При догляді за буком потрібно враховувати всі особливості його, біології та екології, включаючи й здатність утворювати у молодому віці двійчатки, трійчатки, якщо дати простір молодим рослинам. Разом з буком на вирубках росте молоде покоління дуба, граба, кленів, ясена, ялиці, ялини, м'яколистяних порід. Для того, щоб сформувати цінний деревостан, бук замолоду треба вирощувати у зімкнутому, але не перегущеному стані. Тому освітлення необхідні вже на 2-3-й рік після головної рубки, при цьому вирубуються крупніші, але пошкоджені під час головної рубки дерева, регулюється гущина молодняка. П.І.Молотков встановив, що в умовах свіжих і вологих бучин у насадженні повинно бути у віці до І 0 років 50-30 тис. екз. на 1 га, у 20 років - 2-9, у 40 років -2,5-3,5 і у 80 років - 0,5-0,9 тис. екз. на 1 га.

Першими прийомами рубок догляду формують оптимальну гущину, крім бука зберігають домішку інших цінних порід. Зімкнутість пологу знижується до 0,8-0,7, освітлення повторюють через 2-3 роки. При прочищеннях зімкнутість не рекомендується знижувати нижче 0,8. Уже в цей період з лісостану видаляють екземпляри з вадами стовбурів. Недоцільно повністю видаляти домішку м'яколистяних порід.

Оскільки бук, не зважаючи на тіньовитривалість, добре реагує на посилення освітленості, у період проріджувань зімкнутість пологу після рубки може бути знижена до 0,7. При проріджуваннях залишають домішки цінних порід і починають формувати другий ярус залежно від типу лісорослинних умов.

При прохідних рубках зімкнутість пологу верхнього ярусу доводять до 0,7, рубку проводять так, щоб звільнилися крони кращих дерев. При проведенні останнього прийому прохідної рубки вирубується весь підлеглий ярус, що сприяє появі й більшій схоронності підросту.

РОЗДІЛ 6

ЛІСІВНИЧО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РУБОК ДОГЛЯДУ

6.1. Аналіз пробних площ для рубок догляду

З метою підтвердження правильності вибору організаційно-технічних показників при рубках догляду та оцінки їх лісівничої ефективності закладено дві пробні площі – під прочищення та проріджування. При проектуванні прочищення розмір пробної площі становить 0,1 га, проріджування – 0,25 га. За матеріалами пробних площ проаналізовано зміну лісівничо-таксаційних показників після проведення рубки (табл. 6.1, 6.3).

Таблиця 6.1

Лісівничо-таксаційні показники деревостану до і після проведення прочищення на пробній площі №1

Показники | Час заміру | Деревні породи | Разом

бук | ялиця | ялина

Кількість дерев на 1 га | до рубки | 5630 | 2340 | 850 | 8820

після рубки | 4600 | 1810 | 690 | 7100

вирубано | 1030 | 530 | 160 | 1720

Середній діаметр, см | до рубки | 4,1 | 3,9 | 4,3 | -

після рубки | 4,4 | 4,2 | 4,5 | -

Середня висота, м | до рубки | 5,4 | 5,1 | 5,6 | -

після рубки | 5,6 | 5,3 | 5,8 | -

Запас, м3/га | до рубки | 26,9 | 15,1 | 5,1 | 47,1

після рубки | 22,5 | 12,0 | 4,2 | 38,7

вирубано | 4,4 | 3,1 | 0,9 | 8,4

Склад | до рубки | 6Бкл3Яцб1Ялє

після рубки | 6Бкл3Яцб1Ялє

Інтенсивність, % | за запасом | 16,3 | 20,7 | 17,6 | 17,8

за кількістю дерев | 18,3 | 22,6 | 18,8 | 19,5

Склад насадження до рубки на пробній площі, закладеній під прочищення – 6Бкл3Яцб1Ялє, середній вік - 15 років, бонітет – 1, повнота – 1,0, запас – 47,1 м3/га, густота – 7,1 тис. шт./га. У складі корінного деревостану переважає типоутворювальна порода і присутні характерні кліматичні домішки – ялиця біла та ялина європейська. Насадження високоповнотне і характеризується надмірною густотою, у зв’язку з чим спостерігається погіршення росту значної кількості дерев, збільшення обсягів відпаду та інтенсивне природне зрідження. За складом деревостан відповідає лісівничим критеріям, тому головними завданнями прочищення на пробній площі є регулювання густоти молодняка, формування його оптимальної просторової структури, а також селекційний відбір, націлений на формування майбутнього високопродуктивного насадження. З метою підвищення якості насадження необхідно видалити фаутні екземпляри бука, ялиці та ялини.

Для успішної реалізації поставлених завдань застосовували комбінований метод рубки, який полягав у вилученні відсталих у рості дерев з нижньої частини пологу та дефектних екземплярів і дерев типу “вовк” з верхньої частини.

До рубки середні висоти та діаметри деревних порід досить вирівняні, за незначного переважання ялини (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Графік висот на пробній площі № 1 до рубки

Після проведення прочищення встановлено незначне збільшення цих показників у бука, ялиці та ялини, що пояснюється вилученням більшої кількості відсталих у рості дерев з гіршими біометричними параметрами (рис. 6.2, табл. 6.2).

Рис. 6.2. Графік висот на пробній площі № 1 після рубки

Встановлювали помірну інтенсивність рубки за запасом (17,8%) та кількістю вирубуваних дерев (19,5%). У розрізі деревних порід спостерігаються незначні відхилення від середніх показників.

Таблиця 6.2

Визначення середніх діаметрів на пробній площі № 1

Ступені товщини | g, м2 | Бук | Ялиця | Ялина

N, шт | G, м2 | N, шт | G, м2 | N, шт | G, м2

до рубки

2 | 0,0003 | 67 | 0,0201 | 23 | 0,0069 | 7 | 0,0021

3 | 0,0007 | 155 | 0,1085 | 79 | 0,0553 | 21 | 0,0147

4 | 0,0013 | 169 | 0,2197 | 80 | 0,1040 | 26 | 0,0338

5 | 0,0020 | 103 | 0,2060 | 32 | 0,0640 | 19 | 0,0380

6 | 0,0028 | 57 | 0,1596 | 16 | 0,0448 | 9