Розглянута проблема техногенних родовищ, пов'язана із значними запасами певних видів корисних копалин, які зна-

ходяться у відвалах. Висвітлені технологічні та технічні ас-пекти їх народногосподарського використання. Таким чином, узагальнені теоретично-методологічні аспекти безпеки та раціонального освоєння надр.

В другій частині монографії детально проаналізована функціональна структура гірничопромислових комплексів, в межах яких склалася критична ситуація, пов'язана із їх еко-логічним станом. Викладені основні проблеми, які мають місце в західноукраїнському гірничопромисловому регіоні і пов'я-зані із функціонуванням гірничорудного і нафтогазовидобувного комплексу. Узагальнюючи отримані результати, слід відзначити, що основне протиріччя полягає у невідповідності умов функ-ціонування або сучасного стану гірничопромислових і наф-тогазових комплексів вимогам екологічної безпеки. Це сталося тому, що негативний вплив різних чинників цих техно-природних об'єктів на довкілля полягає у розвитку широкого спектру небезпечних техноприродних процесів, які безпосе-редньо створюють реальну загрозу для життя людей та безпечного функціонування інженерних,споруд і комунікацій.

Для кожного із охарактеризованих в монографії гірничо-промислових та нафтогазових об'єктів ми маємо специфічний комплекс з екологічних проблем еколого-геологічного характеру. Здебільшого всі вони пов'язані із організацією геологічного середовища в умовах техногенно зміненого ре-жиму впливу на його основні елементи.

Це викликає низку небезпечних геологічних процесів, які під техногенним впливом суттєво змінюють швидкість свого розвитку за масштабом впливу на довкілля. Це такі про-цеси: геодинамічні процеси (карст, зсуви, підтоплення, про-сідання і т.ін.), ландшафтно-геохімічні (техногенна транс-формація ландшафтів та негативний вплив геохімічних про-цесів на природне довкілля і організм людини), гідрогеоло-гічні процеси, які в межах досліджуваних природно-техногенних систем зумовлюють як гідродинамічні, так і гідрохімічні зміни навколишнього природного середовища. Гідродинамічні зміни є причиною катастрофічної активізації техногенно зумовлених небезпечних геологічних процесів геодинамічного характеру, зміни гідрохімічних умов, техно-генного характеру викликають негативний вплив на здоров'я населення. Радіоекологічні процеси мають місце у зв'язку із

формуванням відвалів гірничого виробництва, та амбарів наф-тового виробництва. Але порівняно із перерахованими вище процесами вони обумовлюють дуже обмежений негативний вплив на здоров'я населення.

Таким чином, охарактеризувавши екологічні чинники, геологічні, технологічні та економічні умови основних гірни-чопромислових та нафтогазових комплексів західноукраїн-ського гірничого регіону стало можливим визначити пара-метри їх екологічної безпеки та накреслити основні заходи щодо керованого контролю та управління екологічною без-пекою цих об'єктів.

Проблема управління та оптимізацій розглянута в третій частині монографії.

Основна увага при цьому приділена Яворівському гір-ничопромисловому району, на прикладі якого досліджені техно-логічні аспекти ліквідації рудника Язівського сірчаного ка-р'єру та створенні на його місці курортно-рекреаційної зони. Як еко- < лого-геологічний аналог Яворівського кар'єру розглянутий по- ] зитивний досвід затоплення Розвадівського кар'єру та натурного І моделювання в його межах карстоутворення.

В дещо іншому аспекті розглянуті оптимізаційні про-блеми для піщано-гравійного родовища та різних об'єктів нафтогазового комплексу.

Автори цілком усвідомлюють надзвичайну важливість для України як самостійної, соборної держави якнайскорішого вирішення проблем, розглянутих в монографії, та усві-домлюють, що виконана робота є тільки першим етапом на шляху до реалізації запропонованої концепції екологічної без-пеки об'єктів гірничопромислового та нафтогазового ком-плексів і раціонального використання надр.