РЕФЕРАТ

На тему: «Моніторинг ґрунтів та його складові»

План

Мета моніторингу.

Моніторинг ґрунтів - складова частина моніторингу ландшафтів.

Моніторинг ґрунтів - складова частина екологічного моніторингу.

Висновок.

Моніторинг ґрунтів - це система спостереження за ґунтами з метою передбачення відзиву рослин і у цілому навколишнього середовища на технології вирощування забруднення.

Основною метою моніторингу якості ґрунтів у даному курсі є кількісне визначення здатності ґрунтів утримувати поживні речовини, необхідні для оптимального розвитку рослин, і рівня забруднення для попередження надходження полютантів у рослини. Ці знання необхідні для досягнення економічного оптимуму при впровадженні системи удобрення. Пов'язаними з цим, а також іншими важливими цілями моніторингу є:

визначення, інших факторів, що знижують продуктивність ґрунтів (кислотність, засолення, фітотоксичність);

визначення чи заплановане використання ґрунтів не призведе до негативного
впливу на якість навколишнього середовища.

Визначення якості ґрунтів (моніторинг) включає вражаюче широке коло лаборато-рних та дистанційних методів і серію емпіричних і/або теоретичних моделей, які постійно ускладнюються для кількісної оцінки цих показників. Методи спостереження включають фізико-хімічні і біологічні аналізи ґрунту, візуальне спостереження росту і розвитку рослин для визначення дефіциту поживних елементів і симптомів отруєння та хімічні аналізи рослинних тканин. Нові підходи включають технології і географічну ін-формаційну систему (ГІС), що полегшують точне за місцем визначення родючості ґрунтів. Комп'ютерні системи здатні порівняти індикатори родючості ґрунтів із кількісними і якісними показниками стану рослин (врожайність, склад, якість, колір, пошкодженість) і швидко скорегувати практику агротехнологій для найбільш ефективного використання поживних елементів.

Моніторинг якості і родючості ґрунтів у екосистемах присвячений переважно продуктивності сільськогосподарських культур. Значення продуктивності ґрунтів у сучасному сільськогосподарському виробництві в умовах зростаючого населення землі і скорочення орних земель - основна причина безпрецедентного тиску на вчених і практиків сільського господарства виробляти більше продуктів харчування з кожної ділянки, ніж це було раніше. Досягнення у генетиці і селекції рослин та інших сільськогосподарських технологіях (наприклад, у зрошенні) збільшують продуктивність сільськогосподарського виробництва. Однак, підвищення урожайності культур означає збільшення використання поживних елементів ґрунту. Для збереження родючості ґрунту зростаючий винос цих елементів повинен бути збалансований за допомогою збільшення їх надходження.

Моніторинг ґрунтів - складова частина моніторингу ландшафтів. Оцінка родючості ґрунтів відіграє все більше значення у майбутньому сільського господарства в усьому світі, її застосовують для визначення територій, які можуть бути використані для сільськогосподарського виробництва, і для підвищення ефективності землеробства на територіях, що вже знаходяться у сільськогосподарському використанні. Інші види угідь потребують повної, поглибленої оцінки родючості ґрунтів для максимальної економічної ефективності і екологічної безпеки їх використання, наприклад, вирощування плодових і овочевих культур, рекультивація порушених земель, а також консервація і очистка забруднених земель.

Плодоовочівництво, де використання поживних елементів часто відбувається до-сить інтенсивно, потребує надзвичайно різних підходів і технологій. Рекультивація зе-мель може бути дуже різноманітною залежно від природи середовища і виду рослин. Ґрунти територій рекультивації (кар'єри, смуги навколо трас, звалища відходів) часто є дуже порушеними у результаті діяльності людини і, як правило, мають надзвичайно небажані фізичні і хімічні властивості, у тому числі і з точки зору родючості. З подібни-ми, але у дечому і відмінними проблемами ми зустрічаємося при моніторингу родючос-ті земель, які призначені для цілей збереження фунтів, з такими, як: залужені водотоки, тераси, буферні смуги, штучно створені заболочені ділянки і рекреаційні зони. У таких випадках метою моніторингу є не максимальна врожайність (продуктивність), а стабі-льно вегетативний покрив території. Завдання забезпечення оптимального рівня родю-чості земель у рекультиваційних програмах є новим. Все більш важливим аспектом оцінки якості ґрунтів є завдання покращення мікробіологічної деградації органічних забрудників, таких, як мастила, фіторемедіація (очистка ґрунтів від забруднення за допо-могою спеціальних рослин) від неорганічних забрудників, таких як Сd, РЬ, або Zn. Осо-бливо це стосується територій навколо індустріальних центрів.

Моніторинг ґрунтів - складова частина екологічного моніторингу, тому що сіль-ськогосподарське виробництво часто є причиною таких екологічних проблем, як:

вимивання NО3-N у ґрунтові води, які використовуються для споживання людиною;

газоподібні втрати амонію з добрив і гною, що призводять до підкислення ґрунтів, особливо лісових екосистем при кислотних опадах;

утворення оксидів азоту (N2O і NОх) при денітрифікації, що впливають на рівень озону в атмосфері і глобальне потепління;

еутрофікація природних водоймищ, яка відбувається при підвищенні концентрації Р і N у воді;

засолення ґрунтів, що спостерігається у регіонах з зрідним кліматом;

переробка відходів або сільськогосподарської сировини для подальшого використання їх як добрив прямо або опосередковано впливає на якість навколишнього середовища;

внесення сміття для запобігання вартісному і екологічно небезпечному їх зберіганню у звалищах або спалюванню;

використання муніципальних відходів ОСВ (мул, компост) як добрив може бути корисним для забезпечення рослин поживними елементами і синтезу гумусу, але може призводити до забруднення ґрунтів і продукції токсичними елементами.

Таким чином, моніторинг ґрунтів сьогодні - більш складний і комплексний процес, ніж тільки визначення їх родючості (продуктивності), тому що постає питання збалан-сованості між продуктивністю і захистом навколишнього середовища для дуже широко-го кола земель і типу земле користувань.