еко-логії, на 20% — від генетики і на 10% — від рівня медичного обслуговування. І хоч частка екології в середньому невелика (лише 20%), у деяких районах вона вже зросла більш як наполовину і надалі теж буде зростати досить істотно. Тому екологія демосфери — це одна з найважливіших задач цієї науки.
Всі інші компоненти ПАГС вивчаються з метою поліпшення екологічних умов для людини, збереження її здоров'я, забезпечен-ня передачі нормальної генетичної інформації наступним поколінням.
Техносфера — це все те, що людина ство-рила на Землі за сотні тисячоліть своєї діяль-ності: народногосподарський комплекс із за-водами й фабриками, транспортними артері-ями й водосховищами, мільйонами гектарів розораних земель і т. п. Це також мільярди тонн твердих промислових та побутових від-ходів; сотні мільйонів кубометрів забруднених викидів у ріки й моря, небезпечних викидів у повітря; це теплове, шумове, радіаційне та електромагнітне забруднення довкілля — сло-вом, це все те, що створено людиною і що тепер обернулося проти неї самої, проти її здоров'я і спадкоємності, проти її життя й іс-нування як біологічного виду на Землі.
Щоб визначити екологічний стан тієї чи іншої природно-технічної системи, зробити прогноз її подальшого розвитку, запобігти не-гативним наслідкам її впливу на людей, необ хідно вивчити динаміку природних змін усіх вищезазначених компонентів та вплив на них антропогенних чинників. Для цього розроб-лені структури баз даних екологічної інформа-ції про кожен із десяти компонентів (включно з техносферою) екосистеми, які потім об'єднані в комп'ютерний банк еко-логічної інформації. У кожній базі — від 20 до 100 екологічних показників, що мають різ-ну динаміку: геологічне середовище змінюєть-ся досить повільно, тоді як атмосфера — бага-то разів на добу. Загальна кількість екологіч-них показників — декілька тисяч.. Тільки маючи певні дані щодо всіх показни-ків, можна бути впевненим, що екологічна ситуація тримається під контролем.
Прогноз змін екологічної ситуації, що залежать від різних сценаріїв розвитку міста, виконується шляхом комп'ютерного моделю-вання екологічних станів тої чи іншої терито-рії залежно від існуючого чи заданих режимів функціонування міста. Користуючись комп'ю-терними екологічними картами, можна моде-лювати різні екологічні ситуації. Комп'ютер-не картографічне моделювання виконується з використанням математичного забезпечен-ня МАР-ШРО, АКС САБ, ПАРК та ін. Різні прогнозні моделі порівнюються з норматив-ним станом довкілля, визначаються розміри відхилень та їх негативні наслідки.
Управління екологічною ситуацією в місті, або екологічний менеджмент із метою оптимізації, — завершальний етап створення комп'ютерної системи екологічної безпеки (КСЕБ). Ця система дає змогу здійснювати керований контроль екологічно безпечною ді-яльністю будь-якого промислового підприєм-ства та міста в цілому.
Наша задача — у найближчій перспекти-ві створити такі системи екологічної безпеки, які сприяли б гармонійному і сталому розвит-ку природи, економіки та людини.
висновки
Викладені в монографії результати наукових узагаль-нень та практичних розробок дають можливість сформувати новий підхід до оцінки екологічних, ресурсних та еко-номічних чинників мінерально-сировинних комплексів в ме-жах відповідних типів геологічного середовища. Цей аспект деталізований на прикладі Західного регіону України.
Суть підходу полягає в тому, що для України загалом, та для її Західного регіону, зокрема, на поточному етапі розвитку нашої держави та в її найближчому майбутньому значну і все зростаючу роль буде мати проблема закриття гірничих підприємств та трансформації техногенних ландшафтів в при-родний стан, наскільки це можливо з точки зору технічних, технологічних, екологічних умов в контексті вирішення пріоритетних екологічних проблем. Значна кількість гірничопромислових комплексів нашої держави або вже ре-алізувала свій економічно доцільний ресурсний резерв корис-них копалин (Донбас, Львівсько-Волинський вугільний ба-сейн, Передкарпатська сірконосна та частково соленосна провінції), або потребують нової методологічний основи з точки зору реалізації екологічної безпеки довкілля. Тому структура монографії характеризує три основних питання:
розробка науково-методологічних засад екологічної безпеки та раціонального використання мінеральних ресурсів в контексті сталого розвитку та екологічних пріоритетів нашої держави;
регіональний комплексний аналіз основних гірничо-промислових та нафтогазових об'єктів Західного регіону України, з точки зору оцінки їх впливу на екологічний стан геологічного та суміжних середовищ. В рамках цього зав-дання виконана комплексна оцінка впливу на довкілля со-ляних родовищ Передкарпаття, сірчаних родовищ Передкар-патського басейну, вугільних родовищ Львівсько-Волинсь-кого басейну, об'єктів нафтогазового комплексу Західних об-ластей України, родовищ піщано-гравійних сумішей, які роз-робляються в руслах передгірських рік;—
наукове обгрунтування та приклади практичного вирішення оптимізаційних завдань в межах гірничопроми-слових (Язівське родовище сірки, кар'єр "Димівка", Чер-нівецький кар'єр піщано-гравійних сумішей), а також різних об'єктів нафтогазового комплексу.
Стосовно першого питання виконані наступні завдання.
Розкриті наукові основи проблеми екологічної безпеки та раціонального використання мінеральних ресурсів на при-кладах зарубіжних країн, України та її Західного регіону. З цих позицій охарактеризовані мінеральні ресурси як вид ре-сурсів довкілля та розкриті наукові передумови екологічної безпеки при використанні мінеральних ресурсів.
Висвітлені основні умови розвитку мінерально-сировин-них ресурсів України та екологічні чинники гірничопроми-слових і нафтогазових комплексів. Виконані класифікація та облік мінеральних ресурсів, охарактеризовані умови викори-стання ресурсів надр в умовах науково-технічного прогресу.
Розроблена концепція промислової реалізації комплекс-ності при розробці родовищ і рекультивації земель, раціо-нальному використанні мінеральних ресурсів і охороні надр при видобутку і переробці корисних копалин. Висвітлена про-блема рекультивації порушених земель, охорони водних ресурсів та атмосфери, ролі кліматичних факторів при забруд-неності повітряного басейну.
Особлива увага приділена контролю за станом природ-ного середовища в районі дії гірничих підприємств.
Розкрита проблема розгляду гірничопромислових і наф-тогазових комплексів як природно-техногенних геосистем різ-них об'ємів, цільового призначення та фіксованого періоду оптимального функціонування.
Ресурсно-економічні аспекти використання мінерально-сировинної бази України базуються на детальній розвіданості запасів корисних копалин, яке було здійснено в рамках ко-лишнього СРСР, та різкому зниженню обсягів приросту за-пасів в період з 1991 по 1998