Природне відновлення дуба під наметом лісу відбувається незадовільно, краще відновлюється граб. Відновлення корінних дубових насаджень найбільш доцільне шляхом створення культур після рубки.

Волога грабова діброва – найбільш розповсюджений тип лісу у зоні рівнинних дубових насаджень. Зустрічаються великими ділянками. В цілому загальна площа даного типу лісу становить 913,48 га. З табл. 3.1 випливає, що волога грабова діброва займає 35,08 % від загальної площі Івано-Франківського лісового селекційно-насіннєвого центру (2604 га).

Таблиця 3.1

Типи лісу Івано-Франківського лісового селекційно-насіннєвого центру

Назва типу лісу | Площа типу лісу, га | Відсотки від загальної пл.

Д3гД | 913,48 | 35,08

Д2гД | 564,55 | 21,68

С2гД | 104,16 | 4,0

С2дгБ | 111,45 | 4,28

Д2дгБ | 305,19 | 11,72

Д3дгБ | 136,71 | 5,25

С3бД | 39,84 | 1,52

Д3бД | 57,55 | 2,21

С3дгБ | 118,74 | 4,56

С4Влч | 50,26 | 1,93

Д2бД | 25,26 | 0,97

С3гД | 158,84 | 6,1

С2бД | 17,97 | 0,69

Разом | 2604 | 100

Окрім цього значні площі займають: свіжа грабова діброва займає 564,55 га, що становить 21,68 %, свіжа дубово грабова субучина займає 305,19 га, що становить 11,72 %, волога грабова судіброва займає 158,84 га, що становить 6,1 %, а також волога дубово грабова бучина займає 136,71 га, що становить 5,25 % (Рис. 1).

Рис. 1.Переважаючі типи лісу Івано-Франківського лісового селекційно-насіннєвого центру

Корінні дубові асоціації утворені дубом черешчатим І–Іа бонітетів з домішкою граба, ясеня звичайного, поодиноко береста листуватого, клена гостролистого, липи дрібнолисткової та вільхи чорної.

В добре зімкнених насадженнях підлісок дуже рідкий, у зріджених до 0,5–0,6 дубняках він утворює ярус з клена польового і татарського, свидини, ліщини, гліда одноматочкового; на галявинах – терену, шипшини, калини.

У трав’яному покриві – мегатрофні і мезотрофні види: маренка духмяна, медунка неясна, підлісник європейський, веснівка дволиста, осока волосиста і лісова, фіалка лісова, суниця, пролісок багаторічний, вітрогонка дібровна, зірочник дібровний та інші.

Задовільне природне відновлення дуба з домішкою граба та ясеня спостерігається при зімкнутості насаджень 0,4 – 0,7.

При незадовільному природному відновленні дуба необхідно створювати його культури з домішкою ясеня звичайного, граба, клена гостролистого, липи дрібнолистої. Добрі результати дає введення до культур дуба швидкоростучих порід таких як модрина європейська, сосна звичайна, ялина європейська, дугласія та ін. З похідних деревостанів зустрічаються розладнанні грабняки і насадження ясеня зеленого у віці 20–40 років.

3.5. Геологія, геоморфологія та гідрографія

Передкарпаття, як фізико-географічна область, розміщена між південно-західним краєм Подільської височини і північно-східними схилами Українських Карпат. Область відрізняється великими горизонтальним і вертикальним розчленуванням території. Абсолютні висоти підвищень в долинах річок досягають 300–320 м, в міжріччях – 300–500 м, а в передгір’ї – до 550–600 м над рівнем моря. Передкарпаття сформовано із 16% території Львівської, 36% - Івано–Франківської і 17% - Чернівецької областей, з охопленням частини лісового фонду Старосамбірського, Самбірського, Дрогобицького, Стрийського, Болехівського, Брошнівського, Осмолодського, Івано-Франківського, Солотвинського, Делятинського, Коломийського, Кутського, Берегометського і Сторожинецького держлісгоспів. Вся територія Передкарпаття розміщена в межах єдиної тектонічної зони Передкарпатського передового прогину, який сформований потужною товщиною осадочних порід міоцена. Відклади міоцена представленні, в основному, різноманітними піщано-глинистими і мергелевими породами. Міоценові відклади на більшій частині території Передкарпаття перекриті шаром четвертинних відкладів, зокрема гравієм, піском і суглинками. Також було відзначено, що в геологічній будові Передкарпаття приймають участь неогенові відклади: глини, глинисті сланці, пісковики. Передкарпатське низькогір’я інтенсивно розчленоване правими притоками річки Дністер, приуроченими до зон поперечних тектонічних порушень. Морфологія схилів межиріч, їх крутість та висота контролюються літологією міоценових порід, поширенням і типом терас різного віку, розвитком зсувних явищ тощо. Часто зустрічаються східчасті, терасовані або круті схили, з осипами та делювіальними шлейдами біля підніжжя. Значне місце в рельєфі Передкарпаття посідають улоговини, днища які розташовані нижче вододілів на 80–150 м. В рельєфі Внутрішньої зони Передкарпатського прогину виділяються височини: Присвіцька, Болехівська, Свіцько-Чечвинська, Рожнятівська, Прилуквинська, Бистрицько-Прутська і низькогір’я: Майданське, Надвірнянське, Слободи Рунгурської та Покутське. Сучасний рельєф Передкарпаття сформувався під дією водно-ерозійних, денудаційних, гравітаційних та інших процесів, прояв яких залежить від направленості геотектонічних рухів і літологічної будови району.

РОЗДІЛ 4

ДОСВІД СТВОРЕННЯ І ВИРОЩУВАННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОМУ ЛІСОВОМУ СЕЛЕКЦІЙНО-НАСІННЄВОМУ ЦЕНТРІ

В ДП «Івано-Франківський лісовий селекційно-насіннєвий центр» накопичений великий досвід виконання лісовідновних робіт на різних категоріях площ. В процесі підготовки кваліфікаційної роботи він був узагальнений, для чого проведена вибірка відомчих даних за 2004-2008 роки яка наведена в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Технологія створення лісових культур в ДП «Івано-Франківський лісовий селекційно- насіннєвий центр»

Місцезна-xодження

ділянки | Площа

ділян- ки,

га | Тип ЛРУ,

тип лісу | Кате-я лісокуль-турної

ділянки | Обробіток

грунту | Створен-ня

культур | Розмі-

щення, м | Сема

змішу-

вання | Хар-ка

садивного матеріалу | Наяв-ність

при-го

поно-ня

кв. | виділ

2004 р.

16 | 18 | 2,1 | Д3,

Д3 ГД | Свіжий

зруб | Весною, смугами

на глибину

до15см | Вручну

під

лопату | 4,5Ч1,0 | 3р Дзв

1рКля | 2-x р сіянці

з власного

розсадника | Задо-не

супут-ми поро-ми

13 | 8 | 2,9 | Д3,

Д3 ГД | Свіжий

зруб | Весною, смугами

на глибину

до15см | Вручну

під

лопату | 4,5Ч1,0 | 3р Дзв

1рКля | 2-x р сіянці

з власного

розсадника | Задовільне

супут-ми породами

8 | 2 | 1,5 | С3,

С3 ДГБ | Свіжий

зруб | Весною, смугами на глибину

до15см | Вручну

під

лопату | 3,0Ч1,0 | 3рБл

1рКля | 2-x р сіянці

з власного

розсадника | Не задо-

вільне

5 | 9 | 2,0 | С3,

С3 ДГБ | Свіжий

зруб | Весною,

смугами