Загострюють земельну ситуацію інтенсифікація сільськогосподарських робіт, надходження могутніх машин, збільшення доз внесення добрив, використання хімічних засобів захисту рослин. Значно ускладнилась агротехніка.В результаті підвищилась урожайність багатьох сільськогосподарських культур, але й набагато збільшилося навантаження на землю.

1.1. Основніні вимоги при використанні земель меліоративного фонду.

Суб'єкти господарювання несуть відповідальність за стан використання меліорованих земель, реалізацію заходів з охорони ґрунтів і вод, дотримання екологічних та технологічних обмежень, передбачених законодавством України, і зобов'язані:

- отримати дозвіл на спеціальне водокористування;

- дотримуватись екологічно безпечних режимів зрошення та водорегулювання;

- здійснювати або проводити заходи із захисту земель від шкідливої дії вод;

- забезпечувати збереження і працездатність меліоративних фондів;

- здійснювати експлуатацію меліоративних фондів відповідно до Правил технічної експлуатації меліоративних систем, затверджених наказом Держводгоспу України від 25.12.01 N 285;

- дотримуватись вимог екологічної безпеки у використанні земельних і водних ресурсів згідно з чинним законодавством;

- безперешкодно допускати на меліоровані землі державних інспекторів та представників спеціально уповноважених органів, що здійснюють контроль за станом їх використання, сприяти проведенню моніторингових, вишукувальних та обстежувальних робіт щодо визначення стану земель і водогосподарських об'єктів;

- здійснювати облік забору та скидання вод, вести контроль за їх якістю та кількістю;

- надавати за підсумками роботи інформацію для формування державної статистичної звітності, в питаннях використання водних ресурсів та меліорованих земель згідно з чинним законодавством.

Після завершення вегетаційного періоду суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити проведення оцінки технічного стану та ремонт внутрішньогосподарських меліоративних систем відповідно до Положення про проведення планово-попереджувальних ремонтів меліоративних систем і споруд, затвердженого наказом Держводгоспу України від 01.10.99 N 151.

До початку вегетаційного періоду комісією, створеною спільним рішенням управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій та управлінь водного господарства Держводгоспу України, з залученням суб'єктів господарювання проводиться обстеження готовності меліоративних систем до приймання та відведення води, у тому числі пропуску паводків.

Результати обстеження є підставою для укладання договорів між водогосподарськими організаціями та суб'єктами господарювання на проведення поливів і відведення води

Водогосподарські організації на договірних засадах здійснюють:

- подачу води або її відведення;

- виконання заходів, пов'язаних з попередженням шкідливої дії вод і підтриманням належної якості води;

- ремонт і технічне обслуговування об'єктів інженерної інфраструктури внутрішньогосподарських меліоративних систем;

- лабораторні роботи щодо визначення хімічного складу води і ґрунтів та їх якості;

- обстеження і видачу довідок про еколого-меліоративний стан земель та технічний стан меліоративних систем;

- видачу рекомендацій щодо режиму водокористування;

- інші платні послуги відповідно до чинного законодавства.

Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади, що мають у комунальній власності внутрішньогосподарські меліоративні системи, створюють відповідні організаційні структури для експлуатації внутрішньогосподарських меліоративних систем, вирішують організаційні та фінансові питання щодо їх збереження, надання послуг з технічного обслуговування і ремонту.

Науково - методичний та інформаційний супровід використання меліорованих земель і експлуатації меліоративних фондів здійснюють на договірних засадах науково-дослідні і проектні установи та водогосподарські організації через інформаційно-дорадчі центри.

1.2. Екологічні та технологічні обмеження.

Використання меліорованих земель повинно здійснюватись без погіршення еколого-меліоративного стану угідь і технічного стану меліоративних систем на умовах відновлення або покращення екологічної ситуації та родючості ґрунтів. Забороняється застосування заходів, що призводять до погіршення якості земельних ділянок. Господарська діяльність на територіях підвищеного екологічного ризику, яка може завдавати шкоди іншим землевласникам, землекористувачам та навколишньому природному середовищу, повинна бути змінена або припинена.

Обмеження господарської діяльності на меліорованих землях стосується:

- використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок;

- необґрунтовано інтенсивного використання земель;

- розорювання сіножатей та пасовищ на землях, ускладнених процесами шкідливої дії вод;

- використання земель спеціального призначення для сільськогосподарських потреб (землі охоронних зон, водного фонду, заповідних територій тощо).

Нормативи екологічно безпечного зрошення й осушення та управління поливами або водовідведенням встановлюються залежно від еколого-меліоративного стану угідь, біологічної потреби культур та стійкості земель до проявів процесів деградації або шкідливої дії вод.

Виділяється п'ять категорій еколого-меліоративного стану земель: добрий, задовільний, задовільний із загрозою погіршення, незадовільний та дуже незадовільний.

Для земель з певною якісною категорією еколого-меліоративного стану обмеження встановлюють індивідуально з урахуванням:

- розташування об'єкта у межах масиву зрошення або осушення;

- геоморфологічних та морфометричних характеристик рельєфу;

- режимів зволоження або осушення, водного балансу території та агрокліматичних показників;

- проявів та інтенсивності процесів деградації або шкідливої дії вод.

Землі з добрим і задовільним еколого-меліоративним станом, не ушкоджені процесами деградації або шкідливої дії вод, використовуються без обмежень і не потребують додаткових природоохоронних або меліоративних заходів.

На них застосовується загально рекомендований для даної зони та типу природних умов набір сільськогосподарських культур, комплекс агротехнічних прийомів та операцій з їхнього вирощування. За умови достатньої кількості та кондиційної якості води призначаються оптимальні режими зрошення.

Проведення поливів обмежено придатними водами допускається за умови проведення заходів з хімічної меліорації або у критичні періоди росту рослин.

На ділянках задовільного із загрозою погіршення стану земель використання угідь має супроводжуватись обов'язковим регулюванням технологічних впливів шляхом введення попереджувальних заходів або ґрунтозахисних технологій рослинництва, що включають протиерозійні заходи, поліпшення якості поливних вод і хімічну меліорацію ґрунтів, регулювання поверхневого стоку, водозберігаючі та ґрунтозахисні режими зрошення.

Обмеження встановлюються індивідуально для земель з певним видом деградації або шкідливої дії вод:

- техногенно та природно підтоплювані землі використовуються за умови роботи горизонтального або вертикального дренажу, із застосуванням спеціалізованих сівозмін і агротехнічних заходів, заходів із регулювання поверхневого стоку, водозберігаючих режимів зрошення;

- засолені землі використовуються з застосуванням комплексу заходів із попередження або ліквідації засолення, адаптованого до конкретних характеристик природно-меліоративних умов території, засобів фітомеліорації із включенням до сівозмін солестійких культур. Використання мінералізованих вод для поливу таких земель забороняється;

-