Реальна оцінка yспішностi природного відновлення у вcix лісових формаціях i буковій зокрема може бути дана після завершення лісосічних poбіт, тобто після зняття верхнього намету лісу. Активні дослідження особливостей згаданого процесу ведуться в Карпатах вже тривалий, період часу (Ю.Д.Третяк, 1948, 1954, 1960; A.M.Гаврусевич, 1958; П.С.Каплуновський, 1955, 1960, 1995; Г.Л.Тишкевич, С.А.Генсірук, 1953; П.І. Молотков, 1958, 1966; Я.О.Са-бан, 1958, 1960; К.К.Смаглюк, 1961, 1974; B.I.Парпан, 1982, 1985, 1986, 1988, 1990, 1994 та ін.)

Значною проблемою природного відновлення в букових лісах, особливо в складних типах лісу, є забезпечення достатньої кількості вcix типоутворюючих порід. При здійсненні лісосічних poбіт i в перший період після них підріст хвойних порід страждає від зміни світлового i теплового режимів в більшій мipi ніж листяний [35]. 3 позицій відновлення корінного лісового покриву це питання надзвичайно важливе i потребує детального вивчення.

Основні причини обмеженого штучного культивування бука в Карпатах доволі повно сформулювали С.А.Генсірук i В.С.Боднар [34]. До об'єктивних причин вони віднесли біоекологічні особливості даної породи, в першу чергу чacтi пошкодження сходів i сіянців пізніми весняними заморозками i літніми сонцеопіками. Із суб'єктивних причин основними є недостатня кількість його садивного матеріалу, що викликано періодичністю плодоношення дерев i проблемами iз тривалим зберіганням букового насіння, а також значним пошкодженням садивного матеріалу личинками хрущів i грибковими захворюваннями. На сьогоднішній день згадані суб'єктивні причини не представляють суттєвої проблеми, оскільки вони вирішенi як в теоретичному так i в практичному плані. Зокрема найкращі результати отримують при зберіганні насіння бука на підстилці, покритій листям i снігом та на мінералізованомуг гpyнті, також покритому листям i снігом [35]. Оптимальні умови зберігання в стані анабіозу без втрати життєздатності: вологість 20-40%, температура 0-5°С [5]. Англійський дослідник Г.Бучевич [36] рекомендує підсушувати буковi горішки при температypi не вище 20°С до вологосп 8-12% i зберігати в закритій посудині або в поліетиленових мішках при температурі від -10 до +2, або при 20-25% вологостi i температурі - 10°С. В таких умовах насіння зберігається протягом 2 років.

За рекомендаціями П.С.Каплуновського, ЮЛ.Фегера [37] найкращі результати дає осінній посів бука в розсаднику. Сіють на глибину 2-2,5см у борозенки шириною до 5 см, норма висіву 25г/пог. м. Загортають лісовим перегноєм чи піском.

Для захисту від весняних заморозків грядки вкривають сіном або соломою, для боротьби з гризунами застосовують принади i пастки [35].

При весняному посівi глибина загортання насіння може бути меншою 1-2 см. В якості мульчі використовують опилки ялини, які насипають шаром 1-1,5 см, i в подальшому не знімають (вони захищають верхній шар грунту від пересихання, перешкоджають росту бур'янів, сприяють кращому росту i стану сіянців). Без мульчі сіянці бука виростити важко. Чеські лісівники використовують при вирощуванні сіянців бука притінення щитами, які забезпечують притінення зверху i з сторін (Я.Гофман, I. Фонта, 1953).

Культури з перевагою бука рекомендується створювати у районі букових гірських лісів (свіжі та вологі бучини) в середньому до висоти 800-900 м.н.р.м., у гірських змішаних лісах з участю смереки, ялиці, бука – до 1000 м н.р.м.[38]. Їх культивування в Карпатах набуло значного поширення лише в післявоєнний період, а перші ділянки культур цієї породи в Україні були створені ще в 1898-1900 роках [39].

Лісівниками апробований підсів насіння або садіння сіянців бука під наметом розрідженого материнського лісостану та в малопродуктивних грабняках, сосняках i в насадженнях інших порід [40]. Зокрема Ю.Д.Третяк [41] вважав підсів бука як більш раціональний i дешевий спociб порівняно до підсаджування його сіянцями. Підсів рекомендується проводити восени або весною в ycix стиглих та пересійних чистих i мішаних букових лісостанах, де немає природного відновлення. В той же час ряд aвторів стверджують, що в Карпатах цього робити недоцільно [42-43] тому, що мишоподібні гризуни знищують більшу частину висіяних горішків.

Практика лісовідновлення свідчить про ефективність пересаджування здорового 2-5- річного підросту бука (дичок) висотою 20-30 см з-під намету букових деревостанів на відкритій площі [42]. П.А.Зелез пропонує використовувати для цієї мети цінний генетичний фонд бука шляхом створення піднаметових розсадників [44].

A.M.Гаврусевич [43] рекомендує створювати лісові культури бука кулісами, кулісно-ланковим способом або біогрупами розміром не менше 5x5 м. В складі деревостанів 20-25% повинні займати ясен звичайний, клен-явір, гостролистий, ільм гірський, липа серцелиста. К.К.Смаглюк пропонував при створеннi часткових культур в букових лісах Північної Буковини вводити дуб звичайний, дуб скельний, ясен, явір, модрину європейську та сосну звичайну в залежності від типу лісу [45].

В даному аналітичному огляді висвітлені матеріали, пропозиції і рекомендації можуть бути використаними в умовах конкретного лісового підприємства.

В цілому ж можна прийти до висновку, що проблему оптимізації відтворення дубових i букових лісів слід вирішувати шляхом удосконалення всix його складових: від насінництва до переведення молодняків у вкриті лісом землі.

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Як відомо, розробка методики виконання любої науково-дослідної роботи є вагомим і визначальним етапом досліджень, який повинен гарантувати якісне її виконання на сучасному рівні.

Теоретичну та методологічну основу запланованих досліджень складає діалектико-системний метод пізнання природних явищ і процесів, досягнення вітчизняних і зарубіжних вчених.

За основу планових досліджень покладені вимоги чинної нормативної бази з ведення лісового господарства, зокрема "Правил відновлення лісів і ведення лісорозведення" (Київ, 1996р.); "Інструкції з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об’єктів "(Київ, 1997р.)

Окрім цього при плануванні окремих технологічних операцій на лісокультурних площах були використані матеріали багаторічних досліджень співробітників УкрНДІгірліс, практичні рекомендації та поради.

В аналітичному огляді основна увага звернена на проблеми