Важливу роль в балансі мінерально-сировинної бази Західної України відіграє видобуток кам'яного вугілля у Львівсько-Волинському кам'яновугільному басейні. Зараз в басейні працює 18 шахт, які добувають 11 млн. т вугілля за рік. В Нововолинському геолого-промисловому районі — 6 шахт, що мають річну потужність 1,76 млн. т, в Червоно-градському — 12 шахт, що мають річну потужність 9,33 млн. т. Балансові запаси та прогнозні ресурси вугільного басейну оцінюються в 1,3 млрд. т.

Інтенсивне освоєння басейну призвело до того, що до 2005 р. з 18 діючих шахт відроблять запаси 6. Тому найближчим часом постає необхідність форсування будівництва нових шахт на базі розвіданого резерву — Тяглівської № 1, Черво-ноградських № 3, 4, Нововолинської № 103 загальною потуж-ністю 4,5 млн. т вугілля за рік.

В межах мінерально-сировинної бази території Карпат-ського регіону важлива роль відводиться водозабезпеченню об'єктів народного господарства та населених пунктів, а також пошукам та експлуатації родовищ мінеральних та термальних вод. Якщо розглянути тільки прогнозні запаси прісних вод, то вони складуть: для Волино-Подільського артезіанського басейну 5596,5 тис. м3/добу, для Передкарпатсокого артезі-анського басейну 13776,4 тис. м3/добу, для Карпатської складчастої зони 12,6 тис. м3/добу та для Закарпатського басейну пластових вод 1081,6 тис. м3/добу.

Крім вищезгаданих типів мінерально-сировинних комплексів, для Західного регіону України велику роль віді-грає розробка родовищ будівельних матеріалів, в багатьох випадках значно погіршуючи екологію регіону.

Розглянемо основні питання екології у зв'язку з роз-витком мінерально-сировинної бази території та іншими видами техногенної діяльності.

Південно-західна окраїна Східно-Європейської плат-форми. Для цієї частини досліджуваної території характерна значна урбанізація та густота населення (до 180 чол. /км2). Домінуючою техногенною ландшафтною провінцією південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи є Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн, загальна пло-ща якого становить понад 5000 км2. Він ділиться на три еколого-промислових райони: Нововолинський, Червоноград-ський, Південно-Західний. Основні екологічні проблеми по-в'язані з функціонуванням шахт — це значні осідання по-верхні землі на території, що перевищує 180 км2 (за прогнозом до 2039 р.), що зумовить значне збільшення затоплюваних та підтоплювальних територій. Вже зараз у зв'язку з просіданням земної поверхні ліквідовано понад сотню садиб, затоплено тисячі гектарів орної землі та лісових масивів. До 200 га орної землі зайнято під відвалами, в межах яких зберігається понад 40 млн. м3 гірських порід. Значні протиріччя виникають у зв'язку з тим, що саме під населеними пунктами знаходиться більша частина розвіданих запасів вугілля (наприклад, під забудованою частиною м. Червонограда, м. Соснівка та смт. Гір-няк понад 16 млн. т).

Значні проблеми з'являються також із використанням води при розробці вугільних родовищ, оскільки шахтні води після очистки в основному поступають в р. Західний Буг, що підвищує мінералізацію річкових вод у 1,5-2,0 рази, а про-мислові стоки шахт скидаються в міські та селищні каналізації (міста Червоноград, Соснівка, смт. Гірняк).

Таким чином, при загальному зростанні видобутку вугілля в басейні необхідно найближчим часом розробити систему оптимізаційних заходів щодозначного зниження екологічного ризику території.

Слід також відзначити значне погіршення екологічного стану території у зв'язку із будівництвом ряду водосховищ, основні з яких водосховища комплексного каскаду Дні стровських ГЕС та ГАЕС, та водосховища Бурштинської і Добротворської ГРЕС. Наслідки будівництва комплексу ністровських ГЕС та ГАЕС — це можливістьвиникнення невеликих землетрусів, техногенна катастрофічна активізація сувів та карсту.

Для Бурштинської та Добротворської ГРЕС більш істотне значення має забруднення атмосферного середовища та водного басейну відходами виробництва. Значний екологічний ризик при освоєнні території пов'язаний з широким розповсюдженням карстонебезпечних порід (до 60% території), а також інтенсивним розвитком зсувних процесів у глинах міоценового віку та їх корі вивітрювання.

За результатами режимних спостережень за період до 40 років встановлено, що основним фактором активізації небез-печних геологічних процесів є техногенна діяльність (95% всіх випадків активізації екзогенних геологічних процесів).

Значний екологічний ризик постійно супроводжує роз-робку сірчаних родовищ кар'єрним способом та методом підземної виплавки в межах зони контакту південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи з Передкарпатським крайовим прогином.

Розвідано понад 20 родовищ сірки. При кар'єрній розробці сірки, а також інших родовищ цієї зони (наприклад, гіпсу, глини) формується депресійна воронка, в межах якої розвивається катастрофічний сульфатний карст (Роздільське та Язівське родовища сірки, Розвадівське родовище глин та інші). Так, наприклад, в зоні впливу Язівського родовища сірки радіус депресійної воронки досягнув майже 20 км, що призвело до активного техногенно зумовленого сульфатного карсту в долинах рік. Найбільш техногенно закарстована долина р. Шкло (169 провальних воронок), р. Терешка (84 воронки), інтенсивне техногенне карстоутворення зумовило необхідність вирішення проблеми переносу будівель та споруд, водозабезпечення га ін.

На жаль, до теперішнього часу не обгрунтовано ефективних засобів інженерного захисту території у зв'язку з техногенно зумовленим карстоутворенням в гіпсах.

При розробці родовищ сірки методом підземноі'звиплав-ки щомісячно під тиском закачується 700-800 тис. м води у вигляді теплоносія в рудоносні пласти. Значний пластовий тиск зумовлює нагнітання теплоносія в тектонічні розриви гіпсоангідриту, а потім у вищезалягаючу глинисту товщу, що призводить до підняття поверхні та утворення грифонів.

Передкарпатський крайовий прогин. Значний еколо-гічний ризик для території Передкарпаття пов'язаний з роз-робкою соляних родовищ у межах Передкарпатської соле-носної провінції (понад 30 родовищ), найбільшими з яких є Калуське та Стебницьке. Еколого-геологічні проблеми пов'язані тут із забрудненням водоносних горизонтів за рахунок відходів виробництва, а також практично непрогнозованих формування провальнагсуффозійних воронок. Так, наприклад, у про-цесі розробки рудника Калуш