пилу і хімічних сполук внаслідок викидів в атмосферу Ерозійні процеси.
Надра | Проведення гірничих виробок. Вибір корисних копалин вміщуючих і розкривних порід. Осушення родовищ. Обводнення ділянок родовищ. Загоряння
корисних копалин і густих
порід. Захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва. Скидання стічних вод. |
Змінанапружено-деформованого стану масиву гірських порід. Зниження якості корисної копалини і промислової цінності родовищ. Забруднення надр, розвиток карстового процесу. Втрата корисної копалини
Водний
басейн:
Води підземні |
Осушення родовищ,
скидання стічних і
дренажних вод | Зменшення запасів підземних,
ґрунтових і поверхневих вод.
Порушення гідрогеологічного і
гідрологічного режимів водного басейну
Води
поверхневі | Осушення і перенос
поверхневих водоймищ і
водотоків, скидання
стічних та дренажних вод,
водозабір для технічних і
побутових потреб підприємств | Забруднення водного басейну стічними і дренажними водами.
Погіршення якості вод в результаті несприятливих змін гідрохімічних і біологічних режимів
поверхневих і підземних вод
Повітряний
басейн | Організовані і
неорганізовані викиди в атмосферу пилу і газів | Забруднення (запилення і
загазування) атмосфери
Флора і
фауна | Промислове і цивільне
будівництво.
Вирубування лісів.
Порушення ґрунтового
покриву. Зміна стану
ґрунтових і поверхневих
вод. Запилення і
загазування атмосфери.
Виробничі і побутові
шуми | Погіршення умов існування
лісової, степової і водяної
флори і фауни. Міграція і
скорочення чисельності диких
тварин. Пригнічення і
скорочення урожайності
сільськогосподарських культур.
Зниження продуктивності
тваринництва, рибного і
лісового господарства.
Найбільший вплив на геологічне середовище мають відкриті гірничі роботи, найменший — геотехнологічний спосіб видобутку, хоча в окремих випадках геотехнологічний спосіб може мати і значно більший вплив, зокрема, на водний басейн, флору, фауну, землю, ґрунти. Прикладом цього може бути видобуток сірки, солей, урану.
Серед проблем, пов'язаних з мінеральними ресурсами, важливе місце посідає проблема впливу видобутку і використання корисних копалин на оточуюче середовище. Це можна пояснити рядом причин, серед яких на першому місці:
1. Значні порушення стану біосфери в цілій низці гірничопромислових районів, де здоров'я проживаючих там людей знаходиться під загрозою.
Необхідність в перегляді ряду технологічних процесів (перш за все через енергетичні труднощі), що може значно по-гіршити стан оточуючого середовища.
Можливість поповнення резервів багатьох видів міне-ральних ресурсів в ряді країн лише за рахунок екологічно "брудних" джерел, таких як бітумінозні сланці, бідні руди та інші, розробка яких загрожує природному середовищу.
Наочність негативного впливу гірничого виробництва на оточуюче середовище (створення техногенного ландшафту, порушення водного і повітряного режимів в гірничопромислових районах та інше).
Відповідальність мінеральних ресурсів, що використо-вуються в різних галузях промисловості і сільського госпо-дарства, за екологічну чистоту наступного виробничого лан-цюжка.
Варто констатувати, що в проблемі охорони оточуючого середовища від шкідливого впливу гірничого виробництва іс-нує ще багато невирішених питань, що зумовлено низкою причин об'єктивного і суб'єктивного характеру:
якісними відмінностями кругообігу речовини і енергії в штучних (господарських) системах порівняно з природними (екологічними);
недостатнім обґрунтуванням екологічних обмежень в технології видобутку і переробки корисних копалин;
протиріччям між вимогами поліпшення техніко-еко-номічних показників гірничого виробництва та необхідністю збереження біосфери в оптимальному стані;—
недостатньою розробленістю методів економічної
оцінки природних ресурсів і збитків, що завдаються гірничим
виробництвом елементам біосфери;
відомчим підходом до охорони і раціонального вико-ристання природних ресурсів;
недостатньою ерудицією працівників гірничого ви-робництва в питаннях екології.
Важливою стороною проблеми взаємодії гірничого ви-робництва з оточуючим середовищем в сучасних умовах є і все більше посилюється зворотний зв'язок, тобто вплив умов оточуючого середовища на вибір рішень при проектуванні бу-дівництва гірничих підприємств і їх експлуатації (спосіб осушення родовищ, вид рекультивації, розміщення зовнішніх відвалів і т. ін.).
З появою цих питань відбулося становлення нового напрямку в гірничій науці — гірничої екології, який має велике теоретичне і прикладне значення.
Гірнича екологія вивчає закономірності впливу людини на оточуюче середовище в сфері гірничого виробництва і, в першу чергу, взаємний зв'язок фізичних і хімічних процесів, які лежать в основі видобутку і переробки корисних копалин, з кругообігом речовини і енергії в біосфері.
Гірничо-екологічні дослідження спрямовані на вирішення таких ключових питань:
1. Створення наукових основ гірничо-екологічного моні-торингу тієї частини біосфери, яка піддається впливу зі сторони гірничого виробництва:
для елементів біосфери і екологічних систем, здатних до самоочищення, самовідновлення і розвитку, великого зна-чення набуває створення мережі контрольних пунктів з метою отримання інформації про допустимий рівень впливу, про природні ресурси цих систем і рівень їх ефективного вико-ристання;
дня елементів біосфери і екологічних систем, які не мають здатності до самоочищення, особливе значення має їх охорона і раціональне використання.
Важливе місце повинно займати вивчення стану оточуючого середовища з точки зору його впливу на здоров'я людини. Потрібно мати на увазі, що процеси і явища, які відбуваються в оточуючому середовищі при розробці родовищ корисних ко-палин, досить різноманітні. В своїх граничних значеннях швидкість цих процесів і явищ може бути катастрофічно високою або ледве не нульовою. Відповідно до цього в стані здоров'я людини можуть мати місце різкі зрушення або ледве помітні зміни, які, однак, можуть призвести до хронічних захворювань.
Для спостережень за здоров'ям людини з врахуванням впливу оточуючого середовища, на думку акад. Т.П.Гераси-мова, повинна використовуватися система показників, що ві-дображають основні типи реакції людини на оточуюче середовище, а саме: токсичні, у вигляді інфекційних і асоматичних хвороб, в тому числі алергенних, у вигляді хвороб психогенної природи.
Ймовірно, що величина і значимість цих показників буде змінюватись від умов і способу розробки родовищ.
2. Розробку принципів економічної оцінки зміни біо-
сфери під впливом гірничого виробництва і загальної приро-
доохоронної ефективності всіх заходів щодо раціонального
використання мінеральних ресурсів та їх охорони.
3. Розробку принципів та шляхів впливу гірничого виро-
бництва на оточуюче середовище.
При цьому різко зростає важливість врахування еко-логічних факторів при плануванні розвитку виробничих сил в районах. Промислові і сільськогосподарські об'єкти повинні проектуватися і розміщуватися так, щоб забезпечити еконо-мічну доцільність переробки і використання відходів гірни-чого виробництва (використання шахтних