Порушення норм якості води досягло рівнів, які ведуть до деградації водних екосистем, зниження продуктивності водойм. Значна частина населення України використовує для своїх життєвих потреб недоброякісну воду, що загрожує здоров’ю нації. На сьогодні у світі понад 1 млрд осіб споживає воду, яка не відповідає санітарним нормам. Через забруднену воду, згідно з розрахунками американських учених, щорічно помирає до 10 млн осіб.

Проте в останні роки намітилась позитивна тенденція до змен-шення вмісту нафтопродуктів і синтетичних поверхнево-актив-них речовин в басейнах рік Сіверський Донець, Південний Буг, у Чорному (акваторія Одеського порту, в районі Сухого лиману, в Севастопольській бухті) та Азовському (Північне звуження Керченської протоки, порт Маріуполь) морях; фенолів — в дельті ріки Південний Буг і в Бузькому лимані; сполук цинку і міді — в басейнах річок Західний Буг та Дністер, Київському та Канівському водосховищах. Покращуються гідробіоценози поверхневих вод країни, особливо на р. Сіверський Донець та багатьох її притоках, на деяких річках Приазов’я та на р. Західний Буг. Але досі це пов’язано з економічною кризою в країні і падінням вироб-ництва, в першу чергу промислового.

Самоочищення водойм. Кожна водойма — це складна жива система, де мешкають бактерії, водорості, вищі водні рослини, безхребетні тварини. Спільна їх діяльність забезпечує самоочищення водойм. В умовах незайманості природи, якщо у водойму потрапляють, наприклад, хімічні домішки, процес самоочищення протікає швидко, тому одна із найважливіших природоохоронних задач — підтримувати цю здатність.

Фактори самоочищення водойм різноманітні. Умовно їх можна розділити на три групи: фізичні, хімічні та біологічні.

Серед фізичних факторів першочергове значення має розбавлення, розчинення та перемішування забрудненої води, що надходить до водойм. Сприяє самоочищенню водойм осідання на дно нерозчинних речовин, а також відстоювання забрудненої води.

Знезараження води проходить і під впливом ультрафіолетового випромінювання Сонця. Ефект знезараження досягається прямим шкідливим впливом ультрафіолетових променів на білкові колоїди та ферменти протоплазми мікробних клітин, а також на спорові організми та віруси.

Із хімічних факторів самоочищення водойм слід відмітити окислення органічних та неорганічних речовин. Часто дають оцін-ку самоочищення водойми за відношенням до легко окислювальної органічної речовини (визначається біохімічною потребою кисню — БПК) або за загальним вмістом органічних речовин (визначається хімічною потребою кисню — ХПК). Оцінку самоочищення проводять і за вмістом конкретних з’єднань або їх груп (фенолів, вуглеводнів, смол).

6 Земля хоче пити

Людство намагається заволодіти новими запасами нафти для того щоб заправити свої автомобілі, космічні кораблі...Але чим заправлятимемося ми – люди? Нестача прісної води у світі вже сьогодні починає бути проблемою. Але чомусь ця проблема є найбільш не до оціненою серед інших екологічних проблем.

Прісна вода є другим фундаментальним ресурсом на обмеженість якого наштовхується стрімкий приріст населення. Зараз використовується 55 % всієї прісної води у світі, з них 70% йдуть на зрошення, 20% на промисловість, і тільки 10 на побутові потреби. Якщо такі темпи використання прісної води залишаться і надалі то вже дуже скоро( 5-7 років за прогнозами вчених) відсоткова частка використання прісної води зросте до 70 %. А подальше зростання потреби у питній воді може привести до того що об’єм використання води наблизиться до критичного максимуму, що призведе до кризової ситуації у світі. Вчені стверджують що вода коштуватиме дорожче ніж нафта. Зараз 1т води коштує приблизно 200 доларів, для порівняння барель(119,2 літрів) нафти коштує 91 долар. Думаю не слід пояснювати що нас очікує...

Низка країн третього світу вже зараз починають відчувати на собі нестачу води. Наприклад у країнах центральної Африки що року помирає від жаги більш ніж 1 млн. людей. Дефіцит води вже відчувають на собі трохи не 2 млрд. людей зі всього світу.

А вже 2050 році вся земля буде помирати від жаги. Вчені-футурологи обіцяють, що вода стане розкішним продуктом який зможуть собі дозволити лише найбагатші верстви населення. Всім іншим доведеться помирати.

Що ж призвело до такого стану. По перше людство вже сьогодні використовує води на дві третини більше ніж могло б. По друге проблема глобального потеплення, яке знищує запаси питної води у льодовиках. По третє екологічне забруднення прісних вод промисловими підприємствами. Ці три основні проблеми роблять страшне майбутнє без води реальністю.

Чи можемо ми врятуватися. Цим питанням займаються багато вчених і вони знаходять рішення проблем. Вже сьогодні багато промислових заводів перейшли на альтернативні системи охолодження виробництва ( саме на охолодження йде основна маса води на заводах). До того ж майже у всьому світі заводам заборонено використовувати водоймища як місця для стоку вторинних речовин виробництва. Деякі країни з вологим кліматом переходять на аграрну політику оскільки у таких місцях не потрібно використовувати системи зрошення, воно проходить за рахунок опадів. В інших країнах вводяться жорсткі правила користування водою. Вода пускається населенню за графіком у рамках потреб людини. Деякі організації влаштовують акції по збереженню питної води. Наприклад у Данії що року проводиться день „Економії води”. У цей день громадяни країни використовують воду лише для того щоб втомити спрагу.

Тож людство може уникнути проблем нестачі прісної води якщо буде розумно використовувати ті ресурси які воно має. Дефіцит нафти починає давати знати про себе. Корисних