РЕФЕРАТ

на тему:

“Особливості лісових рубок в Польщі.”

При застосуванні суцільних рубань перевагу віддають не прямокутним, а більш складним формам лісосік з дугоподібними або східчастими межами, що особливо позитивно впливає на їх мікроклімат і сприяє появі супутніх порід.

Створення деревостану бажаного господарського типу, що відповідає вимогам постійного, урівноваженого й багатофункціонального лісового господарства, вимагає одночасного проведення взаємодоповнюючих заходів у частині лісівництва, лісокористування, організації й охорони лісу, серед яких особливо високий ступінь інтеграції цих заходів характерний для рубань головного користування. Саме тому лісоводи Польщі при плануванні лісовідновлення не виходять із повного скасування рубкою попереднього деревостану, тому що деякі його фрагменти представляють структурні й функціональні елементи нового насадження, наприклад, стабільні біогрупи молодняку головних порід, групи супутніх порід, насінники, дерева-пам'ятки природи, дупласті дерева. Так залишені фрагменти старого деревостану загальною площею не менш 5% площі лісосіки, куртини або смуги розміром не менш 0.05-0.1 га повинні зберігатися разом з нижніми ярусами до природного розпаду.

Рубання головного користування у Польщі поділяють на суцільні, рівномірно-поступові, котловинні, нерівномірно-поступові і вибіркові.

Площі суцільних рубань за останні 20 роківзначно скоротилися – з 43 тис.га до 26 тис.га. Вони рекомендовані в першу чергу для світлолюбних порід. Проте лісоводи перестерігають, що після рубання, особливо у випадку штучного поновлення виникає загроза одержання одновікової культури.

В залежності від місцевих природних і екомічних умов застосовують слідуючі суцільні рубання:

· концентровані - ширина вирубки 60-80 м, максимальна площа до 6 га;

· полосні - ширина 30-60 м, максимальна площа до 4 га;

· вузькополосні - ширина 15-30 м, максимальна площа 2 га.

Концентровані рубання проводять у виняткових випадках, обумовлених лісівничими й санітарними міркуваннями. Вузькополосні рубання застосовуються, насамперед у ялинових деревостанах. Головною метою є використання можливості поновлення лісосіки боковим засівом.

Застосування суцільних лісосік рекомендується:

· в деревостанах, де одержання природного поновлення дуже утруднено будь-то через несприятливі лісорослинні умови або через сильний розвиток трав'яної рослинності;

· в деревостанах інтродуцентів з метою їх заміни (сосни Банкса і смолистої, модрини японської, дуба червоного, дугласії);

· в деревостанах, заміна яких продиктована санітарними міркуваннями.

На суцільних лісосіках у корінних деревостанах високої якості для природного поновлення залишають насінники в кількості 20 - 40 шт/га або групи дерев, які можуть прибиратися після появи самосіву або залишатися до рубання як перестій.

Термін примикання лісосік - 4 роки і більше.

Виходячи з екологічних вимог для поновлення найбільш сприятливими є лісосіки, довга сторона яких спрямована впоперек напрямку переважаючих вітрів.

Рівномірно-поступові рубання застосовують в першу чергу для крупнонасінних деревних порід з розрахунку на їх природне поновлення. Проте рівномірно-поступові рубання не заборонені і в деревостанах світлолюбних порід, поновлюваних природним або штучним шляхом. Використовується, в основному, один насінний рік для одержання молодняку з невеликою різницею за віком.

Деревостани, намічені в рівномірно-поступове рубання, повинні бути відповідно підготовлені. Особливо це стосується тих деревостанів, які були недостатньо доглянуті останніми рубками догляду.

За площею та способом рубки рівномірно-поступові рубання поділяють:

а) рубання великої площі - шириною до 150 м і загальною площею до 6 га (у випадку попереднього природного поновлення допускається вирубування всього деревостану);

б) рубання широкополосні - шириною 40-60 м і загальною площею не більше 4 га;

в) рубання вузькополосні - шириною до 30 м залежно від ходу поновлення, в основному 80-150 м за 10 років;

г) гніздові рівномірно-поступові рубання шириною лісосіки до 150 м або на площі не більше 6 га.

Рівномірно-поступові рубання на великій площі і широких полосах застосовують, в основному, в чистих букових й дубових деревостанах, а гніздові рівномірно-поступові - у змішаних деревостанах з куртинами дуба й бука, де й розміщаються гнізда (рис.1).

Рівномірно-поступові рубання на вузькій полосі, як і суцільні вузькополосні, застосовують для поновлення ялини, з тією тільки різницею, що при перших використовується посів насіння за рахунок материнського намету.

Рівномірно-поступові рубання на широких і вузьких смугах застосовуються також для поновлення сосни.

Котловинні рубання(рис.2)полягають в одночасному або поступовому створенні в стиглому або реконструйованому деревостані котловин. В залежності від умов місцезростання й лісівничих цілей застосовують слідуючі рубання:

а) суцільні, на лісосіках шириною 80-100 м або загальною площею до 6 га, у суборових умовах, в основному, для заміни чистих соснових, березово-осикових деревостанів на дубово-соснові.

Перший прийом полягає у вирубці котловин 0.1 – 0.2 га на 20-40% площі лісосіки. Відстань між котловинами повинна бути не менше середньої висоти насадження. В котловини вводять супутні породи, наприклад, дуб з поодинокою участю граба, липи (як порід II ярусу), іноді швидкоростущих порід (береза, модрина). При другому прийомі вирубується весь деревостій між котловинами, з залишенням у разі потреби насінників, біогруп дерев і чагарників, що заслуговують на особливу охорону (пам'ятки природи, дупласті, червонокнижні). Повторні рубання проводять при досягненні поновленням в котловинах висоти 1-3 м. На вирубці між котловинами невідкладно проводять штучне поновлення світлолюбних порід (сосна, модрина, береза) використовуючи існуючий самосів й підріст. Одночасно із другим прийомом на першій лісосіці або при успішному її поновленні закладають котловини на наступній лісосіці по напрямку прийнятого примикання.

Допускається одночасне закладання котловин на двох суміжних лісосіках, однак повна вирубка на черговій лісосіці допускається тільки після того, коли культури між котловинами на попередній лісосіці досягнуть гарного стану й віку не менш 5 років.

б) поступові – з одноразовим або дворазовим закладанням котловин (0.1-0.2 га на 20-30% площі) на лісосіках шириною 100-150 м і цілих виділів площею 6-9 га з