40 | 123,3 | 152 | 341 | 698 | 1224 | 1264 | 1450 | 1825 | 2191*

41 | 120,0 | 150 | 332 | 697 | 1218 | 1234 | 1420 | 1694 | 2083 | 2161*

42 | 120,3 | 162 | 352 | 735 | 1275 | - | 1365 | 1658 | 1801*

43 | 121,4 | 154 | 365 | 740 | 1266 | - | 1375 | 1695 | 2017 | 2217? | - | 2942*

44 | 121,7 | 166 | 371 | 766 | 1290 | - | 1425 | 1741 | 1801*

45 | 118,7 | 110 | 376 | 745 | 1287 | - | 1396 | 1625 | 1863 | 1987 | 2000*

46 | 118,9 | 201 | 380 | 758 | 1280 | - | 1346 | 1591 | 1943 | 2041*

47 | 118,9 | 109 | 380 | 746 | 1277 | - | 1375 | 1590 | 1840 | 1932*

48 | 116,8 | 375 | 735 | 1270 | 1280 | 1480 | 1777 | 1814*

61 | 117,1 | 145 | 324 | 698 | 1217 | 1223 | 1433 | 1713 | 2071 | 2224 | 2400*

67 | 125,6 | 381 | 769 | 1327 | - | 1441 | 1727 | 2100 | 2170 | 2200*

79 | 123,0 | 177 | 394 | 781 | 1312 | 1526 | 1700 | 1857 | 2203 | 2336*

100 | 124,0 | 158 | 332 | 694 | 1236 | - | 1385 | 1720 | 2117 | 2287 | 2480 | 5500*

151 | 118,1 | 171 | 471 | 867 | 1475 | 1720 | 1875 | 2410 | 3016 | 3210 | 3415? | 5500*

152 | 120,6 | 150 | 340 | 707 | 1230 | - | 1435 | 1700 | 2062 | 2210 | 2324 | 3320*

Західно-Радченківська площа

201 | 125,3 | 166 | 448 | 830 | 1400 | 1635 | 1870 | 2273 | 2737 | 3280 | 3712 | 4131

202 | 125,3 | 166 | 444 | 831 | 1400 | 1635 | 1870 | 2273 | 2737 | 3266 | 3545*

202біс | 130,5 | 438 | 819 | 1377 | 1657 | 1898 | 2290 | 2730 | 2947 | - | 3500*

Примітки-: 1. 2336* - вибій свердловини.

2. Стратиграфічне розчленування розрізів свердловин приведено

за даними Полтавського УБР і ДГП "Полтаванафтогазгеологія".

За матеріалами сейсморозвідувальних робіт с.п.27/86 та 27/89 Радченківська структура у нижньовізейському комплексі (відбивальний горизонт Vв3) являє собою протяжну антикліналь північно-західного простягання. В межах антикліналі виділяються два склепіння: північно-західне, обмежене ізогіпсою мінус 1800 та південно-східне, ускладнене Лейківським соляним штоком. В межах антикліналі виділяються три тектонічних блоки, розділених поздовжніми скидами, амплітудою до 300 м: центральний, південно-західний і північно-східний. Центральний (риосьовий) блок є горстом з крутим зануренням шарів (до 40-450) в крильових частинах. Крильові блоки антикліналі в прирозломних частинах теж характеризуються великими кутами нахилу шарів (30-350), які зменшуються в міру занурення пластів (рис.2).

Центральний блок склепінної частини Радченківської структури відмежований на заході від Західно-Радченківської складки (перикліналі) поперечним розривним порушенням.

Сейсморозвідувальними роботами с.п.27/06, які проводились в 2006 році в межах Західно-Радченківської структури, було установлено, що на рівні залягання відбивальних горизонтів девону і нижнього візе центральний блок-горст значно звужений та обмежений підкидами. Імовірно, що ці розривні порушення підкидового характеру будуть простежуватись вздовж крил Радченківської антикліналі. Припускається, що в межах горсту імовірні багаточисельні малоамплітудні порушення. Аналогічні скиди з невизначеною амплітудою припускаються в межах обох занурених крильових блоків. Вище по розрізу в верхньовізейських і серпухівських відкладах карбону морфологія Західно-Радченківської перикліналі, як і, імовірно, Радченківської антикліналі, не змінюється, єдине - збільшення розмірів горсту і виположування кутів нахилу пластів.

Особливість структурного плану по відкладах тріасу ( відбивальний горизонт IV) - відсутність підкидів, які простежені в карбоні.

Радченківська площа належить до Глинсько-Солохівського нафтогазоносного району центральної частини приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини.

Пошуково-розвідувальними роботами, як безпосередньо в районі досліджень, так і в прилягаючих до нього територіях, виявлено широкий стратиграфічний діапазон промислової нафтогазоносності, котрий охоплює тріасові, верхньосерпухівські, нижньосерпухівські, верхньовізейські та нижньовізейські відклади.

В межах Малосорочинсько-Радченківського валу відкриті Малосорочинське, Західно-Радченківське, Радченківське, Сорочинське родовища.

рис2

На Західно-Радченківській площі в процесі буріння свердловини 201 із турнейських відкладів було відмічено газопроявлення в вигляді розгазування промивальної рідини та піднято керн, представлений кавернозним вапняком з мікропорами, заповненими нафтою. Керн, піднятий з нижньовізейських відкладів (продуктивний горизонт В-26), представлений пропластками пісковиків, насичених вуглеводнями. Горизонти В-24 та В-25 нижньовізейського під’ярусу представлені вапняковими тріщинуватими породами з колекторськими властивостями Кп = 4-12%, Кнгн = 65-80% і з яких на сусідньому Малосорочинському родовищі були одержані припливи нафти.

При випробуванні свердловини 202-біс (Західно-Радченківська площа) з пісковиків горизонту В-26 нижньовізейського під’ярусу було отримано промисловий приплив газу.

Безпосередньо на Радченківському нафтогазовому родовищі газові поклади виявлені в тріасових (горизонти І-1, І-2 та Іб-4) та верхньосерпухівських (горизонт С-3) відкладах. Поклад горизонту С-3 має вузьку нафтову облямівку, непромислового значення. З горизонтами І-2 та І-3 пов’язаний єдиний масивнопластовий поклад. Колекторами