Панорама з Гнітеси дає найкращий вид на Роднянські Альпи, відстань до них - 25 км по прямій, на заході-південному заході розпочинається пасмо Родни верхом Мунчель 1703, від нього йдуть Магура 1602, кульмінація Родни - Великий Петрос 2305, в глибині - Репедя 2077, Пусдрелору 2199, Галатулуй 2057. Дальну частину Роднянських Альп загороджує Крецела 1851, на схилах якої знаходяться витоки Білого Черемошу. Зліва Крецели лінія родни проглядається Інеул 2280, Верфу Росул 2225, Прелучілє Гагі 1851, Деалуль Косорбіі 1594 і Онулюй 1932.

Цікавим об"єктом природи є група скал Камінь Мокриню, складена з вапняків тріасового періоду. Підійти до нього найлегше з долини Мокринчика, потоку, що впадає в Ч.Черемош в 0,5 км нижче клаузи Лостунь.

Клауза Лостунь - найбільша в Карпатах гребля зі шлюзом. Розташована на висоті 1160 м. В часи, коли Черемошем здійснювався сплав лісу - була найсучаснішою інженерною спорудою. Особливістю цієї клаузи був розподіл акумульованої води відразу у дві долини: Ч.Черемошу і Лостуня. 

3. Гринявські гори. Коротка довідка.

Найвища вершина - г. Листувата - 1525 м.

Вершина Гринявських гір, у межах Івано-Франківської області. Поверхня округла, схили середньої крутизни. Складається з пісковиків. Вкрита різнотравно-злаковими луками, що формуються на дерново-буроземних грунтах. Подекути - фрагменти біловусових і чорницевих пустищ. Луки використовують як пасовища.

Гринявські гори є третім за висотою гірським пасмом Верховинщини. Вони розташувалися симетрично Чивчинам відносно долини Чорного Черемоша і простягаються від його правих берегів (від села Красник) до витоків Чорного і Білого Черемошів у тому ж південно-східному напрямку, який характерний для всіх східно-карпатських хребтів. Спочатку хребет вимальовується своїми вершинами: Кринта (1359 м), Змієнська (1356 м), Ростіцька (1513 м) та Скупова (1579 м), далі йде незначне зниження хребта, після чого він знову піднімається до такої ж висоти: г.Тарниця (1553 м) та г.Баба Лудова (1586 м), яка і є найвищою в Гринявських горах.

Використана література:

1. Г.Гасьоровські. Пшеводнік по Бескідах Всходніх, том ІІ "Пасмо Чарногорскіє", Львів-Варшава, 1935; репрінт Антикваріат Гурскі "Філяр", Кєльце, 2000.

2. Г.О.Маценко. Книга рекордів України. Природа навколо нас. Тернопіль, Навчальна книга - Богдан, 2000.