Проводять визначення вирубуваного запасу для кожної ділянки, розраховують за видами рубок середні показники: площу виділу, запас на 1 га, запас на ділянці, інтенсивність рубки.

Розрахунок річної лісосіки в межах заданого типу лісу визначається для кожного виду рубок догляду за формулою:

за площею: Лп = П/Р;

за запасом: Лм=М/Р

де: П – площа всіх ділянок, які вимагають рубок догляду, га; М – вирубувана маса з даних ділянок, м3; Р — повторюваність рубок догляду, роки.

Повторюваність рубок догляду – це період часу, через який в насадженні проводиться повторний догляд. Вона встановлюється на основі практичного досвіду і залежить від типу лісу, біологічних властивостей деревних порід, складу і форми насадження, наявності головних і цінних порід, віку, економічних умов та інших лісівничих факторів. Приблизні терміни повторюваності за видами рубок приймаються такі: для освітлень і прочищень 3-5 років, проріджувань – 5-10 років, прохідних рубок – 10-15 років.

З врахуванням викладених положень розраховують річну лісосіку. Встановлюють черговість проведення рубок догляду. Черговість проведення рубок догляду - це порядок назначення ділянок у рубку. Вона залежить від типу лісу, категорії лісів, складу і форми деревостанів, походження, повноти, віку, санітарного стану та інших лісівничих і організаційних факторів. У першу чергу рубки догляду призначають у захисних лісах, рекреаційно-оздоровчих лісах, лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, у другу чергу – в експлуатаційних лісах.

У молодниках для створення еталону насадження, пройденого прочищенням і обліку вирубаної деревини у типових місцях закладають пробну площу розміром 0,1 га (20x50 м), відмежовують її візирами і закріплюють кутовими стовпчиками. Перелік проводять на обліковій стрічці, площа якої повинна становити не менше 10% пробної площі. На стрічці виконують суцільний перелік дерев за 1 см ступенями товщини на висоті 1,3 м та відмічають дерева, що підлягають вирубуванню. Із врахуванням лісівничої характеристики насадження (складу, форми, зімкнутості, тощо), біоекологічних властивостей деревних порід, лісорослинних умов слід обгрунтувати метод та інтенсивність рубки.

Наступним етапом є проведення рубки помічених при переліку дерев. Необхідно виконати раціональну розробку, укладку та облік вирубуваної деревини. Вирубані дерева складають у купи, якщо їх діаметр у відземку не перевищує 4 см. Для обліку хмиз і хворост укладають, не очищуючи від сучків в один бік між парою кілків, що забиті у землю на відстані 1-2-3-4 м.

Облік хворосту і хмизу виконують у складометрах з наступним переведенням у щільні метри з використанням відповідних перевідних коефіцієнтів. Об'єм неочищеного хмизу і хворосту у складометрах визначається як добуток висоти, ширини і довжини штабелю. Довжина приймається як 2/3 фактичної довжини штабелю. Надбавка за висотою на всихання і осідання для хворосту становить 10%, для хмизу - 20% в об'єм не зараховується. Дрібні ділові сортименти (жердини, кілки) облікують поштучно і в щільних кубічних метрах.

При проектуванні проріджування відведення дерев у рубку проводиться на пробній площі розміром 0,1 га. Пробну площу відмежовують візирами, а на кутах встановлюють стовпи. Висота стовпа над рівнем ґрунту повинна бути 0,75 см, а діаметр - 12-16 см. Верх стовпа затісують на два скати. Під затісом на головній виїмці (щоці), оберненій по діагоналі всередину ділянки, масляною фарбою роблять напис: номер кварталу, номер ділянки (через тире), вид рубки, рік проведення рубки і площа.

Із врахуванням лісівничої характеристики насадження необхідно вибрати метод та оптмальну інтенсивність рубки, після чого на ділянці проводиться суцільний перелік з одночасним відбором дерев, які підлягають вирубуванню. Діаметри стовбурів вимірюють на висоті 1,3 м, виконуючи перелік за 2 або 4 см ступенями товщини залежно від середнього діаметру деревостану. Переліку підлягають як ростучі, так і сухостійні дерева з поділом їх на три категорії технічної придатності: ділові, напівділові та дров'яні. У ділових дерев загальна довжина ділових сортиментів у комлевій частині стовбура повинна бути не меншою 6,5 м. У дерев з висотою до 20 м довжина ділової частини повинна складати не менше 1/3 висоти стовбура. Пошкоджені у нижній частині стовбури дерев, якщо пошкодження не досягають вище 2,5 м від комля, відносять до ділових при умові, що довжина ділової частини залишається не меншою, ніж 6,5 м.

У напівділових дерев довжина ділової частини у комлевій частині стовбура повинна становити від 2 до 6,5 м. До дров'яних відносяться дерева, в яких ділова частина стовбура менше 2 м.

Ділові дерева позначають крейдою однією вертикальною рискою, напівділові - двома, дров'яні - двома рисками навхрест.

На пробній площі визначають зміну лісівничо-таксаційних показників деревостану після проведення рубки і заносять дані у відповідні таблиці. На підставі проведених розрахунків встановлюють наступні лісівничо-таксаційні показники деревостану: середній діаметр, см; середню висоту, м; запас деревостану за породами, м/га; склад деревостану.

РОЗДІЛ 3

ПРИРОДНІ УМОВИ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1. Геологія, геоморфологія і гідрографія

Між південно-західним краєм Подільської височини і північно-східними схилами Українських Карпат розміщена фізико-географічна область – Передкарпаття. Область відрізняється великим горизонтальним і вертикальним розчленуванням території. Абсолютні висоти підвищень в долинах річок досягають 300-320 м, в міжріччях – 300-500 м, а в передгір’ї – до 550-600 м над рівнем моря. Передкарпаття сформовано із 16% території Львівської, 36% – Івано-Франківської і 17 – Чернівецької областей, з охопленням частини лісового фонду Старосамбірського, Самбірського, Дрогобицького, Болехівського, Брошнівського, Стрийського, Осмолодського, Івано-Франківського, Солотвинського, Делятинського, Коломийського,