Одним із негативних наслідків експлуатації ресурсів надр є активізація сейсмічної діяльності. Вона зумовлюється порушенням динамічної рівноваги значних товщ земної кори в результаті тривалого відкачування підземних вод, газу, нафти. Осідання поверхні не завжди буває поступовим і повільним. Це слід враховувати під час будівництва у гірничодобувних районах.

Особливих охоронних заходів треба вживати при добуванні корисних копалин у сейсмічно активних зонах, щоб запобігти можливим катастрофам. Так, у Японії поблизу м. Нігата, де розроблялося родовище газу, разом з ним відкачувалася вода. Під час землетрусу в 1964 р. раптово ущільнилися місцеві піщані породи й опустилися більше як на 35 см. Багато споруд і комунікацій було зруйновано. Отже, стихійне явище посилилося під впливом людської діяльності.

Корисні копалини втрачаються через недосконалість технології видобування, а також у процесі транспортування. Перські акваторії й узбережжя забруднюються внаслідок катастроф на морських нафтопромислах і під час аварії танкерів. У 1969 р. біля берегів Каліфорнії фонтан нафти бив протягом 2 днів. У 1967 р. неподалік від берегів Англії сталася аварія супертанкера "Торрі каньйон". І ще не забуто катастрофу на нафтових промислах Норвегії в Північному морі в 1977 р. Тут, на родовищі "Еко-фіск", протягом восьми діб виливалося в море по 5 тис. т нафти, що утворювало гігантську нафтову пляму розміром 2 тис. миль (1 морська миля — 1852 м).

Несприятливий вплив на всі основні компоненти природного середовища починається на стадії пошуків та розвідування корисних копалин." Наприклад, одна розвідувальна свердловина на нафту чи природний газ потребує вилучення з народногосподарського обігу близько 1 га землі. А таких свердловин тисячі. Якщо їх після проходки не затампонувати, тобто не ізолювати солоні води, відбудеться заколонення горизонтів прісних вод.

Зростання світового споживання більшості видів сировини загалом помітно випереджає зростання кількості населення на земній кулі. Як свідчить прогноз, ця тенденція збережеться і в майбутньому.

На стадії добування споживається тільки частина гірничої маси. Решта її перетворюється в побічні продукти, відходи, які забруднюють середовище.

Доменні гази містять пил, у складі якого є залізо, марганець, кальцій та інші хімічні елементи. У кольоровій металургії під час плавки з відхідними газами й пилом у повітря викидаються мідь, свинець, сірка, миш'як, ртуть, цинк, олово тощо.

На території України зосереджена значна частина світових корисних копалин запасів залізних та марганцевих руд, вугілля, газу, титано-цирконієвих руд, сірки, каоліну, графіту, вогнетривких і бентонітових глин, озокериту. Значні також поклади ртуті, кам'яної солі, калійних солей, мінеральних пігментів, нерудної сировини для чорної металургії, скляного піску, цементної сировини, горючих сланців. Деякі родовища корисних копалин, наприклад, Криворізький залізорудний і Нікопольський марганцеворудний басейни, за запасами — одні з найбільших у світі.

В останні десятиріччя виявлено родовища нових для України видів сировини: титанової, нікелевої, алюмінієвої, свинцево-цинкової, баритової, флюоритової, талько-магнезитової, фосфатної, абразивної та ін.

Нині в Україні розвідано більше 7000 родовищ більш як 94 видів корисних копалин, з яких 3222 родовища (62 види) розробляються. Серед розвіданих — 70 родовищ залізної руди, три басейни кам'яного й бурого вугілля, понад 50 родовищ нафти і газу та ін. (каоліну, графіту, титано-цирконієвих руд, ртуті, флюсової сировини, вогнетривких і бентонітових глин, кухонної солі, формувального і скляного піску, керамічної сировини).

Оцінка розвіданих запасів корисних копалин і дані геологічних прогнозів свідчать про те, що держава забезпечена основними видами мінеральної сировини до 2010 р. з подальшим урахуванням перспективного збільшення видобутку.

Надійною є залізорудна база України з балансовими запасами 25 млрд. т. За останнє десятиріччя, крім відомих Криворізького і Керченського залізорудних районів, експлуатуються Кременчуцьке родовище в Полтавській області й Білозерське в Запорізькій. Відкрито і намічається освоїти нові залізорудні родовища в Приазов'ї.

Проте багатих залізних руд мало. Тому тепер і в майбутньому залізорудна промисловість орієнтуватиметься на розробку відносно бідних залізистих кварцитів, їх частка становить понад 60% від загального видобутку товарної залізної руди в країні.

Сировинна база марганцеворудної промисловості розширюватиметься завдяки освоєнню Токмацького родовища в Запорізькій області та використанню карбонатних марганцевих

РУД-

Як місцева сировина використовуються буре вугілля, балансові запаси якого становлять близько 3,5 млрд. т, а також бітумінозні та горючі планці, що є в Карпатах і Черкаській області.

Прогнозні запаси нафти в Україні відносно обмежені, а умови експлуатації родовищ дуже складні (значні поклади заля-гають на глибині 5000.. .6000 м).

В країні є всі передумови для подальшого розширення сировинної бази титано-цирконієвих руд, а також ртуті та ін-ших рідкісних і розсіяних елементів.

Розвідані та прогнозні запаси самородної сірки і калійних солей Прикарпаття дають змогу збільшити їх видобуток. Але їх експлуатація вкрай затруднена і не завжди доцільна у зв'язку із екологічними, економічними та технологічними проблемами. Те саме стосується йоду і брому. Практично не обмежені запаси кам'яної солі. Широко розповсюджена карбонатна сировина, що використовується в хімічній промисловості й металургії.

Повністю забезпечуються зростаючі потреби держави у таких основних видах неметалорудної сировини, як графіт, каолін, бентоніт. Надійний мінерально-сировинний потенціал промисловості будівельних матеріалів.

Реальні можливості щодо розробки закарпатських свинцево-цинкових руд, донбаського плавникового шпату, бариту, абразивної, фосфатної сировини.