| + | +
147. | Полин гіркий
Artemisia absinthium L. | + | +
148. | Полин однорічний
Artemisia annua L. | + | +
149. | Підбіл
Tussilago L. | Підбіл звичайний, мати-й-мачуха звичайна Tussilago farfara L. | + | +
150. | Жовтозілля
Senecio L. | Жовтозілля Якова
Senecio jacobaea L. | + | +
151. | Жовтозілля весняне
Senecio vernalis Waldst. et Kit | + | +
152. | Лопух
Arctium L. | Лопух справжній (в)
Arctium lappa L. | + | +
153. | Лопух павутинистий
Arctium tomentosum Mill. | + | +
154. | Осот
Cirsium Mill. | Осот болотний
Cirsium palustre (L.) Scop. | + | +
155. | Осот польовий
Cirsium arvense (L. ) Scop. | + | +
156. | Татарник
Onopordum L. | Татарник звичайний
Onopordum acanthium L. | + | +
157. | Волошка
Centaurea L. | Волошка лучна
Centaurea jacea L. | +
158. | Волошка синя
Centaurea cyanus L. | +
159. | Волошка розлога
Centaurea diffusa Lam. | + | +
160. | Цикорій
Cichorium L. | Цикорій дикий
Cichorium intybus L. | + | +
161. | Любочки
Leontodon L. | Любочки осінні
Leontodon autumnalis L. | +
162. | Козельці
Tragopogon L. | Козельці східні
Tragopogon orientalis L. | + | +
163. | Кульбаба
Taraxacum Wigg. | Кульбаба лікарська
Taraxacum officinale Webb ex Wigg. | + | +
164 | Жовтий
Sonchus L. | Жовтий осот польовий
Sonchus arvensis L. | + | +
165. | Латук
Lactuca L. | Латук компасний, л.дикий
Lactuca serriola Torner (L.scariola L.) | + | +
166. | Скереда
Crepis L. | Скереда покрівельна
Crepis tectorum L. | +
167. | Нечуйвітер
Hieracium L. | Нечуйвітер волохатенький
Hieracium pilosella L. | + | +
168. | Півникові
Iridaceae | Півники
Iris L. | Півники болотні
Iris pseudacorus L. | +
169. | Півники німецькі
Iris germanica L. | +
170. | Орхідні
Orchidaceae | Пальчатокорін ник
Dactylorhiza Nevski | Пальчатокорінник травневий
Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P. F. Hunt et Summerhayes | +
171. | Злакові
Poaceae | Пирій
Elytrigia Desv. | Пирій повзучий
Elytrigia repens (L.) Nevski | + | +
172. | Пшениця
Triticum L. | Пшениця літня, пшениця м’яка Triticum aestivum L. | +
173. | Овес
Avena L. | Овес посівний, овес звичайний
Avena sativa L. | +
174. | Куничник
Calamagrostis Adans. | Куничник наземний
Calamagrostis epigelos (L.) Roth | + | +
175. | Очеретянка
Phalaroides N. M. Wolf | Очеретянка звичайна
Phalaroides arundinacea (L.) Rausch. | + | +
176. | Пажитниця
Lolium L. | Пажитниця п’янка, дурійка
Lolium temulentum L. | + | +
177. | Очерет
Phragmites Adans | Очерет звичайний, очерет південний Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. | + | +
178. | Мишій
Setaria Beauv. | Мишій сизий
Setaria glauca (L.) Beauv. | + | +
179. | Рогозові Typhaceae | Рогіз
Typha L. | Рогіз широколистий
Typha latifolia L. | + | +
Всього: |
172 | 107
4.2. Систематичний аналіз флори
Таксономічна структура відображає внутрішню будову та специфічні особливості рослинних угруповань. Важливим показником для її характеристики є кількість таксонів різного рангу.
В ході обстеження рослинного покриву золошлаковідвалів Бурштинської теплової електростанції зареєстровано 179 видів, які належать до 48-и родин, 136-ти родів і 3-ох відділів: Magnoliophyta, Pinophyta, Equisetophyta (табл. 1).
Відділ Pinophyta включає 1 родину Pinaceae і 2 види (1,12 %) – Pinus sylvestris L. i Larix decidua Mill. Наступний відділ Equisetophyta також представлений 1 родиною Equisetaceae з одним видом – Equisetum arvense L. (0,56 %).
Переважаючим є відділ Magnoliophyta, який об’єднує 46 родин (95,83 % від загальної кількості родин): Asteraceae, Papaveraceae, Ulmaceae, Urticaceae, Сariophyllaceae, Fagaceae, Boraginaceae, Valerianaceaea, Convolvulaceae та ін.
У кількісному відношенні значно переважають види класу дводольних (Magnoliopsida), які налічують 164 види (91,62 % загальної кількості видів), 125 родів (91,9 % загальної кількості родів), 46 родин ( 95,8 % загальної кількості родин). Однодольні (Liliopsida) наведені 15 видами (8,38 % загальної кількості видів), 11 родами (8,1 % загальної кількості родів), 2 родинами (4,2 % загальної кількості родин).
Характер флори золошлаковідвалів визначають провідні за кількістю видів родини (табл. 2). П'ятнадцять провідних родин охоплюють 132 види, що становить 73,74 % флори досліджуваної території. У систематичному відношенні найбільш чисельною за кількістю видів є родина Asteraceae, яка включає 38 видів (21,23 % від загальної кількості видів), 28 родів (20,58 % від загальної кількості родів) в подальшому – перша цифра – кількість видів, в дужках відсоток загальної кількості видів, друга – кількість родів) . Інші родини розміщені в такому порядку і з такою кількістю видів: Rosaceae – 14 (7,82 %), 9 (6,61 %), Fabaceae – 11 (6,14 %), 7 (5,14 %), Brassicaceae 10 (5,59 %), 10 (7,35 %) і Salicaceae – 10 (5,59 %), 2 (1,47 %), Lamiaceaе і Poaceae – по 8 (4,47 %), 8 (5,8 %), Polygonaceae – 7 (3,91 %), 3 (2,20 %), Сariophyllaceae – 5 (2,79 %),4 (2,92 %), Scrophularicaceae 4 (2,22 %), 3 (2,20 %), Boraginaceae 4 (2,22 %), 4 (2,92 %), Oleaceae – 4 (2,22 %), 2 (1,47 %), Onagraceae, Apiaceae і Caprifoliaceae – по 3 (1,67 %), 3 (2,20 %). Більшість родин (Equisetaceae, Pinaceae, Papaveraceae, Urticaceae, Juglandaceae, Violaceae, Euphorbiaceae, Iridaceae та ін.) мають низький рівень флористичного багатства і представлені одним чи двома видами (рис.1). Флорі золошлаковідвалів Бурштинської ТЕС , як і взагалі голарктичним флорам, притаманно домінування за кількістю видів і родів не багатьох родин [30].
Показник середньої насиченості однієї родини видами становить 3,7, родами – 3,0, а одного