б) діяльність районних державних органів виконавчої влади, виконавчих органів міських рад щодо забезпечення всієї інфра-структури єдиної системи запобігання і реагування;

в) діяльність місцевих структурних підрозділів відповідних міністерств і відомств, що реалізують функції у цій сфері;

г) діяльність підсистем регіонального екологічного моніто-рингу і потенційно небезпечних об'єктів та повідомлень про над-звичайні екологічні ситуації;

д) взаємодію з відповідними системами загальнодержавного і регіонального та об'єктного рівнів.

Об'єктний рівень системи запобігання і реагування на над-звичайні екологічні ситуації передбачає:

а) функціонування кризових протиаварійних структур, зокре-ма об'єктів атомної енергетики;

б) діяльність структурних підрозділів і окремих фахівців щодо реалізації вищезазначених функцій;

в) наявність системи вимог і регламентів з безпечної діяль-ності та функціонування екологічно небезпечних об'єктів;

г) зосередження підсистеми локального екологічного моніторингу на потенційно небезпечних об'єктах та повідомлень про надзвичайні ситуації;

д) оцінювання і регулювання екологічної безпеки об'єктів на основі впровадження автоматизованих інформаційних технологій;

є) взаємодію з іншими рівнями єдиної системи запобігання і реагування на надзвичайні екологічні ситуації.

З метою забезпечення ефективної діяльності Єдиної системи запобігання і реагування на надзвичайні екологічні ситуації за-проваджується три режими її функціонування:

а) нормальної діяльності — функціонування у типових нормальних виробничих, санітарно-гігієнічних і екологічних умовах;

б) підвищеної готовності — функціонування системи у разі отримання прогнозу можливості погіршення виробничих, сані-тарно-гігієнічних, екологічних умов, що створюють загрозу ви-никнення надзвичайних екологічних ситуацій;

в) надзвичайного режиму — функціонування в умовах запровадження надзвичайних екологічних ситуацій.

Рішення про запровадження відповідного режиму функціо-нування Єдиної системи залежно від масштабу екологічної за-грози приймається керівниками міністерств і відомств, урядом Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севасто-польською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад за погодженням з відповід-ними кризовими центрами на основі нормативного акта, що ви-значає основні завдання, критерії, порядок запровадження відповідного режиму функціонування і взаємодії органів дер-жавної виконавчої влади.

Водночас визначено, що Урядовий кризовий центр є організа-ційною структурою, яка проводить роботу, пов'язану з координацією діяльності міністерств, відомств, уряду Автономної Респуб-ліки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських дер-жавних адміністрацій з питань запобігання і реагування на над-звичайні ситуації і наділення повноваженнями управління всім необхідним комплексом дій під час запровадження надзвичай-ного режиму.

У разі створення Урядового, регіональних і місцевих кризо-вих центрів їм передаються повноваження відповідних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситу-ацій, які діють на основі положення, що затверджується в уста-новленому порядку: про Урядовий кризовий центр відповідно Кабінетом Міністрів України, регіональні і місцеві — відповід-но урядом Автономної Республіки Крим, відповідними органа-ми державної виконавчої влади.

Важливою ланкою Єдиної системи запобігання і реагування на надзвичайні екологічні ситуації є співпраця її організацій-них структур з об'єднаннями громадян, професійними спілками, релігійними організаціями та об'єднаннями спеціальних фор-мувань. Така співпраця передбачає:

а) інформування населення про стан екологічно небезпечних об'єктів, можливий ризик виникнення надзвичайних екологіч-них ситуацій та відповідні дії на випадок створення загрози;

б) організацію навчання населення з питань запобігання та реагування на надзвичайні ситуації;

в) винесення на обговорення громадськості проектів розміщення екологічнонебезпечних об'єктів;

г) удосконалення механізму участі громадськості у плануванні системи попереджувальних заходів щодо виникнення надзви-чайних ситуацій;

д) організацію взаємодії у розробленні планів дій населення у разі виникнення зазначених ситуацій;

є) залучення населення та громадськості до безпосередньої участі у здійсненні державних цільових програм щодо запобі-гання надзвичайним ситуаціям та зменшення втрат під час їх виникнення і ліквідації;

є) надання допомоги у проведенні рятувальних та інших не-відкладних робіт;

ж) організацію надання національними і міжнародними організа-ціями технічної, фінансової та гуманітарної допомоги населенню, яке постраждало внаслідок надзвичайних екологічних ситуацій.

У системі запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям чільне місце сьогодні обіймає Національна система сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах, яка відповідно до Програми її функ-ціонування і розвитку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 699 [6], є складовою Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситу-ацій, інформаційно-аналітичного забезпечення Президента Украї-ни та Ситуаційного центру при Президентові України.

Основною метою Програми є досягнення якісно нового рівня безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах, зменшення людських жертв, матеріальних збитків та негатив-них наслідків для довкілля в разі природних та техногенних землетрусів.

Національна система сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах утворена постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1995 р. № 728 [7], діє на підставі положення про неї, яке затвер-джене постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 699 [8]. Вона передбачає підвищення безпеки проживання на-селення та експлуатації виробничих фондів у сейсмонебезпечних районах країни, здійснення контролю за дотриманням вимог міжнародних договорів України про обмеження та заборону випро-бувань ядерної зброї, вивчення сейсмічного, геологічного та гідро-логічного стану території України та суміжних держав, коорди-націю діяльності органів виконавчої влади щодо забезпечення за-хисту населення, об'єктів і територій від землетрусів.

Функціонування Системи спрямоване на:

а) складання прогнозів землетрусів на основі проведення сейс-мічних спостережень та аналізу їхніх результатів;

б) інформаційне забезпечення робіт щодо сейсмічного районування території України, оцінювання потенційної сейсмічної небезпе-ки, сейсмічного будівництва, здійснення фундаментальних і приклад-них досліджень стосовно вирішення проблем прогнозу землетрусів;

в) організацію Центрального банку геофізичних даних і за-безпечення міжрегіонального та міжнародного обміну геофізич-ною інформацією;

г) оперативне визначення місця, часу, параметрів землетрусів,
інших геофізичних явищ та ядерних вибухів, що сталися на іноземних випробувальних полігонах;

д) оперативне забезпечення центральних і місцевих органів виконавчої влади, уряду Автономної Республіки Крим, юрисдик-ція яких поширюється на території, розташовані у сейсмонебез-печних районах, інформацією про землетруси та їхні можливі наслідки;

є) розроблення карт сейсмічного районування території України, нормативних актів щодо функціонування