Центр створюється шляхом укладання міжнародного уста-новчого договору, що визначає зобов'язання сторін. Його вищим органом є Рада засновників, що проводить свою діяльність у формі засідань, періодичність проведення яких визначається статутом Центру, який затверджується Радою засновників.

Поточне управління діяльністю Центру покладається на Раду директорів, яку очолює виконавчий директор. Склад Ради дирек-торів та кандидатура виконавчого директора затверджується Радою засновників.

Засновники Центру сплачують на спеціальний рахунок фінан-сові внески, які використовуються-на цільову реалізацію його завдань. Розмір і порядок сплати внесків визначається установ-чим договором.

Учасниками Центру можуть бути держави, організації, уста-нови, окремі особи, які сплачують вступні та регулярні внески до його бюджету. Вклад України може полягати у наданні при-міщень, відведенні земельних ділянок, полігонів, об'єктів дослі-джень, створенні належних умов для його функціонування, про-живання та відпочинку персоналу Центру.

Діяльність Центру спрямовується на виконання таких зав-дань:

а) визначення пріоритетів розроблення законодавства у сфері техногенної безпеки і промислового ризику;

б) аналіз стану небезпечних підприємств, оцінка їхнього про-мислового ризику з використанням різноманітних методів, які застосовуються у світовій практиці;

в) створення бази даних міжнародних експертів у сфері оці-нювання промислового ризику за напрямами спеціалізації;

г) систематизація та класифікація промислових аварій, що сталися, аналіз проблем страхування та компенсації збитків;

д) розроблення та удосконалення моделей підготовки фахівців у сфері ризикології.

Основними напрямами діяльності Центру техногенної безпе-ки є визначення пріоритетних проблем у сфері розроблення прак-тичних технічних засобів, технологій, підходів для запобігання, пом'якшення і ефективного подолання наслідків надзвичайних ситуацій; проведення аналізу техногенної безпеки виробництв, об'єктів, установок, які проектуються, будуються або вже функ-ціонують; розроблення, опрацювання, адаптація технічних засобів і технологій для використання в небезпечних умовах; оцінювання промислового ризику потенційно небезпечних видів діяльності.

Складовою діяльності Центру є пошук шляхів застосування конверсійних технологій і обладнання для розв'язання проблем протидії аваріям та катастрофам, випробування систем і еле-ментів обладнання, конструкцій у штучних аварійних умовах для опрацювання рекомендацій щодо підвищення безпеки дію-чих об'єктів та тих, що проектуються.

Важливу сферу його діяльності складає накопичення та по-ширення досвіду оцінки промислового ризику у тісній співпраці з відповідними світовими науково-дослідними центрами і лабо-раторіями, участь у міжнародних програмах підготовки спеціа-лістів у зазначеній сфері.

Новаційною організаційно-правовою формою вирішення питань екологічної безпеки є структурно-функціональна діяльність Регі-онального екологічного центру "РЕЦ—Київ"1, утвореного відпо-відно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2000 р. № 689 на виконання угоди між Україною та Сполученими Шта-тами Америки, укладеної у м. Вашингтоні 8 грудня 1999 р.

Регіональний екологічний центр відповідно до свого статуту, затвердженого тією ж постановою Кабінету Міністрів України, є незалежною, самоврядною, неприбутковою і неполітичною уста-новою, діяльність якої у сфері екологічних відносин має міжна-родний характер, діє на правах юридичної особи. Його мета — сприяння розв'язанню екологічних проблем в Україні та суміж-них державах, досягнення безпечного стану довкілля, забезпе-чення екологічних прав громадян, підтримка розвитку в Україні та інших державах демократичного громадянського суспільства. Діяльність РЕЦ має спрямовуватися на підтримку ініціатив, які передбачають вирішення конкретних екологічних проблем, зокрема, з питань безпеки довкілля, організації, фінансування та проведення досліджень актуальних екологічних проблем, орга-нізації відкритих слухань та обговорень актуальних екологіч-них проблем та екологічної політики, сприяння участі громад-ськості у процесі підготовки рішень з питань екологічної безпеки, заходів щодо освіти, розвитку потенціалу заінтересованих юри-дичних і фізичних осіб.

Важливим напрямом діяльності РЕЦ є вдосконалення еколо-гічного інформування, зокрема, поширення інформації з питань екологічної безпеки та сталого розвитку, результатів наукових досліджень у цій сфері; сприяння розширенню форм доступу до існуючих національних і міжнародних баз даних; створення нових баз даних; видання відповідних бюлетенів та іншої дру-кованої інформації; зміцнення регіонального співробітництва на урядовому та неурядовому рівнях; надання грантів та участь з іншими аналітичними центрами у розробленні грантових про-грам для регіональних і транскордонних проектів; надання до-помоги у справі участі України в міжнародному екологічному співробітництві та ін.

Вищим органом управління Регіонального екологічного цен-тру є правління, члени першого складу якого визначаються на засадах консенсусу за участю представників сторін угоди. До правління входять представники Профільного комітету Верхов-ної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, органів місцевого самоврядування та їхніх об'єднань, уповноважені органи сторін угоди, які є донорами.

Правління обирає зі своїх членів голову на один рік, але не більше ніж двічі підряд. Голова репрезентує Регіональний еко-логічний центр у відносинах з іншими органами, установами, підприємствами та організаціями в Україні та за її межами, підпи-сує прийняті правлінням рішення, скликає його засідання тощо. Рішення правління приймаються більшістю від його складу за умови, що у засіданні бере участь не менше половини складу правління.

Поточне керівництво діяльністю Регіонального екологічного центру здійснює його виконавчий директор, який призначається правлінням на три роки з можливістю продовження його пов-новажень на той же строк. На нього покладається організація виконання рішень правління, довгострокове та поточне плану-вання діяльності, звітність, включаючи інформацію про надані гранти, що отримані на використані кошти, розроблення для за-твердження правлінням бюджету, підготовка пропозицій щодо форм та обсягів матеріального забезпечення проектів і програм, вирішення інших організаційних питань, укладання контрактів про надання грантів, розпорядження коштами на інші повнова-ження відповідно до законодавства і установчих документів.

Дорадчим органом правління є форум, який утворюється з метою сприяння у питаннях формування його політики, визна-чення основних напрямів діяльності, розвитку зв'язків з приро-доохоронною та