КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Шляхи оптимізації використання земель меліоративного фонду у зоні Передкарпаття»

ПЛАН КУРСОВОЇ РОБОТИ

ВСТУП 3

Розділ 1. Шляхи оптимізації використання земель меліоративного фонду у

зоні Передкарпаття 5

1.1. Основніні вимоги при використанні земель меліоративного фонду 7

1.2. Екологічні та технологічні обмеження 9

1.3. Контролю за станом використання меліорованих земель

і меліоративних фондів 12

Розділ 2. Характеристика природних умов зони Передкарпаття 13

2.1. Кліматичні умови 13

2.2. Рельєф 14

2.3. Ґрунтові і поверхневі води 15

2.4. Рослинність 16

Розділ 3. Заходи по відновленню родючості ґрунтів та їх охорони 17

Висновки 20

Список використаної літератури 22

Вступ

Усі землі країни утворюють єдиний земельний фонд, який включає: землі сільськогосподарського призначення; землі населених пунктів; землі промисловості, транспорту заповідників та іншого несільськогосподарського призначення; лісового фонду; водного фонду; держзапас. В Україні 77% земель займають землі сільськогосподарських підприємств, що становить 40,4 мли га станом на 1 січня 1994 p.[7]

За грунтово-кліматиними умовами територія поділяється на три грунтові зони: Придністровську, Прикарпатську і Карпати.

Земля — найважливіша складова природних ресурсів; основа рослинного і тваринного світу; вмістилище природних багатств; операційний базис промисловості, населених пунктів і доріг; головний засіб виробництва в сільському господарстві.

Використання землі супроводжується перетворенням і зміною основних її природних первісних властивостей, виникненням нових. У сільському господарстві ефективним є перетворення земельних угідь у ріллю. Розорювання площ, раніше покритих трав'яною рослинністю, зрошення в засушливих та осушення боліт у зволожених регіонах, збільшення внаслідок цього площі ріллі сприяє ефективному зростанню виробництва сільськогосподарської продукції і супроводжується глибоким перетворенням навколишнього середовища. Нерідко ці перетворення стають небажаними, виходячи за межі початкових наслідків. В зоні Передкарпаття площа ріллі —90584,3га; 6647,0 га — сіножатей; 16605,7 га —* пасовищ.[ 5]

Відтворення та підвищення родючості земель сільськогосподарського призначення неможливе без здійснення систематичних детальних агрохімічних досліджень ґрунтів, вивчення ступеня їх забруднення токсичними елементами, залишками пестицидів та радіонуклідів.

Одним із найважливіших завдань сьогодення є прискорення темпів розвитку землеробства, перетворення його на високорозвинений сектор економіки. У вирішенні цих завдань велике значення відіграє, зокрема, більш широке і кваліфіковане застосування засобів хімізації, насамперед мінеральних добрив і хімічних меліорантів.[ 6]

Заходи щодо підвищення продуктивності земель та їх охорони дуже різноманітні і повинні здійснюватись комплексно, як єдина система, взаємно доповнюючи один одного і посилюючи дію усіх інших. Тому передусім, потрібно, щоб кожний клаптик землі, кожне поле мало дбайливого господаря, досвідченого, розсудливого, щоб від стану поля залежала не тільки його доля, а його дітей та онуків.[ 7]

Після занепаду сільське господарство знову починає розвиватись. Земля, грунт є основою сільськогосподарського виробництва. Використання її не за призначенням, намагання якнайбільше від неї взяти і якнайменше повернути призвело до виснаження та зниження родючості.

РОЗДІЛ 1

ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО ФОНДУ У ЗОНІ ПЕРЕДКАРПАТТЯ

Раціональне землекористування означає максимальне залучення до господарського обігу всіх земель та їх ефективне використання за основним цільовим призначенням, створення найсприятливіших умов для високої продуктивності сільськогосподарських угідь і одержання на одиницю площі максимальної кількості продукції за найменших витрат праці та коштів. Усі землі країни утворюють єдиний земельний фонд, який включає: землі сільськогосподарського призначення; землі населених пунктів; землі промисловості, транспорту заповідників та іншого несільськогосподарського призначення; лісового фонду; водного фонду; держзапас. В Україні 77% земель займають землі сільськогосподарських підприємств, що становить 40,4 мли га станом на 1 січня 1994 p.

Земля — найважливіша складова в сільському господарстві. Для сільського господарства найбільше значення має частина землі під назвою грунт — особливе природне утворення, якому властиві риси живої та неживої природи, що сформувались внаслідок тривалого перетворення поверхневих шарів літосфери під спільним взаємозумовленим впливом гідросфери, атмосфери, живих і мертвих організмів.

На просторах Передкарпаття, утворених різновіковими терасами, найбільш поширеними є дерново-підзолисто-глейові і дернові грунти. Як правило, вони безструктурні, перенасичені вологою, вміст перегною 1-2.5%. На алювіальних відкладах заплав та нижніх терас, днищах балок усієї рівнинної частини переважають лучні і лучно-болотичні грунти. В перших вміст перегною становить 3,1%, а в другий – до 8%, тобто потенціальна родючість їх висока, але вони потребують осушення. В східній частині району зустрічаються чорноземи опідзолені з вмістом гумусу 3,4-4%.

В процентному відношенні грунти розподіляються так: дерново-підзолисті – 47%, буроземи опідзолені – 10%, опідзолені, в т.ч. опідзолені чорноземи – 33%, лучні – 10%.

Територія поділяється за на три грунтові зони: Придністровську, Прикарпатську і Карпати

В Придністровській зоні найбільш поширені і родючі темно-сірі опідзолені грунти та орноземи опідзолені,які складають понад 100 тис. га. Вони придатні для вирощування усіх сільськогосподарських культур. Яскраво-сірі опідзолені грунти складають понад 60 тис. га, які найбільш придатні для вирощування плодових. Вони потребують поглиблення орного шару та вапнування. Чорноземи глибокі вилугуванні займають 5-10 тис. га.

У Прикарпатській зоні найбільше дерново-середньопідзолистих поверхнево оглеєних грунтів до 150 тис. га. Буроземно підзолисті грунти займають площу до 70 тис. га. Ці грунти найменш родюі мають кислу реакцію грунтового розчину.

В Карпатській зоні в основному поширенні дерново-буриземні і бурі лісові грунти. Дерново-буриземні грунти переважно знаходяться під кормовими угіддями, бурі-лісові – під лісами.

Інтенсивне використання землі, особливо в індустріальних і урбанізованих регіонах супроводжується перетворенням і зміною основних її природних первісних властивостей і виникненням нових трансформаційних внутрішніх зв'язків і процесів. Щорічно з поверхні Землі зникає близько 2 млн м орного шару. Спостереження показали, що зменшення товщини цього шару на 10 см знижує урожай на