а) забезпечення готовності своїх органів управління;

б) організацію ремонту та технічного обслуговування аварій-но-рятувальних засобів, розроблення та виробництво окремих їх зразків;

в) контроль за готовністю об'єктів і територій, що ними обслуго-вуються, до проведення робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій;

г) ліквідацію особливо небезпечних проявів надзвичайних ситуацій в умовах екстремальних температур, задимленості, за-газованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіацій-ного та бактеріального зараження, інших небезпечних проявів.

Конкретизація завдань і функцій аварійно-рятувальних служб може закріплюватися в їхніх статутах та положеннях, які підля-гають погодженню з центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та, у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Діяльність аварійно-рятувальних служб має базуватися відпо-відно до принципів державної політики у цій сфері, які передба-чають такі основні засади:

а) пріоритетність здійснення заходів щодо запобігання виник-ненню надзвичайних ситуацій;

б) раціональна дислокація аварійно-рятувальних служб та їхніх формувань з урахуванням потенційної небезпеки об'єктів та територій;

в) постійна готовність аварійно-рятувальних служб до прове-дення випробувальних робіт;

г) координація діяльності та державної підтримки аварійно-рятувальних служб усіх форм власності;

д) виправданий ризик та відповідальність керівників аварій- но-рятувальних служб за забезпечення безпеки під час прове-дення аварійно-рятувальних робіт;

є) постійне підтримання високого рівня професіоналізму ря-тувальників, відповідності вимог до якості підготовки особового складу аварійно-рятувальних служб міжнародним стандартам;

є) добір особового складу аварійно-рятувальних служб за ста-ном здоров'я, постійне підтримання необхідного фізичного та психологічного рівня підготовки;

ж) соціальна захищеність особового складу аварійно-рятуваль-них служб;

з) використання позитивного світового досвіду організації діяльності аварійно-рятувальних служб і проведення відповідних робіт;

и) використання економічних методів в управлінні діяльні-стю аварійно-рятувальних служб;

і) єдиноначальність та централізованість керівництва держав-ними аварійно-рятувальними службами.

Аварійно-рятувальні служби обслуговують окремі території та підприємства, установи, організації, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенно-го характеру, зокрема, металургійні, хімічні, радіаційно небезпечні, вибухо- і пожежонебезпечні та інші підприємства, організації зі шкідливими і небезпечними умовами праці, такі, які використо-вують у своєму виробництві сильнодіючі отруйні речовини з видобутку і переробки твердих, рідких і газоподібних корисних копалин, експлуатують продуктопроводи або будують, експлуа-тують і ліквідують підземні виробки; споруди транспортних підприємств, організацій з підвищеними вимогами до рівня без-пеки їх експлуатації (аеропорти, аеродроми, порти, метрополіте-ни тощо); райони відповідальності України за організацію об-слуговування повітряного руху.

Зазначені служби зобов'язані також обслуговувати рекреаційні зони та інші території у період масового відпочинку людей або за-няття промислом, місця туристичної активності, водні об'єкти Укра-їни (басейни Чорного та Азовського морів, річок Дніпра та Дунаю).

Для ефективного здійснення своєї діяльності закон визначає повноваження державних та комунальних, а також інших ава-рійно-рятувальних служб, які залежно від виконуваної роботи можна поділити на дві групи:

Перша група повноважень визначає можливості:

а) обстежувати з метою профілактики виникнення надзвичай-них ситуацій об'єкти та території, які підлягають обслуговуванню;

б) скасовувати власні погодження планів реагування на над-звичайні ситуації або їхні окремі позиції у разі невідповідності фактичному станові об'єкта чи території;

в) подавати власникам підприємств, установ та організацій, органам виконавчої влади, місцевого самоврядування пропозиції щодо поліпшення протиаварійного стану об'єктів і територій та усунення виявлених порушень вимог безпеки;

г) безоплатно і безперешкодно одержувати від підприємств, установ та організацій, органів виконавчої влади, місцевого са-моврядування інформацію, необхідну для виконання покладе-них на аварійно-рятувальну службу завдань.

Друга група повноважень аварійно-рятувальних служб

передбачає:

а) безперешкодний доступ на об'єкти і території з метою ви-конання робіт, пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій;

б) використання на договірних засадах засобів зв'язку, транс-порту та інших матеріально-технічних ресурсів юридичних осіб для рятування людей та виконання термінових робіт або доставлення у зони надзвичайних ситуацій особового складу, спеціаль-ного оснащення і вантажів;

в) вимагання від усіх осіб, які перебувають у зоні надзвичай-ної ситуації, додержання правил, запроваджених встановленими заходами безпеки;

г) участь у роботі комісій із розслідування причин виникнен-ня надзвичайних ситуацій на об'єктах і територіях, що ними обслуговуються.

При цьому аварійно-рятувальні служби громадських органі-зацій реалізують повноваження, викладені у пункті "г" першої групи та пунктах "б—г" другої групи.

В той же час Законом України "Про аварійно-рятувальні служ-би" від 14 грудня 1999 р. № 1281 передбачаються зобов'язання цих служб під час ліквідації надзвичайних ситуацій оператив-но-тактичного та власне рятувально-ліквідаційного характеру:

а) оперативне визначення обстановки, що склалася внаслідок надзвичайних ситуацій, зони ураження об'єкта чи території та основних напрямів дій, пов'язаних із ліквідацією надзвичайної ситуації;

б) визначення небезпечних факторів;

в) створення необхідних умов для підтримання працездатності особового складу;

г) вжиття термінових заходів для пошуку і рятування людей на уражених об'єктах і територіях, надання невідкладної медич-ної та іншої допомоги потерпілим;

д) координація дій своїх аварійно-рятувальних формувань;

є) додержання особовим складом вимог правил безпеки під час проведення цих робіт;

є) оперативне усунення ускладнень, що виникають під час ліквідації надзвичайних ситуацій;

ж) зосередження в зоні надзвичайної ситуації необхідних сил, засобів, резервів і своєчасне введення їх у дію за призначенням;

з) ведення оперативно-технічної документації та підготовка звіту про діяльність аварійно-рятувальних служб, пов'язану з ліквідацією надзвичайних ситуацій, що є складовою матеріалів із розслідування цієї події чи факту за формою, яка встанов-люється МНС України за погодженням з іншими заінтересова-ними центральними органами виконавчої влади.

Організаційна структура аварійно-рятувальних служб вклю-чає органи управління та їхні сили, тобто аварійно-рятувальні формування і допоміжні підрозділи, що забезпечують вирішення покладених на них завдань. До органів управління діяльністю аварійно-рятувальних служб належить Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, сфера управління яких охоплює аварійно-рятувальні служби, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місце-вого самоврядування, громадські організації,