В 1986-89рр. в південно-східній частині площі був відпрацьований регіональний профіль МСГТ В.-Багачка-Синівка, по якому виконана сейсмостратиграфічна інтерпретація (т.п.113/89, автор Стовба С.М.).

Останні сейсморозвідувальні дослідження на Радченківській площі проводились в 2000-2004рр. (с.п.27/00, автор Макаров Д.Ю.) за результатами яких було вивчено будову площі у тріасових і серпухівських відклада [ 6 ].

В 2006-2007роках за замовленням ТОВ КФТК СП "Єврокрим" були проведені сейсморозвідувальні дослідження на Західно-Радченківській площі (с.п.27/06, автор Герасимович Р.В.) за результатами яких уточнена її геологічна будова по відкладах девону, нижнього і середнього карбону і тріасу та складено паспорт на Західно-Радченківський об’єкт.

В 1948-50рр. на Радченківському піднятті розпочалося глибоке пошуково-розвідувальне буріння (свр.1). В 1950 році свердловина 2 виявила промислові поклади газу у тріасових утвореннях, а в 1951 році свердловинами 16 і 5 було розпочато пробну експлуатацію нафти Радченківського родовища. Перший підрахунок запасів нафти і газу був виконаний в 1952 р., повторний в 1956-57рр. В 1965 році інститутом "Укрдіпрондінафта" був виконаний "Аналіз розробки Радченківського родовища", а в 1978- складений "Уточнений технологічний проект розробки Радченкіського НР", згідно з яким на даний час ведеться розробка родовища. Останній "Аналіз розробки Радченківського родовища" виконаний в 1995 році ВАТ "Український нафтовий інститут".

В геологічній будові площі беруть участь породи кристалічного фундаменту, на яких з кутовим і стратиграфічним неузгодженням залягають породи осадового чохла палеозойського, а над ними - мезозойського і кайнозойського віків (таблиця 1).

Докембрійські утворення на площі робіт і суміжних з нею ділянках свердловинами не розкриті. За даними КМЗХ та на основі інтерпретації регіонального профілю МСГТ В.Багачка-Синівка дані утворення залягають на глибині 5,5-6,5 км.

На докембрійському фундаменті залягає осадова товща, розкрита свердловинами 151 та 100 до глибини 5500м. Радченківська стуктура є складовою частиною зони антиклінальних підняттів, ускладнених на глибині передкам’яновугільними соляними подушками. Девонська сіль на площі розкрита свердловинами 4, 29, 43, 100, 151, 152 на глибині 2217 (свр.43) - 3415м (свр.151) та 2570 (свр.100). Товщина розкритої свердловинами солі сягає 2085м (свр.151) та 2345 м (свр.100). На кам’яній солі залягає близько 70-100м вапняково-глинистої брекчії.

Відклади карбону в складі нижнього і середнього відділів трансгресивно залягають на девонських. Нижньокам’яновугільні утворення представлені породами турнейського, візейського і серпухівського ярусів.

Відклади турнейського ярусу розкриті на площі свердловинами 4, 43, 29, 30, 61, 45, 100, 151, 152 і представлені щільними бітумними вапняками з прошарками пісковиків. Повна розкрита товщина цих відкладів сягає 205м (свр.151). В свердловинах 43 і 29 вони частково розмиті.

Візейські утворення трансгресивно залягають на нижчележачих і на площі розкриті в повному обсязі багатьма свердловинами, де їх товщина сягає 322 (свр.43) - 800м (свр.151). Представлені ці утворення в нижній частині (нижньовізейська товща) крупнозернистими пісковиками, перекритими значною товщею щільних темно-сірих вапняків, а в верхній частині (верхньовізейська товща) перешаруванням глинисто-піщаних аргілітів з пісковиками, алевролітами і рідкими прошарками вапняків. В цій товщі свердловиною 46 розкрито промислово продуктивний горизонт В-14, із якого отримано приплив нафти.

В склепінній частині структури, внаслідок передтріасового розмиву, в розрізі відсутні відклади московського ярусу середнього карбону, верхнього карбону і нижньопермського комплексу.

Таблиця 1

Глибини залягання підошов стратиграфічних горизонтів,

розкритих пробуреними свердловинами

№ свр. | Альт. ротора | P+N+Q | K | I | T | C2в | C1s2 | C1s1 | C1v2 | C1v1 | C1tb-d | D3

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13

Радченківська площа

1 | 118,1 | 148 | 346 | 730 | 1308 | 1579 | 1800 | 2217 | 2377*

4 | 121,2 | 348 | 710 | 1236 | 1260 | 1470 | 1776 | 2121 | 2282 | 2455 | 2673*

9 | 118,8 | 148 | 320 | 706 | 1216 | 1225 | 1403 | 1700 | 1783*

12 | 124,6 | 335 | 694 | 1243 | - | 1394 | 1723 | 1853*

14 | 149,8 | 202 | 425 | 818 | 1370 | - | 1426 | 1742*

18 | 113,5 | 147 | 340 | 720 | 1251 | - | 1365 | 1673 | 2000 | 2012*

24 | 118,3 | 154 | 345 | 729 | 1277 | - | 1409 | 1710 | 1788*

25 | 119,6 | 149 | 357 | 714 | 1242 | 1282 | 1440 | 1727 | 1740*

28 | 144,6 | 189 | 405 | 765 | 1337 | - | 1590 | 1800*

29 | 124,1 | 157 | 330 | 698 | 1220 | - | 1421 | 1736 | 2100 | - | - | 3003*

29 | 124,0 | 155 | 347 | 700 | 1230 | - | 1421 | 1736 | 2100 | 2237 | 2410 | 3303*

30 | 126,0 | 1622 | 351 | 720 | 1253 | - | 1279 | 1652 | 2039 | 2238 | 2389*

36 | 127,0 | 345 | 714 | 1246 | - | 1384 | - | 1650*

38 |