У другій половині ХХ ст., перед лісівниками Карпат була поставлена мета - вивчити можливості застосування лісівничої типології П.С. Погребняка, Д.В. Воробйова в гірських умовах Українських Карпат і використання її принципів у практичній діяльності лісових підприємств. Довгий час існувала помилкова думка, що головною умовою успіху лісівничої типології в лісогосподарській практиці є простота типологічної класифікації. Варто визнати позитивне значення її простоти, проте, головне не тільки в її простоті. Важливість у даному випадку полягає у пізнавальній, науковій, теоретичній глибині типологічної класифікації. Власне від цієї глибини і залежить успіх типології на виробництві. Це - не простий опис типів лісу, а їх класифікація, яка аналізує і узагальнює об'єкт (ліс) звідусіль, перш за все - з екологічного боку, тобто з розгляду важливих зв'язків між рослинністю і середовищем. При цьому, не простий опис і формальна класифікація за едифікаторами деревостану і ґрунтового покриву, а класифікація, яка пояснює екологічне походження лісу, як відображення впливу кількості елементів середовища - вологи, поживних речовин грунту, кліматичних чинників на склад, продуктивність, відновлення і стійкість лісу П.С. Погребняк та Д.В. Воробйов були яскравими послідовниками ідей Г.Ф. Морозова та Є.В. Алексєєва, в яких чітко викладена нова пізнавальна сторінка лісознавства, покликана розширити і поглибити його теорію, його науку, важливішою функцією якої власне і є пояснення явиш. При цьому, в гірських умовах підтвердилась необхідність застосування порівняльно - екологічної методики, яка дає можливість для правильної організації стаціонарних досліджень та інтерпретацій отриманих результатів. Відзначимо, що важливою ланкою підвищення ефективності лісового виробництва на основі єдиної технічної політики є розробка системи лісо-господарських заходів з врахуванням лісорослинних умов у розрізі природно - економічних районів і категорій лісів, а в їх межах - по типологічних господарствах і господарських секціях. Розробка таких господарств і секцій для кожного типу лісу зокрема, практично неможлива і непридатна для практики лісового господарства. Тому, одним із важливих завдань лісової типології є розробка комплексних заходів з підвищення продуктивності лісів стосовно до груп типів лісу, які об'єднуються за спільністю лісорослинних умов та складом цільових деревостанів. Тепер господарства і господарські секції більшості випадків утворюються за переважаючою породою або за класами бонітетів, що не забезпечує раціональне використання лісових земель. Крім того, це утруднює проведення типологічного аналізу матеріалів лісовпорядкування і перспективне планування лісогосподарських заходів.

1.2. Економічні, біологічні та технологічні передумови рубок догляду за лісом

Виділяють економічні, біологічні й технологічні аспекти обґрунтування рубок догляду. Рубки догляду, перш за все, проводять там, де находить збут лісопродукція від них, або існують можливості вивезти її до інших споживачів. Догляд за молодняками, як правило, не дає ніякого прибутку, часто він навіть збитковий, але рубки догляду при цьому забезпечують необхідний склад майбутніх насаджень, тому їх проводять завжди, якщо економіка району дозволяє займатися доглядом за лісом. І все ж одержання додаткової деревини у процесі вирощування лісових насаджень – не головна мета рубок догляду, хоча за рахунок їх загальний обсяг лісокористування збільшується на 40-50%. Своєчасно і без порушень проведені рубки догляду підвищують при головній рубці вихід ділової деревини у дубових деревостанах на 20-25%, у соснових – на 15%, а грубих сортиментів – відповідно на 16 і 25%. Це значною мірою підвищує цінність насаджень, про що можна судити і за так званою таксовою вартістю деревини (вартість на корені), яка при проведенні рубок догляду збільшується до 60%.

Таким чином, економічною основою рубок догляду за лісом є: одержання додаткової деревини за рахунок проміжного користування лісом; підвищення якості і скорочення терміну вирощування технічно стиглої деревини; збільшення прибутків з одиниці площі лісу.

Хоча рубки догляду лісу – це господарський захід, їх необхідність випливає, перш за все, з біологічних закономірностей формування лісових насаджень з метою спрямованого регулювання породного складу, форми, росту та розвитку. Для обґрунтування рубок догляду з біологічних позицій звертають увагу, по-перше, на зміни фізіологічних процесів у тканинах та органах деревних рослин, вплив цих змін на ріст дерев та якість деревини, по-друге, на зміни мікроклімату, ґрунту в зв’язку зі зміною фізіологічних процесів. Зміну внутрілісового середовища, як результат проведених рубок догляду, слід вважати первинним, а її наслідки – вторинним явищем, що випливає з першого.

Професор Л.О. Іванов вважав світло єдиним фактором, який може бути безпосередньо змінений рубками догляду. Разом зі зміною світлового фактора змінюється і ряд умов росту дерев – тепло, вологість, властивості ґрунтів.

Дослідженнями Л.О. Іванова, П.С. Косович встановлено, що після рубок догляду освітленість збільшується у 3-5 разів, що при малих висотах сонця майже вся енергія поглинається хлорофілом, бо у ранкові часи фізіологічно активні промені складають 50-60%, а при збільшенні висоти сонця до 30 градусів – не більше 37%. Проведені рубки догляду збільшують тривалість фотосинтезу на 1-2 години щодня за рахунок ранкового і післяполудневого часу.

Характер освітлення крон у насадженнях залежить як від надходження радіації – прямої чи розсіяної, так і від породного складу, віку та будови деревостану. Верхні частини крон дерев при ясній погоді освітлюються прямими променями, а нижні мають певний дефіцит освітлення. Від ступеня освітленості залежить процес листоутворення, гілкування крони і в цілому – формування габітусу дерева, який притаманний тій чи іншій деревній породі. Внаслідок взаємного притінення дерев у насадженні формується тіньове листя або хвоя, від долі якої залежить продуктивність фотосинтезу, відмирає частина гілок крони, що