і рівномірне вико-ристання поливної води упродовж усього вегетаційного періоду, проведення глибокої зяблевої оранки упоперек схилу з застосуванням оборотних плугів, щілювання на глибину 50-60 см, влаштування водоохоронних смуг вздовж берегів річок і водоймищ тощо.
Істотному підвищенню стійкості зрошуваних земель проти іригаційної ерозії сприяє проведення гідротехнічних заходів, насамперед влаштування контурно-меліоративної системи організації територій з будівництвом валів-терас, водоскидних споруд типу лотків і швидкотоків, запруд і перепадів на дні балок і ярів, засипку і виположування їх схилів.
При веденні зрошення на ерозійно-небезпечних територіях слід дотримуватися таких вимог:*
при дощуванні інтенсивність дощу не повинна перевищувати 0,1-0,2 мм/хв на важких грунтах, 0,2-0,3 — на середніх і 0,5-0,8 мм/хв — на легких;*
дощувальні машини ДДН-70, ДДА-100 слід застосовувати на зем-лях з нахилом 0,01°, ДДА-100М — 0,05, ДМ "Фрегат" — 0,05, ДФ "Дніпро" — 0,04, ДМ "Кубань" — 0,015-0,007, нові типи дощуваль-них машин з низькою інтенсивністю дощу — 0,05°;*
дощувальні машини повинні забезпечувати подачу води тільки у ерозійно допустимих поливних нормах [36], застосування яких виклю-чає формування поверхневого стоку і непродуктивні витрати води;*
рівномірність розподілу дощу має бути якомога вищою (коефіцієнт рівномірності не нижче 0,7);*
на ділянках з розчленованим рельєфом і великою крутизною застосовувати закриту зрошувальну мережу;*
при поверхневому поливі мінімальною крутизною тимчасових зро-шувачів повинні бути 0,0007-0,0008°, а найбільші величини крутизни поверхні — 0,005-0,006°. Поздовжню схему нарізки тимчасових зрошувачів слід застосовувати при крутизні до 0,0008°, поперечну — на ділянках з крутизною 0,002-0,004°.
Дотримання наведених вимог сприятиме зменшенню прояву процесів іригаційної ерозії на зрошуваних землях, а значить і підвищенню рівня ефективності їх використання.
Профілактичні заходи
Поліпшенню агроекологічного стану зрошуваних земель, збереженню та підвищенню їх родючості сприятиме систематичне й обов'язкове здійснення профілактичних заходів, до яких передусім необхідно включити:*
детальну екологічну експертизу проектів реконструкції та модернізації існуючих і будівництва нових зрошувальних систем;*
інвентаризацію наявного фонду зрошувальних систем та зрошува-них земель з виконанням аналізу причин погіршення агроекологічного стану зрошуваних земель тощо.
У стислому вигляді перелік заходів, які необхідно здійснити у найближчі роки для істотного поліпшення стану використання зрошуваних земель, з орієнтовними обсягами їх проведення наведено у табл. 32. Наведений перелік може бути доповнений заходами з підвищення технічного рівня та надійності експлуатації зрошувальних систем, покращання агроекологічного стану зрошуваних земель. Необхідно мати на увазі (табл. 32), обсяги робіт по кожному із заходів, визначені з умови необхідності збереження і відновлення сталого і надійного функціонування до 2010 р. зрошувальних систем загальною площею 2,5 млн га і відповідно забезпечення високоефективного і екологічно безпечного використання зрошуваних земель саме на такій площі. Невеликі обсяги уведення нових зрошувальних систем у 2005-2010 рр. передбачені з огляду на об'єктивно існуючу з відновленням сталого економічного розвитку держави потребу у подальшому нарощуванні площі зрошуваних земель як основи гарантованого продовольчого і ресурсного забезпечення держави.
Таблиця 32. Заходи для підвищення ефективності використання зрошуваних земель України
Заходи |
Строки виконання, роки |
Обсяги робіт
Комплексна реконструкція та модернізація
зрошувальних систем, тис. га |
2000-2005 |
250,0
2006-2010 |
400,0
Будівництво нових зрошувальних систем, тис. га |
2000-2005—
2006-2010 |
50,0
Виведення зі зрошення земель, що поливаються
водами 3-го класу, тис, га | 2000-2005 |
150,0
Тимчасове виведення зі зрошення земель,
що поливаються водами 2-го класу, тис. га | 2000-2005 | 300,0
Хімічна меліорація зрошуваних грунтів
та поливної води, тис. га |
2000-2005 |
500,0
2006-2010 |
500,0
Меліоративна плантажна оранка
(самомеліорація грунтів), тис. га |
2000-2005 |
200,0
2006-2010 |
300,0
Внесення мінеральних добрив,
тис. т діючої речовини |
2000-2005 |
3500,0
2006-2010 |
4500,0
Внесення органічних добрив, млн т |
2000-2005 |
120,0
2006-2010 |
170,0
Випуск та поставка дощувальних машин, тис. шт |
2000-2005 |
15,0
2006-2010 |
20,0
Протиерозійні заходи, тис. га |
2000-2005 |
200,0
2006-2010 |
220,0
Впровадження водозберігаючих ґрунтозахисних
режимів зрошення, тис. га |
2000-2005 |
1000,0
2006-2010 | 1500,0
Ведення еколого-меліоративного моніторингу |
2000-2005 | 1000,0
2006-2010 |
1500,0
Саме з огляду на поступове, починаючи з 2000 р., зростання виробництва усіх видів продукції, а отже і збільшення надходжень до бюджету, який найближчими роками залишиться основним джерелом фінансування заходів, спрямованих для поліпшення стану використання зрошуваних земель і передбачено обсяги їх здійснення. Виконанню запропонованого комплексу заходів (див. табл. 32) буде сприяти і прийняття комплексної державної програми розвитку меліорації земель та поліпшення екологічного стану зрошуваних і осушених сільгоспугідь на період до 2005 р. з прогнозом до 2010 р., розробка якої завершується Держводгоспом України. Наведені у табл. 32 заходи мають скласти основу названої програми. За такого розвитку подій є підстава сподіватися на реалізацію запропонованих заходів у повному обсязі, а отже і на поступове відновлення на зрошуваних землях високоефективного та сталого вирощування сільськогосподарської продукції з високим рівнем економічної ефективності їх використання. Сприяти цьому повинне і подальше проведення науково-дослідних, дослідно-конструкторських та дослідно-технологічних робіт, спрямованих на розробку та впровадження у практику зрошення земель сучасних висо-коефективних технологій вирощування сільськогосподарських культур, мало ресурсо- та енергоємних технологій і способів поливу, комп'ютерних технологій управління поливами та водокористуванням, сучасної нормативно-методичної та економічно-правової бази ведення зрошення земель.
Просте відтворення родючості грунтів
Родючість грунту є такою властивістю, яка здатна до відтворення і в природних умовах, і при сільськогосподарському використанні грунту. Відтворення родючості може бути розширеним, простим і неповним. Розширене відтворення родючості – це поліпшення сукупності властивостей грунту, які впливають на його родючість. Просте – це відсутність помітних змін сукупності властивостей грунту, які впливають на його родючість. Неповне – це погіршення властивостей грунту, які впливають на його родючість. Зниження родючості грунту відбувається за рахунок трьох основних процесів: антропогенної деградації (ерозія, викликана людиною, вторинне засолення, вторинне заболочення), виснаження грунту (зменшення запасів гумусу, поживних речовин тощо), утоми грунту (накопичення в ньому різних токсичних речовин, викликаних