Реферат

з екології

План

Забруднення та їх класифікація.

Живі організми в екосистемі.

Кругообіг речовин а екосистемі.

1. Забруднення та їх класифікація

Писати про забруднення не так просто. Якщо не виділятися з влас-ного виду, то необхідно послідовно обстоювати його пріоритети. У цьому варіанті легко, як це і робить Всесвітня організація охорони здоров'я, дати наступне визначення: забруднення — це поява у довкіллі людини забруднюючих речовин чи будь-яких інших агентів (від вірусів до звукових хвиль надмірної інтенсивності), які безпо-середньо чи опосередковано негативно впливають на людину і на створене нею для власних потреб штучне середовище.

Саме такий підхід, на наш погляд, притаманний більшості людей. Він особливо характерний для тієї їх частини, яка в сучасних суспільствах основним завданням вважає "підвищення рівня життя співвітчизників". Зовсім інший варіант визначення забруднення обстоюють провидці-екологи, які усвідомлюють, що поблажливість до злочинно-егоїстичних дій і прагнень людства не йде йому на користь. Саме антропоцентричний (той, що ставить у центр відліку людину, оцінюючи всі явища вик-лючно через її пріоритети) підхід до всіх дій і намірів минулого і су-часного є головною причиною прискореного руху людства до прірви. В екологічному визначенні поняття забруднення зроблено спро-бу відійти від антропоцентризму, наголошується на тому, що воно сто-сується не лише людей і створеного ними штучного середовища, а сукупності всіх видів у біосфері та Землі з ближнім космосом:

Забруднення — внесення у довкілля, виникнення чи раптове підвищення у ньому значень чи концентрацій хімічних, фізичних, біологічних, інформаційних чи будь-яких інших традиційних чи новостворених агентів ґ і факторів, що спричинює втрату рівноваги і завдає шкоди частині чи більшості видів екосистеми, де ста-лося це явище.

Саму шкідливу речовину чи фактор теж називають "забруднення” (хоч краще — "забруднюючий агент"). Тому це слово, як і подібні до нього (типу випромінювання), у різному контексті означає і явище забруднення, і матеріальний агент, значення якого вийшло за межі норми.

Забруднення поділяють на природні і антропогенні.

Прикладом перших є пил і гази під час виверження вулкана, вода у періодичних "потопах" в українському Поліссі, несподіваний заморозок чи навіть сніг для квітучих вишень, віруси грипу чи нашестях сарани тощо. Ми про них будемо лише побіжно згадувати. Надалі наголос робитиметься на антропогенних, створених чи спричинених людиною забрудненнях. Саме вони стали серйозною небезпекою для виживання людства, весь прогрес якого був рухом до створення у щораз більшій кількості таких забруднень, які Природа, за всіх її зусиль не може нейтралізувати взагалі, або принаймні швидко.

Споконвічні витвори людини були не дуже шкідливі для довкіл; ля. Природа так і не змогла перетворити на глину кераміку всіх часів і народів, нейтралізувати вироби з непрозорого старовинного скла тощо. Але вони хоч були неотруйні, а шкода оточенню під час їх виготовлення завдавалася мінімальна.

Раніше вже згадувалося, що скотарі, і землероби впливали на довкілля. Найактивніші і найневміліші з них подекуди примудрялися зробити його навіть непридатним для власного перебування. Звісно, погано, але люди у стародавні часи хоча б не завдавали йому шкоди, використовуючи майже виключно природні матеріали. Більшість виробів (як і тіла самих працівників після їхньої смерті) розкладалися,je прості речовини знову включалися у речовинний кругообіг у біосфери.

А от людина міська відзначила свою появу справжнім фонтаном виробів, з якими Природа або нічого вдіяти не могла, або справлялася з великими втратами для живого. Суттєво і те, що ці "вічні" (стійкії або незруйновні) речовини і вироби міські люди вносять у довкілля Л дуже концентровано. Нарешті, людина міська спокусила і селянина ж можливістю легкого підвищення врожайності: ось тобі трактор, міндобриво, гербіциди, пестициди, дефоліанти, застосовуй, збереш удвічі-тричі більший урожай.

Але ж багато з цих речовин ніколи не існувало, тому невидно, що вони поступово накопичувалися, і врешті-решт, як перший з інсектицидів (дослівно "вбивці комах") — ДДТ (його творець навіть отримав свого часу Нобелівську премію), стали смертельно небезпечні не тільки для шкідливих комах, а й для всього живого.

Дедалі суттєвішим стає поділ усіх забруднюючих агентів на стійкі — незруйновні біосферою за короткий час без негативних наслідків для неї і нестійкі — ті, що зникають або модифікуються до безпечно-го стану під впливом біосфери чи фізичних умов на поверхні Землі.

Заміна традиційних речовин (металів, стійких пластичних мас тощо) на нові, які у потрібний момент деградують (розкладаються) на звичні для біосфери сполуки, — одне з великих і благородних екологічних завдань сучасних технологій.

Для потреб практики забруднюючі агенти найчастіше поділяють за їх походженням на промислові і непромислові (сільськогосподарські).

Залежно від природи забруднення поділяють на енергетичні і ма-теріальні.

Можна застосувати останній поділ для промислових забруднень, ви-діляючи окремо механічні (переважно тверді "цяцьки" людей), хімічні (гази, рідкі сполуки і штучні речовини), фізичні (усі види полів, хвиль і випромінювань), біологічні (створені чи модифіковані впливом люди-ни найпростіші, рослини, тварини).

Спрощену, але досить інформативну схему класифікації промис-лових забруднень наведено на рис. 22.

За розміром зони ураження (площа і відстань поширення чи пере-несення) забруднення класифікують так:

1) забруднення житла; 2) локальні; 3) регіональні; 4) глобальні.

Відповідно до сили ураження забруднення поділяють на кілька груп за специфікою дії та рівнями шкідливості для людини. Найшкідливіші ті з них, які діють на людину в найменших концентраціях чи кількос-тях (типовий приклад такої речовини — радіонукліди).

Рис. 22. Спрощена класифікація промислових забруднень

3.4. Живі організми в екосистемах. Біоценози

2. Живі організми в екосистемах.

Кожна екосистема відрізняється своєрідним потоком енергії та кругообігом