Предметом аналізу в огляді служили новітні ідеї та шляхи вдосконалення відновлення дубових та букових лісів; можливі підходи до вирішення тих чи інших проблем; результати теоретичних і експериментальних досліджень; передовий виробничий досвід вітчизняних та зарубіжних підприємств. Дані які зустрічалися в різних джерелах аналізування, відбираючи при цьому тільки той матеріал, який мав безпосереднє відношення до теми досліджень.

Вибірка відомчих даних щодо природно-кліматичних умов розміщення підприємства, планових і фактичних обсягів лісовідновлення, характеристики лісокультурного фонду та інших проведена на підставі останньої звітної інформації та матеріалів безперервного лісовпорядкування.

Дослідження стану і особливостей росту типових лісових культур проводиться за методикою В.В.Огієвського і А.А.Хірова /1967/ з врахуванням вимог сучасної нормативної бази з лісовідновлення.

Дослідні роботи проводились в Івано-Франківському лісовому селекційно-насіннєвому центрі.

Висновки сформульовані в розрізі основних розділів роботи. Вони витікають з неї та враховують місцевий виробничий досвід планування і виконання лісокультурних заходів.

Предметом аналізу в огляді служили новітні ідеї і проблеми; можливі підходи до вирішення тих чи інших проблем; результати теоретичних і експериментальних досліджень; передовий виробничий досвід вітчизняних та зарубіжних підприємств.

РОЗДІЛ 3

ПРИРОДО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1 Географічне положення і рельєф

Івано-Франківський лісовий селекційно насіннєвий центр призначений для вирощування сіянців і саджанців для лісовідновних і плодово-декоративних робіт. Він розташований на околиці східної частини села Клубівці Івано-Франківської області.

За лісорослинним районуванням територія розташування селекційно насіннєвого центру відноситься до дубово-букових рівнинних лісів Придністров’я з висотами над рівнем моря 220-350 метрів.

За характером рельєфу територія належить до Покутської рівнини, рельєф горбистий, місцевість розчленована значною кількістю ярів та балок, нерідко лісонасадження виростають на стрімких схилах, особливо вздовж ріки Дністер.

3.2. Основні риси клімату

Клімат у районі розташування Івано-Франківського селекційно насіннєвого центру помірно-континентальний. Тривалість вегетаційного періоду 210–215 днів. Середньомісячна температура повітря +7,5єС. Максимальна температура повітря +28,5єС, мінімальна -31,0єС. Пізні весняні заморозки можливі по 30.V -5.VІ, а ранні осінні з 15-25.ІX. Останні дати весняних заморозків – 30 травня – 5 червня, перших осінніх – 15 вересня – 25 жовтня, середня дата замерзання рік – 20 – 30 грудня.

Випадання атмосферних опадів зумовлене, переважно, впливом Атлантичного океану. Їх найбільша кількість випадає влітку (червень, липень, серпень). Середньорічна кількість опадів 600-750мм, початок паводка – 12–15 березня.

Сніг випадає в першій декаді листопада, а сходить у першій декаді березня, його покрив нестійкий і може повністю розтавати в різні періоди зими. Середня глибина промерзання ґрунту 30-40см, максимальна 50см. Постійний сніговий покрив встановлюється з 15.XІ – 1.XІІ. Сніг тане з 1.ІІІ по 10.ІІІ. Вітри переважають: взимку, навесні та восени – північно-західних напрямків, а літом – північно та південно-західних напрямків. Кліматичні фактори, що негативно впливають на ріст та розвиток деревної рослинності: пізні весняні, ранні осінні приморозки, сніголом, вітровал.

В цілому ж клімат району розташування селекційно насіннєвого центру сприятливий для успішного зростання наступних деревних та чагарникових порід: дуба черешчатого, бука лісового, граба звичайного, берези повислої, вільхи чорної, клена псевдоплатанового (клен-явір), клена гостролистого, липи, черешні та інших.

3.3. Характеристика ґрунтів

Головною ґрунтоутворювальною породою насіннєвого центру є лесоподібні суглинки четвертинного періоду. Вони мають сприятливі капілярні властивості, добру водопроникність і високий вміст солей кальцію. Ґрунти – сірі лісові суглинки. В лісівничому відношенні вони представляють сприятливе середовище для росту дубових, букових й інших цінних високопродуктивних насаджень, а отже і для вирощування посадкового матеріалу місцевих й інтродукованих порід. За своєю вологістю ці ґрунти належать до категорії свіжих.

Склад і особливості сірих лісових ґрунтів пов’язані з розвитком підзолистого і дернового процесів та лесиважу. На негативних елементах рельєфу з неглибоким (2–3м) рівнем підгрунтових вод основні ґрунтотворні процеси поєднується з процесом оглеєння.

Формуються сірі лісові ґрунти переважно на лесових породах (97%). Їх механічний склад змінюється від супіщаного до важкосуглинкового.

Вміст гумусу в сірих лісових ґрунтах низький (2,03%) і різко зменшується з глибиною. Тому і запаси його в метровому шарі коливаються від дуже низьких (93т/га) до середніх (241т/га). В складі гумусу по всьому профілю фульвокислоти (23–74%) переважають гумінові кислоти (10–33%).

Фізико-хімічні властивості сірих лісових ґрунтів добре відображають особливості їх генезису. За показниками обмінної кислотності вони сильно кислі (рНкс 4,4–5,5), реакція ґрунтового розчину слабокисла (рНн2о5,1–5,3). За рівнем гідролітичної кислотності вони також слабокислі (Н2=3,5–4,1 мг-екв на 100г ґрунту). Вниз по профілю кислотність поступово зменшується.

Калієм сірі лісові ґрунти забезпечені значно краще. Сірі лісові ґрунти мають середній і підвищений ступінь насиченості основами (64–88%). Після механічного обробітку сірих лісових ґрунтів орний шар швидко ущільнюється, структура розпилюється, вміст водотривких агрегатів зменшується.

Сірі лісові ґрунти характеризуються підвищеною сумою увібраних основ, вміст яких у гумусово-елювіальному горизонті становить 16–20 мг на 100 г ґрунту. В складі увібраних катіонів переважає обмінний кальцій.

3.4. Рослинність

Івано-Франківський лісовий селекційно-насіннєвий центр відноситься до Придністровської рівнини, де домінують рівнинні дубові ліси. Переважаючі типи лісу: волога грабова судіброва, волога грабова діброва.

Волога грабова судіброва зустрічається невеликими ділянками у зоні рівнинних дубових лісів. Вона займає рівнинні і трохи знижені місцеположення, де висота над рівнем моря коливається у межах 120-150 м. Корінні типи деревостанів за будовою прості, одноярусні, утворені дубом черешчатим ІІ бонітету з невеликою домішкою граба. Поодиноко зустрічається також берест. Ряд підліска не виражений. Відмічені (рідко) крушина ламка, клен польовий і татарський, глід одноматочковий, терен і ліщина.

В середньозімкнутих насадженнях у трав’яному покриві домінують мітлиця з домішками плоскухи збірної, суниці, вітрогонки дібровної, маренки духмяної, вероніки дібровної, горошку весняного, дібровки повзучої, щавеля клубкуватого, буквиці лікарської, осоки