Дещо інший комплекс геолого-екологічних проблем відмічено на

Стебницькому родовищі солей. Крім соляного карсту, тут у 1983 р. мало місце руйнування дамби хвостосховища, що спричинило екологічну катастрофу в межах р. Дністер.

Значні екологічні проблеми пов'язані з розвідкою та розробкою нафтових і газових родовищ Передкарпаття (роз-відано понад 30 родовищ нафти і газу). Існуюча технологія розвідки та експлуатації зумовлює постійну екологічну загрозу з практично непередбачуваними наслідками. Вже відмічено критичні ситуації, які мали б викликати серйозну екологічну катастрофу. Так, в районі смт. Богородчани виник блоковий зсув об'ємом понад 1,0 млн. м , який би міг пошкодити експлуатаційні свердловини газового сховища.

Виключно негативні наслідки для природи має розробка піщано-гравійних родовищ в долинах річок Передкарпаття. Інтенсивний видобуток сировини супроводжується різкою зміною гідрологічних умов річок, їх обмілінням,, збільшенням ерозійної діяльності тощо. Найбільша екологічна небезпека передгірським річкам полягає в тому, що запаси піщано-гравійних відкладів практично невідновлювальні (при щорічному видобутку від 7 до 9 млн. м3 привноситься донних наносів об'ємом не більше 0,6-0,7 млн. м3).

Вирубка передгірських лісів зараз мас незначні масшта-би, але для території Передкарпаття площа лісів з XIV" до XX століття зменшилась від 93 000 до 2300 км2, що призвело до активного формування ділянок в десятки квадратних кілометрів, уражених зсувами при загальній площі зсувонебезпечних територій до 900 км2.

Для Закарпатського внутрішнього прогину найнесприятливіші умови техногенного впливу на геологічне середовище пов'язані з гірничодобувними комплексами. Наприклад, із розробкою Солотвинського

соляного родовища пов'язана активізація техногенно зумовленого соляного карсту. Значні екологічні проблеми постають у зв'язку з вибором технології експлуатації Мужіївського родовища золота. Величезні нагро-мадження техногенних відкладів (до 8 млн. м3) призводять до формування в бортах кар'єрів техногенних зсувів, обвалів тощо. Так, у відвалах андезитового кар'єру Кам'яниця сформувався техногенний зсув об'ємом до 2,0 млн. м3, який призвів до виходу з ладу частини залізничної колії Львів-Ужгород.

Для Карпатської гірськоскладчастої області істотним фактором техногенного порушення території є лісотехнічний тип техногенної діяльності, що визначається загальним зменшенням площі лісів без їх відновлення. З 1947 р. по 1993 р. в Карпатах було вирубано понад 170 млн. м3 деревини на площі близько 2680 км2. Це призвело до 10-15-кратного збільшення поверхневого стоку, що визначило інтенсивний розвиток зсув-нообвальних процесів, ерозії тощо. Величезну шкоду прино-сить для Карпат розробка нафтових родовищ.

Значні порушення геологічного середовища, які негативно впливають на здоров'я людей, відмічено в межах всіх великих міст та промислово-міських агломерацій регіону (Львів, Чернівці, Івано-Франківськ, Коломия, Калуш, Надвірна, Бори-слав, Мукачево, Ужгород та ін.). Урбанізація та розширення промислового виробництва без достатнього геоекологічного обгрунтування призводять до розвитку негативних, часто жит-тєво небезпечних геологічних процесів (карст, зсуви, геохіміч-не забруднення підземних вод, ландшафтів).

Для вирішення проблеми охорони га раціонального використання території розроблено методичні та технічні засоби, які дають можливість оптимізувати взаємовідношення в межах природно-технічної системи (ПТС) "Людина — геологічне середовище".

Науковою основою, на базі якої здійснюється реалізація методики раціонального природокористування з врахуванням природно-ресурсного потенціалу, є концепція моніторингу як системи спостережень, прогнозу та керованого контролю. Основні параметри системи — блок спостереження та автоматизованого інформаційного забезпечення, блок моделювання, блок прогнозу та блок управління.

Блок спостереження за станом геологічного середовища забезпечує надходження необхідної інформації, що викори-стовується для прогнозу геологічних процесів і управління станом геологічного середовища. Наукове обгрунтування концепції ведення спостереження визначає вибір кількісних та якісних показників, які описують особливості геологічної будови території, природно-кліматйчні умови, параметри тех-ногенного навантаження, механізм та динаміку геологічних процесів. Спостереження виконуються за такими напрямками: оцінка погодних (природнокліматичних) геоенергетичних па-раметрів природних факторів і компонентів, оцінка літоген-них енергетичних параметрів, які визначають динаміку геологіч-ного середовища (швидкість та масштаби геологічних процесів), оцінка техногенних геоенергетичних та геоекологічних параметрів, що характеризують техногенні зміни розвитку гео-логічних процесів.

Блок моделювання стану геологічного середовища за-безпечує оцінку його динаміки. Розроблена методика побу-дови постійно діючих моделей стану геологічного середо-вища. Задана упорядкована сукупність умов та факторів роз-витку геологічного середовища, яка із розрахованою адекват-ністю відтворює досліджуваний об'єм геологічного простору. Розглядаються моделі геологічного середовища, які функціо-нують у постійно діючому режимі за рахунок накопичення та оперативної обробки обсягу інформації про геологічні процеси. За об'ємом геологічного середовища, який аналізується в моделі, вони диференціюються на регіональні моделі масштабу 1:500 000—1:200 000, спеціальні моделі

масштабу 1:50 000—1:5000, моделі геологічного середовища міст та міських агломерацій масштабу 1:12500(>—1:5000, об'єктові моделі, які розглядаються в масштабі 1:2000—1:500.

Блок прогнозу базується на науковому передбаченні ві-рогідності, масштабів, часу та швидкості геологічних процесів, які проходять переважно в результаті техногенного впливу на геологічне середовище. В розробленій системі мо-ніторингу розглядаються регіональні, субрегіональні, спеціальні та детальні прогнози. В межах детально вивченого об'єму геологічного простору, в якому періодично розвиваються небезпечні геологічні процеси, є можливість прогнозувати час їх активізації (зсуви, карст).

Блок управління базується на розробці стратегії, тактики, технології та методів керованого контролю стану геологічного середовища. Після розробки та реалізації управління коректується методика спостережень. Система характеризується певною універсальністю, що дає змогу застосувати її для еколого-економічної оцінки мінерально-сировинної бази та керованого контролю її використання

4 Соленосні і сірконосні провінції Карпатського регіону

Передкарпатська сірконосна провінція належить до однієї з найбільш великих в світі. Сюди входять близько