б) забезпечення збереження здоров'я персоналу, який бере участь у ліквідації наслідків екстремальних ситуацій;

в) збір, аналіз, облік, надання інформації про медико-соціальні наслідки екстремальних ситуацій згідно з Тимчасовим регла-ментом надання інформації органами державної влади в рам-ках Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань над-звичайних ситуацій.

Служба медицини катастроф здійснює свою діяльність згідно з планами медико-санітарного забезпечення населення на випа-док виникнення екстремальних ситуацій. На державному рівні такий план розробляється МОЗ України, розглядається Централь-ною координаційною комісією і затверджується Кабінетом Міністрів України, а на територіальному рівні плани затверджу-ються відповідно МОЗ Автономної Республіки Крим, управлін-нями (відділами) охорони здоров'я обласних, Київської і Севас-топольської міських державних адміністрацій, розглядаються територіальними координаційними комісіями і затверджується вищезгаданими органами.

При цьому варто зазначити, що координаційні комісії є пос-тійно діючими дорадчими (позаштатними) органами, утвореними з метою узгодження складу та порядку використання в екстре-мальних ситуаціях медичних сил і засобів, визначених МОЗ України за погодженням зі спеціалізованими органами цен-тральної та місцевої виконавчої влади.

Для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенно-го та природного характеру відповідно до чинного законодав-ства можуть залучатися частини та підрозділи Збройних сил України, інших військових формувань, легалізованих в Україні з дотриманням умов, визначених Президентом України відповід-но до Конституції України та чинних законів.

Деякі підходи щодо забезпечення екологічної безпеки на організаційно-функціональному рівні були сформульовані в Кон-цепції створення Єдиної державної системи запобігання і реагу-вання на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації, схвале-ної постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 1995 р.

№ 501 [5]. Метою створення цієї системи є забезпечення безпе-ки населення, навколишнього природного середовища, об'єктів і споруд та уникнення або зменшення на цій основі можливих економічних, соціальних, інших втрат суспільства від аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій техногенного і при-родного походження.

Досягнення цієї мети передбачається шляхом розроблення механізму регулювання техногенно-екологічної безпеки та за допомогою системних заходів, що здійснюватимуться міністер-ствами, відомствами, урядом Автономної Республіки Крим, місце-вими органами державної виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад і спрямовуватимуться на запобігання надзвичайним ситуаціям, підвищення готовності до них та ефек-тивне реагування у разі їх виникнення.

Виходячи з викладеного концепцією визначено основні зав-дання Єдиної державної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації, аналіз яких доз-воляє розглядати їх як логічну систему дій і заходів:

а) розроблення перспективної політики у справі запобігання і реагування на надзвичайні ситуації та прийняття відповідних рішень;

б) розвиток нормативної бази для забезпечення нормального
рівня техногенно-екологічної безпеки та підвищення ефектив-ності реагування на надзвичайні ситуації;

в) планування та регулювання процесів досягнення визначе-них показників техногенно-екологічної безпеки;

г) прогнозування і виявлення потенційних джерел виникнен-ня надзвичайних ситуацій;

д) розроблення можливих сценаріїв розвитку подій та відпо-відних планів реагування на них;

є) своєчасне інформування належних органів центральної і місцевої державної виконавчої влади та виконавчих органів міських, районних у містах рад про загрозу виникнення надзви-чайних ситуацій;

є) створення, підтримка і забезпечення необхідного рівня го-товності системи реагування на надзвичайні ситуації;

ж) здійснення заходів щодо запобігання таким ситуаціям та поліпшення їх наслідків, забезпечення ефективності дій у над-звичайних ситуаціях та організація ліквідації їх наслідків;

з) розвиток і координація міждержавних відносин з питань регулювання техногенно-екологічної безпеки;

и) мінімізація ризику виникнення надзвичайних ситуацій, особливо з транскордонним впливом;

і) узгодження з іншими державами заходів реагування і взає-модопомоги в разі виникнення надзвичайних ситуацій;

ї) приведення системи екологічної безпеки в частині запобі-гання і реагування на надзвичайні ситуації у відповідність до міжнародних норм і принципів.

Реалізація вищезазначених завдань передбачається на дер-жавному, регіональному, місцевому і об'єктному рівнях в усіх сферах управління техногенно-екологічної безпеки.

Відповідно до цього встановлюється і організаційна структу-ра Єдиної системи, склад якої формують окремо визначені орга-ни державної виконавчої влади усіх рівнів, до компетенції яких належать питання, пов'язані з безпекою та захистом населення, запобіганням, реагуванням на надзвичайні ситуації, а також уряд Автономної Республіки Крим, виконавчі органи міських, район-них у містах рад, сили та засоби цих органів, включаючи фінан-сові, продовольчі, медичні, матеріально-технічні, відомчі системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.

Єдина система на загальнодержавному рівні передбачає:

а) створення Урядового кризового центру на основі постійно діючої Державної комісії з питань техногенно-екологічної без-пеки та надзвичайних ситуацій;

б) створення Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій в плані забезпечення техноген-но-екологічної безпеки;

в) делегування функцій поточного управління Єдиною систе-мою спеціально уповноваженому центральному органу держав-ної виконавчої влади;

г) визначення структурних підрозділів міністерств і відомств, які виконують функції запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

д) створення системи повідомлень про надзвичайні ситуації;

є) зосередження системи державного екологічного моніторин-гу на потенційно небезпечних об'єктах;

є) створення системи взаємодії всіх ланок запобігання і реа-гування (загальнодержавного, регіонального, місцевого, об'єктно-го рівнів);

ж) створення системи технічної інтеграції.

Регіональний рівень Єдиної системи включає:

а) діяльність регіональних кризових центрів, що створюються на основі діючих постійних комісій з питань техногенно-еколо-гічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

б) функціонування регіональних інформаційно-аналітичних систем аналізу і прогнозу розвитку надзвичайних ситуацій;

в) діяльність уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо забезпечення функціонування всієї інфраструктури єди-ної системи;

д) виконання функцій запобігання та реагування на надзвичайні ситуації обласних підрозділів відповідних міністерств і відомств;

є) діяльність спеціалізованих формувань;

є) діяльність підсистем регіонального екологічного моніто-рингу на потенційно небезпечних об'єктах, а також повідомлень про надзвичайні ситуації;

ж) взаємодію із системою загальнодержавного, місцевого та об'єктного рівня щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

Місцевий рівень Єдиної системи (районний, міський) перед-бачає:

а) діяльність місцевих кризових центрів, що створюються на основі постійно діючих комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій у