-

Об'єкт дослідження – лісові насадження Перегінського лісництва ДП “Осмолодське лісове господарство”.

Предмет дослідження – тип лісу волога ялиново-ялицева субучина, структура деревостанів, рубки догляду у лісових насадженнях даного типу лісу.

Робота складається із: вступу, шістьох розділів: огляду літератури, району і методики досліджень, природних умов району досліджень, аналізу сучасного стану і структури лісових насаджень вологої ялиново-ялицевої субучини, обгрунтування рубок догляду у лісових насадженнях вологої ялиново-ялицевої субучини, лісівничо-економічної ефективності рубок догляду, а також висновків, списку використаних джерел і додатків.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ (огляд літератури)

1.1. Актуальні проблеми сучасного стану лісів України

Лісова типологія – наука про типи лісу, типи лісорослинних умов, наука що вивчає їх особливості, закономірності просторового розміщення і т. п. Вона є частиною лісознавства, яка розробляє питання діагностування, виділення та класифікації типів лісу, типів лісорослинних умов, як природної основи ведення лісового господарства. Адже у сучасних умовах грамотне і раціональне ведення господарства у лісах можливе лише на типологічній основі. Лісова типологія пояснює причини різноманітності природних лісів, спираючись на фактори навколишнього середовища та біоекологічні властивості деревних порід.

Довгий час існувала помилкова думка, що головною умовою успіху лісівничої типології в лісогосподарській практиці є простота типологічної класифікації. Варто визнати позитивне значення її простоти, проте, головне не лише в її простоті. Важливість у даному випадку полягає в пізнавальній, науковій, теоретичній глибині типологічної класифікації. Власне від цієї глибини і залежить успіх типології на виробництві. Це не простий опис типів лісів, а й їх класифікація, яка аналізує та узагальнює об’єкт (ліс) звідусіль, перш за все з екологічного боку, тобто з розгляду важливіших зв’язків між рослинністю та середовищем. При цьому не простий опис та формальна класифікація за едифікаторами деревостану і ґрунтового покриву, а класифікація, яка пояснює екологічне походження лісу, як відображення впливу кількості елементів середовища – вологи, поживних речовин грунту, кліматичних чинників на склад, продуктивність, відновлення та стійкість лісу. У гірських умовах підтвердилась необхідність застосування порівняльно–екологічної методики, яка дає можливість для правильної організації стаціонарних досліджень та інтерпретацій отриманих результатів. Особливо це стосується типологічних робіт на сучасній фазі, яка включає стаціонарне дослідження лісових природних (корінних) деревостанів та заповідних ділянок, де ще можна дослідити загальну біологічну продуктивність та використання ними грунтово-кліматичних умов середовища у порівнянні з нарушеними господарською діяльністю людини лісовими екосистемами.

Незважаючи на те, що лісова типологія зародилася завдяки потребам лісовпорядкування та ведення господарства у лісах, у першу чергу, вона необхідна для лісівничої науки, для вивчення складної природи лісу, щоб на цій основі грамотно вести господарювання в лісі. У наш час у більшості країн, де ведеться інтенсивне лісове господарство, в тому числі в Україні, усі лісогосподарські заходи, починаючи з поновлення лісу, лісорозведення, лісовирощування, охорони лісів від пожеж, захисту від хвороб та шкідників і закінчуючи рубками стиглого лісу, проводяться тільки на типологічній основі. Лісівничу типологію в Україні успішно застосовують у трьох лісорослинних зонах рівнинної частини та кількох зонах за ступенем зволоження клімату, вона є основою гірського лісівництва у Карпатах та Криму.

1.2. Роль типологічного аналізу у встановленні фактичного стану і структури лісових насаджень

Виділяють економічні, біологічні й технологічні аспекти обґрунтування рубок догляду. Рубки догляду, перш за все, проводять там, де знаходить збут лісопродукція від них, або існують можливості вивезти її до інших споживачів. Догляд за молодняками, як правило, не дає ніякого прибутку, часто він навіть збитковий, але рубки догляду при цьому забезпечують необхідний склад майбутніх насаджень, тому їх проводять завжди, якщо економіка району дозволяє займатися доглядом за лісом. І все ж одержання додаткової деревини у процесі вирощування лісових насаджень – не головна мета рубок догляду, хоча за рахунок їх загальний обсяг користування збільшується на 40-50%. Своєчасно і без порушень проведені рубки догляду підвищують при головній рубці вихід ділової деревини у дубових деревостанах на 20-25%, у соснових – на 15%, а грубих сортиментів – відповідно на 16 і 25%. Це значною мірою підвищує цінність насаджень, про що можна судити і за таксовою вартістю деревини (вартість на корені), яка при проведенні рубок догляду збільшується до 60%.

Таким чином, економічною основою рубок догляду за лісом є: одержання додаткової деревини за рахунок проміжного користування лісом; підвищення якості і скорочення терміну вирощування технічно стиглої деревини; збільшення прибутків з одиниці площі лісу.

Хоча рубки догляду лісу – це господарський захід, їх необхідність випливає, перш за все, з біологічних закономірностей формування лісових насаджень з метою спрямованого регулювання породного складу, форми, росту та розвитку. Для обґрунтування рубок догляду з біологічних позицій звертають увагу, по-перше, на зміни фізіологічних процесів у тканинах та органах деревних рослин, вплив цих змін на ріст дерев та якість деревини, по-друге, на зміни мікроклімату, ґрунту в зв’язку зі зміною фізіологічних процесів. Зміну внутрілісового середовища, як результат проведених рубок догляду, слід вважати первинним, а її наслідки – вторинним явищем, що випливає з першого.

Вирубуючи частину дерев у насадженні, забезпечується більш повне проникнення світла у крони дерев і під полог лісу. Професор Л.О.Іванов вважав світло єдиним фактором, який може бути безпосередньо змінений рубками догляду. Разом зі зміною світлового фактора змінюється і ряд умов росту дерев – тепло, вологість, властивості ґрунтів.

Дослідженнями Л.О.Іванова, П.С.Косович встановлено, що після рубок догляду освітленість збільшується у