7 | 0,0038 | 12 | 0,0456 | 4 | 0,0152 | 3 | 0,0114

Разом: | 563 | 0,7595 | 234 | 0,2902 | 85 | 0,1252

На 1 га | 5630 | 7,6 | 2340 | 2,9 | 850 | 1,3

g сер, м2 | 0,0013 | 0,0012 | 0,0015

d сер, см | 4,1 | 3,9 | 4,3

після рубки

3 | 0,0007 | 129 | 0,0903 | 59 | 0,0413 | 16 | 0,0112

4 | 0,0013 | 165 | 0,2145 | 75 | 0,0975 | 25 | 0,0325

5 | 0,0020 | 100 | 0,2000 | 29 | 0,0580 | 18 | 0,0360

6 | 0,0028 | 55 | 0,1540 | 14 | 0,0392 | 8 | 0,0224

7 | 0,0038 | 11 | 0,0418 | 4 | 0,0152 | 2 | 0,0076

Разом: | 460 | 0,7006 | 181 | 0,2512 | 69 | 0,1097

На 1 га | 4600 | 7,0 | 1810 | 2,5 | 690 | 1,1

g сер, м2 | 0,0015 | 0,0014 | 0,0016

d сер, см | 4,4 | 4,2 | 4,5

Найвища інтенсивність рубки ялиці – 20,7% за запасом та 22,6% за кількістю дерев, що пояснюється наявністю найбільшої кількості пригнічених, незадовільних за станом особин, у порівнянні з іншими породами. Для бука інтенсивність рубки найнижча – 16,3% за запасом та 18,3% за кількістю дерев. Для ялини ці показники дещо вищі у порівнянні з буком – відповідно 17,6 та 18,8%. Загальний вирубуваний запас становить 8,4 м3/га, в тому числі бука – 4,4 м3/га, ялиці – 3,1 м3/га, ялини – 0,9 м3/га.

Після проведення рубки встановлено незначні зміни у складі насадження. Частка бука зросла з 57 до 58%, частка ялиці зменшилась з 32 до 31%, а дольова участь ялини залишилась практично незмінною – 11%. Повноту деревостану доведено до 0,82, а густоту знижено до 7,1 тис. шт./га.

Таким чином, в результаті прочищення проведено ефективне регулювання густоти і ліквідовано перегущеність деревостану, забезпечено більш рівномірне розташування дерев по площі, створено сприятливі екологічні умови для успішного росту головної та господарсько-цінних порід. Вилучення відсталих у рості, з ознаками пригнічення та пониженою життєздатністю особин з підлеглої частини пологу, а також фаутних дерев з верхньої частини намету сприятиме покращенню товарності майбутнього насадження. У цілому, результати досліджень засвідчують раціональний вибір організаційно-технічних показників і високу лісівничу ефективність прочищення.

Таблиця 6.3

Лісівничо-таксаційні показники деревостану до і після проведення проріджування на пробній площі №2

Показники | Час заміру | Деревні породи | Разом

бук | ялина | ялиця

Кількість дерев на 1 га | до рубки | 1570 | 530 | 170 | 2270

після рубки | 1300 | 430 | 140 | 1870

вирубано | 270 | 100 | 30 | 400

Середній діаметр, см | до рубки | 11,6 | 11,9 | 10,8 | -

після рубки | 12,1 | 12,3 | 11,4 | -

Середня висота, м | до рубки | 13,1 | 12,9 | 11,0 | -

після рубки | 13,5 | 13,1 | 11,3 | -

Продовж. табл. 6.3

Запас, м3/га | до рубки | 125,7 | 45,6 | 12,1 | 183,4

після рубки | 105,8 | 37,5 | 10,1 | 153,4

вирубано | 19,9 | 8,1 | 2,0 | 30,0

Склад | до рубки | 7Бкл2Ялє1Яцб

після рубки | 7Бкл2Ялє1Яцб

Інтенсивність, % | за запасом | 15,8 | 17,8 | 16,5 | 16,4

за кількістю дерев | 17,2 | 18,9 | 17,6 | 17,6

Склад деревостану до рубки на пробній площі, закладеній під проріджування – 7Бкл2Ялє1Яцб, середній вік – 28 років, бонітет – 1, повнота – 0,9, запас – 183,4 м3/га, густота – 1,9 тис. шт./га. У складі корінного деревостану домінує типоутворювальна порода – бук лісовий, з домішкою ялини європейської та ялиці білої. Насадження відзначається високою повнотою та надмірною густотою, що підтверджується інтенсивною диференціацією дерев та значною кількістю природного відпаду. Співвідношення порід у складі відповідає лісівничим вимогам, тому завдання проріджування полягає у регулюванні густоти деревостану і створенні сприятливих умов для формування стовбурів і крон кращих дерев. Також, своєчасне проріджування дозволить попередити природний відпад і отримати певний обсяг деревини у процесі проміжного користування. Для вирішення поставлених завдань найбільш доцільним є комбінований метод рубки догляду з помірною інтенсивністю. У рубку відведено дерева бука, ялини та ялиці з нижньої та з верхньої частини пологу. Проводиться вирубування відсталі у рості, пригнічені, відмираючі особин IV та V класів Крафта, а також дерев з верхньої частини пологу з вираженими дефектами стовбура і крони, які пригнічують ріст кращих, цільових дерев. Обов’язковому вилученню підлягають дерева з викривленими, сучкуватими стовбурами, асиметричними, слаборозвинутими або надмірно розрослими кронами (дерева типу “вовк”), “двійчатки” і “трійчатки” бука, з механічними пошкодженнями, незадовільні за санітарним станом тощо.

До рубки у насадженні за висотою домінують бук і ялина, а їх середні висоти вищі у порівнянні з ялицею відповідно на 2,1 та 1,9 м (рис. 6.3).

Рис. 6.3. Графік висот на пробній площі № 2 до рубки

Після проведення проріджування спостерігається збільшення середніх діаметрів та висот всіх деревних порід, що обумовлено вилученням більшої кількості дерев з нижньої частини пологу, ніж з верхньої (табл. 6.4). Так, середній діаметр бука зріс на 0,5 см, ялини – на 0,4, а ялиці – на 0,6 см. Середня висота бука збільшилась на 0,4 м, ялини –