Необхідно розрізняти два поняття: лісові генетичні ресурси в цілому (загальний генофонд) і цінні лісові генетичні ресурси (цінний генофонд). До останньої категорії відносять носіїв генофонду, які зосереджені на наявних або ж потенційних об’єктах генозбереження in situ чи ex situ. Обсяг і структура цінного генофонду повинні бути достатніми, щоб служити джерелом мінливості, яка є необхідною умовою мікро- і макроеволюційних процесів.

Такий поділ генофонду на цінну і звичайну складову не означає, що діяльність з його збереження повинна зосереджуватися лише на його цінній частині. Уже зараз є вагомі наукові факти, які свідчать про необхідність обґрунтування (коригування) традиційних лісогосподарських заходів з точки зору генетики не лише на територіях, де зберігаються генетичні ресурси , але в лісах, де ведеться звичайне господарство.

Питання збереження генетичних ресурсів лісових деревних порід стоїть на порядку денному не одне десятиліття. Ще задовго до конференції ООН в Ріо-де-Жанейро в 1968 р. FAO (структурний підрозділ ООН з сільського господарства і продовольства) створив відділ експертів із лісових генетичних ресурсів.

Важливу роль у процесах збереження генетичних ресурсів лісових видів і їх груп відіграє IUFRO (Міжнародний союз лісових дослідницьких організацій). Так в 1997 році, після конференції експертів FAO з лісових генетичних ресурсів, IUFRO створила спеціальну комісію з управління і збереження лісових генетичних ресурсів.

Суттєвим поштовхом до розширення і поглиблення діяльності зі збереження лісових генетичних ресурсів стало започаткування в 1995 р. Європейської програми з лісових генетичних ресурсів (EUFORGEN), яка розглядалася як інструмент виконання резолюції S2 (“Збереження лісових генетичних ресурсів”) Страсбурзької конференції європейських міністрів з навколишнього середовища. Основною ціллю програми є забезпечення ефективного збереження і невиснажливого використання лісових генетичних ресурсів. Програма фінансується країнами учасниками і координується Міжнародним інститутом генетичних ресурсів рослин (з 2006 р. перейменований в “Bioversity International”) у тісній співпраці з підрозділом ООН із продовольства і сільського господарства FAO. Нагляд за програмою здійснює комітет управління, який формується із національних координаторів країн-учасниць. Співпраця 32 країн-учасників полягає в систематичному обміні даними і інформацією, розробці технічних рекомендацій і загальних стандартів, підготовці спільних проектних пропозицій, обміні генетичним матеріалом, літературою, іншими публікаціями [6].

На даний час європейська програма зі збереження лісових генетичних ресурсів вступила в ІІІ фазу своєї реалізації (2005-2009). Скоординована нею робота на національних рівнях здійснюється в чотирьох робочих групах.

Робоча група „Conifers – Шпилькові“. Дана група розпочала свою діяльність в 1995 році під назвою „Picea abies (Norway Spruce) – Ялина європейська“. Починаючи зі ІІ фази (1999-2004) секція отримала нову назву “Шпилькові”. Однією з актуальних завдань групи є виявлення ступеня впливу різноманітних лісогосподарських заходів на генетичну мінливість шпилькових видів в Європі [6].

Робоча група „Stand-forming Broadleaves – Основні лісоутворюючі широколистяні“. Дана група є спадкоємицею секцій „Середземноморські дуби“, „Дуби помірної зони“ та „Бук“, які діяли відповідно з 1995 і 1997 рр. Робоча група „Середземноморські дуби“ розпочала свою роботу як група “Дуб корковий” , а група ”Дуби помірної зони” та “Бук” до 2002 року називалася “Соціальні листяні породи”. Секція “Stand-forming Broadleaves” буде займатися практичним впровадженням розроблених і опублікованих технічних деректив щодо збереження і використання генетичних ресурсів дубів звичайного і скельного, а також планує продовжувати розвиток і застосування довготермінових стратегій збереження генофонду основних лісоутворюючих широколистяних деревних видів) [6].

Робоча група “Scattered Broadleaves – Малопоширені широколистяні”. Дана група відповідає за продовження діяльності, яка була започаткована в секціях “Noble Hardwoods Network - Благородні листяні” та “Populus nigra”, які були створені відповідно в 1996 і 1994 рр. Протягом третьої фази проекту робота групи буде сфокусована над загальним планом дій щодо 10 деревних видів. Даний план має за мету розподілити відповідальність за збереження лісових генетичних ресурсів в Європі, створити пан-європейську мережу основних об’єктів генозбереження in situ, які б охоплювали усю площу ареалів цільових деревних видів [6].

Робоча група “Forest Management – Лісовий менеджмент”. Дана нова тематична секція створена в січні 2005 р., як реакція на визнання Міністерської конференції із захисту лісів в Європі діяльності зі збереження генетичного різноманіття лісів складовою частиною сталого лісового менеджменту. Заплановано здійснювати сприяння інтеграції результатів дослідження лісових генетичних ресурсів в національні лісові програми і лісову політику. Дана тематична секція буде тісно співпрацювати із іншими трьома робочими групами, а також з особами, які відповідальні за лісові національні пограми, лісовий менеджмент, лісову політику і лісовий репродуктивний матеріал [6].

Важливими результатами перших етапів реалізації проекту EUFORGEN є видання технічних директив (Technical guidelines) збереження і використання генетичної різноманітності лісових деревних видів. На даний час підготовлено такі директиви для 26 деревних видів. Детальний перелік цих документів і самі документи можна знайти на сайті EUFORGEN.

Рослиннi ресурси експлуатуються в таких масштабах, якi ставлять пiд загрозу не тiльки унiкальнi пралiсовi асоціації, але й ведуть до зниження генетичного потенцiалу звичайних природних популяцiй, а в кiнцевому рахунку до зниження стiйкостi, якiсного складу та продуктивностi лiсових бiогеоценозiв, втрати перспективи їх покращення в майбутньому. Крiм загроз рiзноманiттю, якi пов’язанi з невдалим веденням лiсового господарства (зниження стiйкостi i продуктивностi створюваних лiсiв у зв’язку iз застосуванням недоброякiсного насiння, неефективне лiсовiдновлення i лiсорозведення, необгрунтованi системи рубок, самовiльнi рубки, нерегульована рекреацiя, вилучення лiсових земель