Саме такий підхід до вирубки дерев був застосований у комбінованому методі догляду за лісом, який запропонував професор О.Ф.Рудзький, а застосував на практиці професор Л.І.Яшнов наприкінці ХХ століття.

РОЗДІЛ 2

РАЙОН ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження з проектування рубок догляду у насадженнях вологої ялиново-ялицевої субучини проведено на території Перегінського лісництва ДП “Осмолодське лісове господарство”, яка згідно комплексного лісогосподарського районування відноситься до області Українських Карпат, Передкарпатського округу і Передкарпатського лісогосподарського району. За геоботанічним районуванням територія досліджень належить до Передгорганського підрайону Карпатського геоботанічного округу букових лісів, Східнокарпатської гірської підпровінції.

У кваліфікаційній роботі подається лісівничо-таксаційна характеристика деревостанів та їх розподіл на корінні і похідні в розрізі вікових груп (1-10; 11-20; 21-30 років і т.д.). Тут необхідно визначити наступні показники: запас на ділянці, загальну площу та загальний запас для кожної вікової групи і типу лісу в цілому, тип деревостану - корінний чи похідний із занесенням даних у відповідну таблицю.

Розподіл деревостанів на корінні та похідні проводиться у кожній віковій групі з метою подальшого вибору методів рубок догляду, розрахунку обсягів рубок та обгрунтування організаційно-технічних показників. До корінних відносяться деревостани природного і штучного походження, склад і продуктивність яких близькі до складу і продуктивності збережених, або раніше описаних, природних лісів цього типу лісу. Необхідною передумовою є переважання у складі деревостану типоутворюючої породи та наявність характерних кліматичних домішок. У деревостанах вікової групи 1-10 років допускається участь типоутворюючої породи у складі до 5 одиниць, проте не менше, ніж 1 одиниця. У деревостанах вікової групи 11-20 років частка типоутворюючої породи повинна становити не менше 3 одиниці. Також, слід проаналізувати, у яких вікових групах і які деревостани (корінні чи похідні) займають більший відсоток площі типу лісу. Дані заносять у відповідну таблицю.

У кваліфікаційній роботі передбачається встановлення обсягів рубок догляду і характеристика ділянок, назначених у рубку. У залежності від віку насаджень рубки догляду поділяють на такі види: освітлення, прочищення, проріджування, прохідні рубки. Освітлення і прочищення проводять у молодняках, проріджування – у жердинниках, прохідні рубки – у середньовікових насадженнях.

Рубки освітлення проводяться у зімкнутих молодняках для формування насаджень бажаного складу і зменшення густоти та покращення умов зростання дерев головної породи. Вони забезпечують участь головної породи в насадженні, яка відповідає конкретним лісорослинним умовам та призначенню створюваного насадження.

Рубки прочищення регулюють густоту та продовжують формування бажаного складу і форми деревостану. Вони формують оптимальну структуру майбутнього деревостану, регулюють кількісне співвідношення між окремими породами.

Рубки проріджування створюють умови для формування стовбура і крони кращих дерев. Густота деревостану при проріджуваннях доводиться до рівня, обумовленого програмами лісовирощування. Головна увага приділяється якості стовбурів деревостану та його структурі. Якщо співвідношення порід у насадженні небажане, формується його склад. У складних деревостанах проріджування проводять з врахуванням їх ярусності.

Прохідні рубки призначені для створення умов щодо збільшення приросту кращих дерев та поліпшення товарності насаджень. При їх проведенні вирубуються в основному дерева, що відстали в рості та з вадами стовбура. Закінчуються рубки догляду за один клас віку до головної рубки.

Набір ділянок, які вимагають рубок догляду на наступні роки, вибирають з вихідних даних курсового проекту. Рубки догляду проектуються у корінних деревостаиах, а також у похідних, які представлені цінними породами і заміна їх шляхом реконструкції на даному етап є передчасною.

При проведенні рубок догляду застосовують такі методи: верховий, низовий і комбінований.

Інтенсивність рубок догляду визначається ступенем зрідження деревостану. У практичній діяльності застосовують кілька критеріїв для встановлення інтенсивності рубок догляду: 1) об'єм зрубаної деревини, виражений у відсотках від запасу насадження до рубки; 2) кількість вирубаних дерев, виражена у відсотках до початкової кількості дерев у насадженні; 3) ступінь зниження повноти або зімкнутості деревостану; 4) відсоток вирубаного біжучого приросту. У молодняках при проведенні освітлення та прочищення інтенсивність рубки визначають ступенем зниження зімкнутості крон, або кількістю вирубаних дерев; при проріджуваннях та прохідних рубках – за запасом або повнотою, з урахуванням зімкнутості намету.

Розрізняють такі інтенсивності зріджування: слабка - вирубування до 15% запасу деревостану, помірна – 16-25%, сильна – 26-35%, дуже сильна – більше 35%. Рубки сильної інтенсивності проводять у перегущених молодняках та мішаних середньовікових насадженнях, а також у насадженнях швидкоростучих світлолюбних порід.

Рубки догляду проводяться у насадженнях, які мають певні мінімальні повноти. У чистих насадженнях і в мішаних задовільного складу, рубки догляду в першу чергу призначають на ділянках з повнотою 0,9 і вище. При освітленнях та прочищеннях у чистих молодняках, якщо є загроза сильного розростання трав'яного покриву та задерніння ґрунту, зімкнутість намету не повинна знижуватися нижче 0,7. У мішаних молодняках, де головна порода заглушується другорядною, а також у молодняках неоднорідного походження допускається зниження зімкнутості до 0,4-0,5. Проріджування і прохідні рубки у чистих насадженнях, що мають повноту відповідно нижче 0,7 і 0,8, а в мішаних насадженнях нижче 0,7 не призначаються.

У мішаних і складних насадженнях, неоднорідних за походженням після проріджувань та прохідних рубок повнота може бути знижена до 0,6.

У чистих насадженнях рубки догляду виконуються менш інтенсивно, ніж у мішаних; в молодняках допустимі більш інтенсивні рубки у порівнянні з середньовіковими. У складних насадженнях інтенсивність рубки на 5-10% більша у порівнянні з простими деревостанами.

У молодняках штучного походження інтенсивність рубки знижується на 10-15% у порівнянні з молодяками природного походження однакової повноти, густоти і складу, за виключенням вітровальних і сніголомних ялинників.

Чим