ПЛАН
1. Екологічний транспорт
2. Переваги дизельних двигунів над карбюраторними
3. Роторний двигун
4. Газотурбінний двигун
Висновок
Список використаної літератури
1. Екологічний транспорт
Сучасна молодь вступає у життя в епоху не тільки бурхливого розвитку науки і техніки, а й негативних наслідків науково-технічної революції та демографічного вибуху. Людству загрожує загибель, найближчими десятиліттями, якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи, не змінить свого стилю діяльності й існування, не переоцінить життєвих цінностей. Сучасні технології стали потужним інструментом, за допомогою якого людина споживає значно більше ніж природа може продукувати, а також викидає в довкілля таку кількість відходів, яку природа не в змозі знешкодити. Настав час керуватися у наших діях правилами іншого гуманізму – екологічного. Основна його ідея – людина є лише часткою природи і Космосу, із законами і силами з якими вона повинна рахуватися. Не владарювати над природою а співпрацювати з нею, бути не “царем природи” а її невіддільною часткою.
Близько 500 млн. автомобілів викидають в атмосферу Землі 400 млн. т. оксидів вуглецю, понад 100 млн. т. вуглеводів, сотні тисяч тонн свинцю. Промислові підприємства, теплові електростанції засоби авто і авіатранспорту щорічно спалюють понад 5 млрд. т. вугілля, нафти і більше трильйона кубометрів газу.
Нині світовий автомобільний парк перевищує 400 млн. одиниць, з яких 80% припадає на легкові автомобілі, а 14-17% вантажні та автобуси.
Автомобільний транспорт забруднює головним чином атмосферу трьома основними каналами –
відпрацьованими газами що викидають через вихлопну трубу; –
картерними газами; –
вуглеводнями внаслідок випаровування палива з бака, карбюратора та трубопроводів.
У складі відпрацьованих газів автомобіля найбільшу питому вагу за об’ємом мають – моно оксид вуглецю (0,5-10%), оксиди азоту (до 0,8%) неспалені вуглеводні (0,2-3%), альдегіди (до 0,2%) та сажа.
2. Переваги дизельних двигунів над карбюраторними
Конструкторсько-технічні заходи щодо зменшення забруднення навколишнього середовища направлені на поліпшення екологічних показників транспортних засобів і скорочення викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел.
Конструкторсько-технічні заходи, здійснювані на рухомому складі, групуються по напрямах: підвищення економічності двигунів, зниження маси конструкції, зменшення опору руху, зниження токсичності відпрацьованих газів, використовування екологічно чистіших видів палива, застосування комбінованих джерел енергії. На стаціонарних джерелах скорочення шкідливих викидів досягається упровадженням очисних споруд.
Підвищення економічності двигунів досягається вдосконаленням їх конструкції і дозволяє скоротити споживання палива і відповідно понизити викид забруднюючих речовин. Одночасно забезпечується заощадження паливно-енергетичних ресурсів, що є ще однією важливою екологічною задачею. Основою скорочення витрати палива і викиду шкідливих речовин є поліпшення процесу згорання в двигунах транспортних засобів. Роботи по вдосконаленню конструкції інтенсивно ведуться як для карбюраторних, так і для дизельних двигунів. Паливна економічність двигунів внутрішнього згорання напряму пов'язана з дизелізацією транспортних засобів. Дизелі застосовують на тепловозах. Дизельний двигун економічніший за карбюраторний на 20-30% токсичність відпрацьованих газів дизель значно нижче.
Поліпшенню екологічних характеристик дизельних двигунів сприяє застосуванню турбонаддува і рециркуляції відпрацьованих газів. Добрі результати по зниженню токсичності дизельних двигунів виходять при використовуванні трьох режимного регулятора паливного насоса високого тиску. Вдосконалення конструкції поршневих кілець сприяє зниженню витрати масла на чад і утворенню димного випуску. Зниження токсичності відпрацьованих газів досягається рядом технічних рішень. Які включають установку нейтралізаторів вихлопних газів, фільтрів, присадок до палива. Системи нейтралізації відпрацьованих газів застосовуються як додаткове устаткування, яке без значних змін в конструкції двигуна легко вбудовується у випускний тракт двигуна.
При створенні нових типів рухомого складу вже в процесі проектування закладається зниження власної маси, коли передбачають нові компонувальні схеми і полегшені конструкційні матеріали, що дає економію енергоресурсів на 8-10%.
У абсолютних величинах на 1000 л палива карбюраторний двигун викидає з вихлопними та картерними газами: 200 кг моно оксиду вуглецю, 25 кг вуглеводів, 20 кг азоту, 1 кг сансі, 1 кг сірчастих сполук.
Необхідність охорони середовища існування від забруднення відпрацьованими газами поставила перед конструкторами питання про перспективність бензинових (карбюраторних) двигунів для майбутнього транспорту.
Як альтернативу карбюраторним почали пропонувати дизелі, роторні двигуни, парові поршневі машини, парові турбіни, двигуни внутрішнього згорання Стерлінга, інерційні двигуни, газові турбіни. Протягом останніх 30-35 років проводяться дослідження та експериментальне конструювання газотурбінного двигуна для автомобіля, який знайшов достатньо широке застосування у повітряному транспорті. Він має малу масу, рекордну питому потужність, компактність, малу кількість рухомих частин, та інші якісні переваги. Більшість конструкторів вважає газову турбіну перспективнішою для вантажних автомобілів та автобусів завдяки її мало шумності, відсутності вібрації, можливості роботи без системи водяного охолодження, та достатній чистоті відпрацьованих газів. Основним недоліком є менша економічність у порівнянні з карбюраторними а особливо з дизельними двигунами.
Двигну – енергосилова машина яка перетворює якийсь вид палива (енергії) у механічну роботу. У залежності від типу двигуна робота може бути отримала від обертаючого ротора, обертально поступаючого рухаючого поршня чи реактивного апарата.
3. Роторний двигун
Роторний двигун — це бензиновий двигун, який має принципово
нову конструкцію головного силового агрегату. У роторного двигуна
немає циліндрів та шатунно-кривошипної системи. Замість поршнів
він має ротор, який передає обертовий момент через зубчасту
передачу. Ротор дає менший токсичний викид за рахунок меншого
вмісту оксидів азоту.
Протягом останніх 30-35 років проводяться дослідження та
експериментальне конструювання газотурбінного двигуна для
автомобіля, який знайшов достатньо широке застосування у
повітряному транспорті. Він має малу масу, рекордну питому
потужність, компактність, малу кількість рухомих частин та інші
якісні переваги. Більшість конструкторів вважає газову турбіну
перспективнішою для вантажних автомобілів та автобусів завдяки її
малошумності, відсутності вібрації, можливості роботи без системи
водяного охолодження та достатній чистоті відпрацьованих газів.
Основним недоліком
