якої уповноважений і акредитований Державним комітетом України із стандартизації, метрології та сертифікації орган до-кументально засвідчує, що харчовий продукт або продовольча сировина відповідає, зокрема, вимогам безпеки та якості уповно-важуючого документа — сертифіката відповідності, що посвідчує їх ідентифікацію та відповідність вимогам чинних нормативно-правових документів.
Процедура обов'язкової сертифікації харчових продуктів, про-довольчої сировини і супутніх матеріалів передбачає проведення випробування у випробувальних лабораторіях, акредитованих у державній системі сертифікації щодо їх відповідності обов'яз-ковим вимогам якості та безпеки, визначених законами та інши-ми нормативно-правовими актами України.
Обов'язкова сертифікація харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, які розроблені або завезені впер-ше, проводиться за наявності висновку Державної санітарно-гігієнічної експертизи на них, а інших — за наявності даних Державного реєстру.
Дотримання цих вимог уможливлює використання безпечних для життя і здоров'я людей та довкілля харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів.
У системі функціонально-процесуального забезпечення права громадян на екологічну безпеку гідне місце посідає здійснення державного обліку наявності та використання небезпечних речовин. У цьому аспекті практично гарантувального значення набуває функціональна процедура, передбачена Порядком дер-жавного обліку наявності та використання пестицидів і агро-хімікатів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Украї-ни від 2 листопада 1995 року № 881 [9], що його прийнято в розвиток основних вимог Закону України "Про пестициди і агро-хімікати" від 2 березня 1995 року, який встановлює принципові положення щодо обліку наявності та використання пестицидів і агрохімікатів та обсягів звітності про них.
Ця процедура містить такі складові здійснення відповідної функціональної діяльності:
1. Ведення первинного обліку наявності та використання пестицидів і агрохімікатів, а також цільового використання їх відповідними підприємствами, установами, організаціями, влас-никами цих небезпечних речовин, які зобов'язані вести та збері-гати встановлені обліково-звітні документи у формі прибутково-видаткової книги (журналу), у яких зазначається:
а) назва пестициду, агрохімікату;
б) дата їх надходження, використання та реалізації;
в) назва документа, за яким надійшов використаний, реалізований пестицид, агрохімікат;
г) маса наявного пестициду, агрохімікату у відповідних ваго-вих одиницях;
д) залишок їх після використання чи реалізації у наявних вагових одиницях.
Проведення інвентаризації пестицидів і агрохімікатів їхніми власниками наприкінці року зі складанням акта про наявність залишків.
Подання власниками статистичної звітності про наявність та використання пестицидів і агрохімікатів до 10 січня наступ-ного року за затвердженням Мінстатом формами:
а) річний звіт про залишки і витрати матеріалів за розділом "Надходження і використання пестицидів" до районної станції захисту рослин;
б) річний баланс мінеральних добрив за розділом "Надхо-дження і використання агрохімікатів" до районного об'єднання "Сільгоспхімія".
Перевірка статистичної звітності підприємств, установ, орга-нізацій відповідно районними станціями захисту рослин та об'-єднаннями "Сільгоспхімія" і подання її до 14 січня наступного після звітного року районним відділам державної статистики.
Розроблення звітності районними відділами статистики по районах та надсилання узагальнених даних звітності до відпо-відних органів статистики областей, Автономної Республіки Крим.
Оброблення органами статистики областей, Автономної Рес-публіки Крим статистичних даних та подання документованих відомостей про наявність та використання пестицидів і агро-хімікатів до Мінстату України.
Аналіз і узагальнення одержаних документованих відомостей про наявність та використання пестицидів і агрохімікатів у цілому по країні та по окремих регіонах, які надсилаються:
а) Кабінету Міністрів України;
б) Мінагрополітики України;
в) МОЗ України;
г) Мінекоресурсів України;
д) іншим заінтересованим міністерствам і відомствам відпо-відно до поданих ними заяв.
8. Опублікування даних статистичної звітності з наявності та вико-ристання пестицидів і агрохімікатів у засобах масової інформації.
Визначений порядок дозволяє громадянам та іншим заінте-ресованим особам оволодіти вказаною інформацією з тим, щоб мати повне й об'єктивне уявлення про використання вищеза-значених небезпечних речовин з метою реалізації наданих суб'єк-тивних можливостей щодо забезпечення екологічної безпеки або про їх ігнорування та використання законних способів захисту порушених прав у юрисдикційних органах.
Разом з тим автор вважає, що запроваджений порядок потребує свого поширення й на інші екологічно небезпечні фактори, речо-вини та їхні сполуки, для чого видається доцільною єдина законо-давча модель правового забезпечення державного обліку об'єктів, речовин і факторів підвищеної екологічної небезпеки в України.
Незаперечною гарантією права громадян на екологічну безпе-ку відповідно до екологічної ситуації в Україні є зонування територій надзвичайної екологічної ситуації, що реалізується функціонально-процесуальним порядком шляхом оголошен-ня окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації. Підставою для такого оголошення відповідно до Закону України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації" від 13 лип-ня 2000 року [10] визнано:
а) виникнення реальної загрози життю та здоров'ю великої кількості людей або заподіяння матеріальної шкоди фізичним і юридичним особам, навколишньому природному середовищу внаслідок надмірного забруднення довкілля, руйнівного впливу стихійних сил природи чи інших небезпечних факторів;
б) значне перевищення гранично допустимих норм, показників якості довкілля, зокрема нормативів екологічної безпеки, визна-чених законодавством;
в) негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі, які суттєво обмежують або виключають можливість проживання населення і провадження на цій території госпо-дарської діяльності;
г) значне збільшення рівня захворюваності населення внаслі-док негативних змін у довкіллі;
д) негативні зміни в навколишньому природному середовищі на значній території, які неможливо усунути без застосування надзвичайних заходів з боку держави.
Оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологіч-ної ситуації провадиться у такому процесуальному порядку:
1. Направлення пропозицій щодо оголошення окремої місце-вості України зоною надзвичайної екологічної ситуації до Кабі-нету Міністрів України відповідно:
а) органами місцевого самоврядування;
б) Київською та Севастопольською міськими державними ад-міністраціями;
г) Радою міністрів Автономної Республіки Крим;
д) центральним органом державної виконавчої влади, до відан-ня якого віднесені питання екологічної безпеки.
Внесення подання про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації Кабінетом Міністрів України за пропозицією зазначених органів чи за власною ініціа-тивою або пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Президенту України.
Підготовка та видання Указу Президента України про ого-лошення окремої