«ФЛОРА ЗОЛОШЛАКОВІДВАЛІВ БУРШТИНСЬКОЇ ТЕПЛОВОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ»

Магістерська робота для здобуття кваліфікації магістр-біолог

З М І С Т

ВСТУП……………………………………………………………...............................................3

1. ІСТОРІЯ ТА СТАН ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ.........................................................................5

2. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ...............11

2.1. Географічне положення………………………………………………………11

2.2. Геологія та геоморфологія……………………………………………………11

2.3. Клімат…………………………………………………………………………..13

2.4. Гідрологія……………………………………………………………………..15

2.5. Грунтовий покрив……………………………………………………………..17

2.6. Рослинність…………………………………………………………………….18

3. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ………...........................................................24

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

4. ФЛОРА ЗОЛОШЛАКОВІДВАЛІВ БУРШТИНСЬКОЇ ТЕС………………………………….25

4.1. Конспект флори ……………………………………………………………….25

4.2. Систематичний аналіз флори………………………………………………….37

4.3. Біоморфологічний аналіз флори………………………………………………43

4.4. Екологічний аналіз флори……………………………………………………..44

5. МАКРО- І МІКРОЕЛЕМЕНТИ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН

ЗОЛОШЛАКОВІДВАЛІВ БУРШТИНСЬКОЇ ТЕС……………………………...52

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………………………58

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………………….. 60

В С Т У П

Актуальність теми

Антропогенний вплив на різні типи рослинних угруповань набуває загрозливого характеру. Найбільшої трансформації зазнав рослинний покрив у місцях видобутку та переробки корисних копалин, а також на територіях відведених під золо- та шлаковідвали в результаті роботи теплових електростанцій та ін.

Породні відвали вугільних шахт, золошлаковідвали теплових електростанцій після завершення експлуатації є відкритими просторами для поселення рослин. Їх абсолютно «новий» едафотоп, нехарактерні для регіону абсолютні висоти створюють специфічні умови місцезростань для аборигенних видів. Відбувається формування нової флори – «флори техногенного об’єкта» [32].

На території Галицького району Івано-Франківської області розташована Бурштинська ТЕС, в результаті діяльності якої протягом 43 років сформувалися терикони золошлаковідвалів.

Відвали обмежені фізичними межами, мають однаковий склад субстрату і знаходяться в межах одного флористичного району. Виходячи з цього, сукупність популяцій видів, які спонтанно поселяються, а також штучно створені людиною, відносимо до флори золошлаковідвалів. Її вивчення є необхідним для дослідження сукцесійної динаміки рослинності, визначення потенційних можливостей природного відновлення рослинності відвалів, що має важливе значення для планування фітомеліоративних заходів, спрямованих на припинення дії фізико-географічних процесів, що погіршують екологічний стан довкілля, та підвищення ефективної родючості порушених земель.

Флора на території техногенного ландшафту Бурштинської ТЕС не вивчалась, саме тому її дослідження на сьогоднішній день є актуальним.

Мета роботи:

Мета нашої роботи полягала у вивченні сучасного стану флори золошлаковідвалів Бурштинської ТЕС.

Завдання дослідження:

- ознайомитись з науковою літературою з даної теми;

- вивчити природні умови району дослідження;

- скласти конспект флори;

- провести систематичний, екологічний та біоморфологічний аналізи;

- визначити вміст макро- і мікроелементного складу надземних органів в деяких лікарських рослинах

Об'єкт дослідження - золошлаковідвали Бурштинської ТЕС.

Робота складається із: вступу, п’яти розділів: огляду літератури, методики досліджень, характеристики природних умов району досліджень, результатів дослідження та їх обговорення, а також висновків, списку використаних джерел та додатків.

ІСТОРІЯ ТА СТАН ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ

Добування корисних копалин, робота ТЕС спричиняє руйнування значних площ земної поверхні та знищення грунтвого і рослинного покриву. Відвали, кар’єри та інші девастовані ділянки на тривалий період вилучають із землі господарського використання. Вони забруднюють продуктами водної та вітрової ерозії прилеглі сільськогосподарські угіддя, лісові масиви, водотоки і населені пункти. Територія, яка зазнала такого негативного впливу, в десять разів перевищує площу порушених ділянок.

Видовий склад рослин, які з’являються при природному заростанні, визначається природно-кліматичними чинниками та водно-фізичними властивостями відвальних субстратів. Контрасти на експозиціях схилів і складний мікрорельєф спричиняють виникнення локальних мікрокліматів, асиметричний розвиток явищ вивітрювання, розподіл та акумуляції тонко дисперсних продуктів вивітрювання, тому створюється певна сукупність екологічних ніш з різними режимами зволоження, тепло забезпечення і ґрунтового живлення, зумовлюючи неоднорідність в таких ландшафтах сукцесій рослинності.

Сукцесіями називають незворотні, спрямовані зміни рослинного покриву, які проявляються в заміні одних фітоценозів іншими.

Основною причиною зміни фітоценозів є зміна середовища внаслідок життєдіяльності рослин, які входять до їх складу.

С.П. Жуков [10], вивчаючи сукцесійну динаміку рослинності відвалів вугільних шахт Донбасу, виявив 262 види судинних рослин, які належать до 177 родів та 49 родин. З них самостійно на відвалах поселяються 244 види. Стосовно систематичної структури флори породних відвалів, відділ Pinophyta представлений двома видами одного роду і родини, які потрапляють на відвали внаслідок рекультиваційних заходів. Переважають види відділу Magnoliophyta – 260 видів, 176 родів, 48 родин. Більшість з них належить класу Magnoliopsida: 47 родин (97,9 %), 174 роди (88,1%), 234 види (90,0 %). Клас Liliopsida містить 2 родини (2,1 %), 21 рід (11,9 %) і 26 видів (10,0 %). Найбільшими родинами є складноцвіті і злакові, які охоплюють понад 50 % видів і родів. Переважають родини з невеликою кількістю видів: 24 родини (49 %) налічують лише по одному виду. У формуванні флори важливим є значення родин, що містять багато рудеральних видів з широкою екологічною амплітудою. Із життєвих форм у флорі відвалів переважають гемікриптофіти і терофіти.

Рослини, які поселяються на породних відвалах, можуть зазнавати значних змін: варіювання розмірів від карликовості до гігантизму, скорочення онтогенезу, зміни у фенології та інші умови едафотопу породних відвалів не мають аналогів у природі, рослинного покриву на них немає, тому відбувається формування нової флори [4].

Розширення ареалу виду відбувається шляхом натуралізації його на новому місці. Цей процес передбачає низку умов, зовнішніх стосовно рослин та залежних від наявності на певному місцезростанні інших видів. Колонізація рослинами породних відвалів відбувається через потрапляння діаспор насінин та їх виживання, формування популяцій і клонів. Наступні стадії природного заростання породних відвалів визначаються віком, складом субстрату, характером навколишнього рослинного покриву.

Природне заростання антропно-, техногенно порушених земель вписується в загальні концепції розвитку рослинності, докорінних змін рослинних угруповань та сингенезу.

Проблеми природного заростання техногенних екотопів інтенсивно розробляються вченими багатьох промислових регіонів. Докладним оглядом вітчизняних та зарубіжних робіт цієї тематики присвячені збірники, журнали, праці багатьох авторів.

Основною особливістю природної рослинності породних відвалів сукцесій є динамічність з вираженим переважанням процесів сингенезу. Флори техногенних екотопів досліджував Є.М. Кондратюк