24 | 3.7 | 136.9

Разом: | 12.1 | 456.1

21 | 11 | 363

5.4. Обгрунтування організаційно-технічних показників

До основних організаційно-технічних показників рубок догляду за лісом відносять їх поча-ток і закінчення, інтенсивність (ступінь зрідження деревостану) та по-вторюваність. Вони встановлюються з урахуванням регіональних особ-ливостей лісових насаджень, а у межах регіону - виходячи з екологічних умов, типу лісу, початкової і кінцевої мети догляду.

Перший прихід з рубкою догляду залежить від породного складу молодняка, від темпу росту головних, супутніх і другорядних порід у мі-шаних насадженнях, від їх походження. Якщо у чистих молодняках руб-ки догляду можна починати у 10-річному віці і пізніше, то у мішаних про-водити першу рубку потрібно тоді, коли виявиться несприятливий вплив супутніх і другорядних порід на головні.

Завершувати рубку догляду потрібно за один клас віку до настання стиглості насадження. У лісах, де дозволені лише рубки догляду і сані-тарні рубки, їх проведення не обмежується віком.

Інтенсивність рубок догляду – це вирубування певної кількості де-рев, що показує ступінь втручання у життя лісу. У практичній діяльності лісівниками вироблено кілька критеріїв для встановлення інтенсивності рубок догляду: 1) кількість вирубаної деревини у процентах від початкового запасу або від кількості стовбурів деревостану, або у кубометрах з 1 га; 2) ступінь зниження зімкнутості пологу лісу, яка встановлюється візуально, або зниження повноти (за площею поперечних перерізів); 3) гущина деревостану, середня відстань між деревами та ін.

Інтенсивність визначається ступенем втручання у життя лісостану в конкретний прийом рубки, тобто інтенсивність ототожнюється зі ступенем зрідження деревостану. Якщо мова йде про інтенсивність окремого виду рубок догляду, то по-трібно враховувати і повторюваність цього виду рубки, тобто частоту приходу з рубкою при освітленнях, прочищеннях, проріджуваннях чи прохідних рубках. Такий підхід до визначення інтенсивності рубок до-гляду, на нашу думку, краще характеризує цей показник.

Практикою вироблено ряд притримок відносно ступеня зрідження деревостану і інтенсивності рубок догляду за лісом: 1) у чистих лісо-станах ступінь зрідження звичайно менший, ніж у мішаних; 2) у молод-няках допустимий більш високий ступінь зрідження, ніж у середньовікових чи пристигаючих деревостанах; 3) чим кращі лісорослинні умови і вищий бонітет деревостану, тим вищий ступінь зрідження й інтенсив-ність рубок догляду, бо швидше відновлюється вирубаний запас за рахунок приросту дерев, що лишилися; 4) при повторній рубці догляду того ж виду зрідження повинно бути меншим порівняно з попере-дньою. Так, при повторному проведенні прочищень або проріджувань ступінь зрідження знижується на 30%, а при прохідній рубці - на 50%. У насадженнях з швидкорослих, світлолюбних порід інтенсивність ру-бок догляду повинна бути вища, ніж у насадженнях з тіньовитривалих порід, що повільно ростуть.

Найчастіше для характеристики ступеня зрідження використову-ють масу деревини, що вибирається. Цей показник добре відображає кількісну сторону, але мало відображає характер самої рубки. Одну й ту ж кількість деревини можна отримати при вирубці малої кількості великих і великої кількості дрібних дерев. Зале-жно від цільового призначення лісового насадження, типу лісу, складу деревостану, віку, класу бонітету, будови, стану насадження і цільової установки конкретного прийому рубки для лісів України встановлені такі ступені інтенсивності (запас, що вибирається відносно запасу до рубки): слабкий - до 15%; помірний - 16-25%; сильний - 26-35%; дуже сильний - більше 35%.

Ступінь зрідження лісостану можна визначити також за зниженням повноти, а у молодняках – за зниженням зімкнутості лісового пологу. Існує правило, що у своєчасно доглянутому лісостані за один прийом рубки догляду зімкнутість пологу і повнота не повинні знижуватися більше, ніж на 0,2.

Рубки догляду проводяться у насадженнях, які мають певні міні-мальні повноти. Так, у молодняках вони проводяться при мінімальній зімкнутості пологу 0,9. Коли головну породу потрібно звільняти від заглушення другорядними освіт-лення чи прочищення проводять і, при зімкнутості пологу 0,7. У чистих молодняках зімкнутість пологу після рубки не повинна бути меншою за 0,7, а у мішаних, коли їх склад небажаний, допускається зниження до 0,5 і навіть 0,4. Проріджування проводять при мінімальній повноті дере-востану 0,8, а прохідні рубки - 0,9. Після рубки у чистих деревостанах вона не повинна бути нижчою, ніж 0,7, а у мішаних - 0,6.

Інтенсивність рубки догляду регулюється повторюваністю. Повторюваність пов'язана з інтенсивністю окремих прийомів рубки: чим вона більша, тим рідшою повинна бути повторюваність, і навпаки. На схилах південної експозиції Інтенсивність рубок догляду повинна бути меншою, ніж на північних, при проріджуваннях і прохідних рубках зімкнутість по-логу не повинна бути меншою 0,8.

Для забезпечення нормального росту головних порід у молодняках рубки догляду повинні проводитися через 3-5 років. Проріджування проводять через 5-10, а прохідні рубки – через 10-15 років.

Якщо насадження вирощуються за спеціальними програмами, то крім зазначених основних нормативних показників, які характеризують деревостан (кількість дерев та сума поперечних перерізів або запас) і відповідають певному вікові та висоті, у програмах також: вказується кількість рубок догляду і їх проведення залежно віл віку де-ревостану.

Головною ознакою, за якою призначається чергова рубка, є зми-кання лісового пологу і помітне несприятливе стиснення дерев.

У зоні інтенсивного ведення лісового господарства рубками догля-ду охоплюються всі насадження, які їх потребують.

Особливості догляду за буком. Характерні для біології бука особливості: тіньовитривалість, потреба у волозі фунту і повітря, вимогли вість до родючості ґрунтів, пошкодження сильними морозами взимку і заморозками весною, крайніми високими температурами повітря влітку – визначають не тільки природний його