Дефіцит жолудів дуба, що утворився в останні роки, іноді зумовлює поновлення корінних насаджень дібров з використанням порослевої здатності дуба. Застосовуючи рубки догляду за дубом у молодняках природного походження, намагаються вивести насіннєві екземпляри підросту дуба і ясена у верхній ярус. Це завдання досить складне, бо поросль у перші роки життя росте значно швидше. Першу рубку прово-дять уже у 3-5-річному віці, вирубуючи поросль там, де вона затінює насіннєві екземпляри. У місцях, де насіннєве поновлення відсутнє, ви-рубують не всю поросль, а тільки ті паростки, які з'явилися вище коре-невої шийки. Продовжуючи догляд за насіннєвим дубом і ясенем, слід вирубувати також м'яколистяні породи, кущі ліщини, інших порід з таким розрахунком, щоб у складі молодого деревостану ясена було не більше З одиниць. Освітленням і прочищенням у загальному комплексі усіх видів ру-бок догляду надається особливе значення, бо саме вони повинні забез-печити вихід дуба до першого ярусу й перевагу у складі насадження.

У другий період (після 30-річного віку) небезпека заглушення дуба супутніми і м'яколистяними породами минає, бо він починає досить швидко рости у висоту. Догляд зводиться до формування струнких стов-бурів правильної форми і відповідних розмірів крони, а також забезпе-чення приросту у товщину кращих дерев.

Проріджуваннями продовжується формування другого ярусу із су-путніх порід, а у порослевих насадженнях - догляд за деревами насін-нєвого походження. У чистих дубняках вибирають лише ті екземпляри, які заважають росту кращих дерев. Другий ярус або підгін не тільки сприяють формуванню стовбура і крони дуба, але й виключають мож-ливість появи на стовбурах так званих "водяних пагонів", які знижують якість деревини і можуть викликати суховерхість.

Прохідними рубками розріджують деревостан так, щоб між кронами дерев верхнього ярусу утворилися незначні просвіти. Густоту другого ярусу зберігають такою, яка б забезпечувала йому надійне виконання ґрунтозахисних функцій. Після 60 років догляд зводиться до вибірки де-рев з нижньої частини пологу кожного ярусу. У грабових дібровах перші прохідні рубки повинні бути менш інтенсивні у першому і більш інтенси-вні у другому ярусі. Однак допускати сильне зрідження другого ярусу не можна.

У свіжих і вологих лісорослинних умовах прохідні рубки повторюють через 10-15 років кілька разів, а у сухих, як правило, проводять, один раз. У чистих дубняках у степових умовах прохідні рубки не проводять.

ВИСНОВКИ

Лісорослинні умови в районі досліджень у цілому сприятливі для росту головної породи - дуба звичайного та супутніх деревних порід: граба, осики, явора, клена.

У вологій грабовій судіброві типоутворювальною породою є дуб звичайний, а характерною кліматичною домішкою – граб звичайний. Широке географічне поширення дуба вказує на його екологічну пластичність .

Даний тип лісу зустрічається в Передкарпатті. Переважають сірі лісові грунти. У живому надґрунтовому покриву – домінують мегатрофи-мезофіти .

Середній фактичний запас найвищий у групах віку 81-90 р. і складає 228м3/га, а максимальний приріст у групах віку 31-40 - 41-50 р. становить 3,7 м3/га. Це пояснюється інтенсивним накопиченням деревини у цьому віці.

Еталонні деревостани є високоповнотними (1,0-0,8) у групах віку 1-10, 11-20, 31-40, 41-50 років, середньоповнотними в решті вікових груп. Найвищий запас еталоних насаджень зафіксовано у групі віку 81-90 років – 257 м3/га. В цілому, середній приріст еталонів складає 3,5 м3/га, тобто на 0,5 м3/га вищий від середнього фактичного приросту. Середній запас еталону становить 183 м3/га і на 15 м3 перевищує середній фактичний запас, який складає – 168 м3/га.

Ступінь використання типологічного потенціалу коливається від 58,6% у групі віку 11-20 років до 88,7% у групі 81-90 років за середнього значення 78,9%.

7. Переважають похідні деревостани, частка яких становить 57,5% від загальної площі типу лісу. У групі віку 1-10 років всі насадження корінні. Корінні деревостани переважають у вікових групах 11-20; 21-30; 31-40; 41-50; 81-90; 91-100 та 101-110 років. Найбільша частка похідних деревостанів у групі віку 61-70 років -99%.

8. Похідні деревостани представлені дубняками з Дч-32,9га(2,6%), акаційниками -3,8га (0,3%), липняками – 30,3га (2,4%), ялинниками – 61га (4,7%) грабняків 609,8га (47,5%), за чіткої переваги грабняків.

Площа насаджень, які підлягають освітленню становить 25,6 га із вирубуваним запасом 39,5 м3, прочищенню 38,5 з вирубуваним запасом 154,5 м3, проріджуванню 31 га із вирубуваним запасом 442,8 м3, прохідній рубці 79,4 га із вирубуваним запасом 1730,4 м3.

При проведенні освітлення доцільно застосовувати верховий метод, прочищень і проріджувань – комбінований, а при прохідних рубках – низовий. Найнижча інтенсивність рубок при проріджуваннях за середнього значення 10%, а найвища при освітленнях за середнього значення 17%. При прочищеннях і прохідних рубках цей показник складає відповідно 11,1; 12,1%.

До рубок догляду першочергово призначали: ділянки на яких зростають хворі та пошкоджені дерева; культури та природні молодняки цінних порід, які пригнічуються небажаними, деревними та чагарниковими породами; змішані деревостани з головною і другорядними породами в одному ярусі; деревостани в яких є світлолюбові породи ( дуб, ясень, модрина, сосна тощо); складні деревостани; чисті та перегущені молодняки цінних порід; молодняки насіннєво – порослевого походження; перегущені насадження; деревостани з куртинним розміщенням дерев, якщо в окремих групах існує загроза пригнічення головних порід другорядними або у разі перегущеності чистих куртин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ