Є ще одна завада для нормального живлення і газообміну міських рослин. Це обмеженість площі живлення. Великі дерева, оточені невеликою лункою, ростуть практично в умовах діжкової культури. Ще меншим об’ємом грунту доводиться задовольнятися рослинам у бетонних вазах і у випадкових поселеннях: в тріщинах бруківки, на міських стінах, будинках. Такі рослини можна порівняти з літофітами – мешканцями скельних та кам’янистих грунтів на високогір’ях або гранітних оголеннях.

Ось чому мінеральне живлення рослин в місті затруднене: необхідних поживних речовин часто не вистачає, зате можуть накопичуватися сторонні cполуки. Особливу роль відіграє хлористий натр, який дуже широко застосовують для снігоочищення.

У міських рослин лист щільніший, в його тканинах густіша мережа жилок, дрібніші і численніші продихи. Такі риси характерні для ксерофітів. У кроні дерева в лісі ксероморфні риси мають лише верхні листки, а більша частина листя знаходиться в глибокому затіненні. У міських дерев “світлові” листки переважають у кроні, а “тіньові” теж більш ксероморфні, ніж “світлові” в лісі.

Великі зміни форми відбуваються і з підземними органами. Розкопки кореневих систем показують, що вони незвичайної форми. Якщо дерево росте на краю газону поблизу асфальту, його коренева система асиметрична: у бік газону виростають довші і поверхневі корені, добре розгалужені, а з протилежного боку корені в основному йдуть у глибину і галузяться лише до межі асфальту; крім того, у дерев і чагарників у місті взагалі пригнічений розвиток дрібних коренів, які виконують найбільш активну всисну роботу.

Вплив міського середовища проявляється і на тонких деталях будови рослин. У хвойних, наприклад відмічені порушення внутрішньої структури хлоропластів, недорозвинення пилку, зменшення товщини воску на хвої тощо.

В особливо важких умовах міста порушення в будові рослин мають вже характер ушкоджень: підсихання листя по краю ,поява некротичних плям ,скручування та засихання листя. Отже міські умови важкі і на них чітко реагують рослини. Зовнішній вигляд рослин змінюється і внаслідок безпосереднього впливу людини – формування крони , стрижка . Декоративна стрижка відома із давнини . Часто стрижка викликана надмірним розростанням крон і порушенням архітектурного задуму . Проводиться вона з чисто технічних причин – через лінії електропередач , освітлення вулиць і таке інше.

Для рослин стрижка – це порушення нормальних ростових процесів і співвідношення між надземною і підземною масами. Вона різко зменшує робочу поверхню фотосинтезом, і цим порушується баланс органічних речовин. У газонних трав , які постійно стрижуть , зовнішні зміни проявляються у збільшенні кущіння, кількості пагонів на одиницю площі. Зменшення фото синтезуючої поверхні не дає змоги накопичити достатню кількість запасних поживних речовин, тому газони, на відміну від луків, наприклад, потребують постійної підтримки і відновлення.

Вважають, що у міських рослин немає механізмів пристосування до оточуючих умов, а використовуються ті захисні та адаптивні механізми, які були виробленні еволюцією раніше.

Тепловий режим в містах дуже своєрідний. Спостерігається потепління міст: тут і шершаві поверхні будівель, і виробництво власного тепла, і запиленість. Швидкість потепління прямо пов’язана з темпами урбанізації. Проявляється цей процес і в структурі самого міста: температура зменшується від центру до передмістя. Взимку ця різниця температур зростає до 14 градусів. Над містом формується куполовидний шар теплого повітря висотою до 200 метрів ( теплова шапка ).

Тепловий режим впливає на рослини і через грунт. Наприклад, при температурі повітря плюс 30 градусів температура грунту під асфальтом досягає 37 градусів, а на глибині 40 см – 23 градусів. А в цих шарах якраз і зосереджені активні кінцеві частини коренів. Особливо гарячим буває шар грунту безпосередньо під асфальтовим покриттям – температура тут досягає 55 градусів у стовбурних ямках під чавунними решітками. Тому поверхневі шари міських грунтів практично не містять коренів – основна маса кореневої системи “опускається” в містах до глибини 80 см.

Взимку температурний режим в містах теж суворий. В природних фітоценозах зимове охолодження грунту пом’якшується шаром рослинних залишків та снігом. На вулицях міст листя прибирають, вулиці очищають від снігу, асфальт же має велику теплопровідність, тому грунт охолоджується до мінус 10-15 градусів, що часто приводить до промерзання коренів. Річний перепад температур в кореневому шарі грунту в містах становить 40-50 градусів, а в природних умовах для середніх широт – 20-25 градусів.

Окрім абіотичних факторів у містах специфічні і біотичні. В природних умовах рослини не живуть поодиноко, а знаходяться у складі природних угрупувань, фітоценозів, склад яких сформувався історично. В містах же дерева та чагарники часто зовсім ізольовані – поодинокі, це так звані солітери, а на вулицях звичайними є рядові посадки. В природних умовах склад фітоценозів формується стихійно – за принципом відповідності видів один одному. В містах же насадження формуються по волі людини і далеко не завжди враховуються і природна відповідність, і алелопатичні взаємовідносини; головними факторами тут виступають економічні, декоративні якості рослин. Міські насадження мають спрощену структуру: газони утворюють одноярусний приземний килим замість багатоярусного високого травостою луків. В містах часто немає чагарникового підліску і потрібна постійна підтримка його людиною. Важливим фактором є те, що в природних фітоценозах є шар підстилки – це і захисний екран,