляє в орга-нізм людини при диханні, може виявитись токсичною. Найбільш поширеною шкідли-вою домішкою повітря є чадний газ. Надмірна його кількість призводить до швидкої втомлюваності людини, головного болю, запаморочення, ослаблення пам'яті, пору-шення діяльності серцево-судинної та інших систем організму.