Проводячи протиерозійні заходи, слід особливу увагу приділяти приміським районам. Щоб запобігти подальшому погіршенню грунтів, треба знижувати кількість промислових викидів в атмосферу, особливо в періоди несприятливої метеорологічної ситуації. Незадовільний стан грунтів у зонах розсіювання промислових викидів позначається на сільськогосподарському виробництві. Так, в умовах перевищення середньорічної гранично допустимої концентрації пилу в повітрі відповідно в 2 і 5 разів втрати вирощуваної продукції становлять 1,5 і 6,5%.

ВИСНОВКИ

Усі землі країни утворюють єдиний земельний фонд, який включає: землі сільськогосподарського призначення; землі населених пунктів; землі промисловості, транспорту заповідників та іншого несільськогосподарського призначення; лісового фонду; водного фонду; держзапас.

Земля — найважливіша складова в сільському господарстві. Для сільського господарства найбільше значення має частина землі під назвою грунт — особливе природне утворення, якому властиві риси живої та неживої природи, що сформувались внаслідок тривалого перетворення поверхневих шарів літосфери під спільним взаємозумовленим впливом гідросфери, атмосфери, живих і мертвих організмів

Для охорони та відтворення земельних ресурсів потрібно:

· оптимізувати площі сільськогосподарських угідь та зменшення ступеня їх розораності;

· удосконалити структури земель сільськогосподарського призначення та їх збагачення природними компонентами;

· впровадити грунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території;

· обмежети руйнівного інтенсивного використання екологічно уразливих земель;

· здійснити консервації сільськогосподарських угідь з дуже змитими та дуже дефльованими грунтами на схилах крутизною понад 5-7 градусів;

Для розробка заходів щодо охорони родючості грунтів потрібно:

· Складання проектно-кошторисної документації на вапнування кислих грунтів;

· Розробка рекомендацій щодо застосування мінеральних та органічних добрив;

Вивчення ефективності впровадження заходів щодо підвищення та збереження родючості грунтівможна двома способами. Перший – проведення агрохімічного обстеження з видачею рекомендацій щодо внесення мінеральних та органічних добрив, докорінного поліпшення земель. Другий - роведення розрахунків балансу змін якісних показників грунту.

Для підвищення родючості грунтів необхідно:

Ш вносити органічні і мінеральні добрива (гною 20 т/га, азоту 60 кг/га, фосфору і калію 90 кг/га д. р.).

Ш проводити вапнування ґрунтів (4-6 т/га).

Ш вдосконалення існуючих сівозмін (збільшити долю багаторічних трав, використання в сівозміні сидератів)

Ш правильний обробіток грунту.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гімбаржевський В.Р. Сільськогосподарське використання осушених земель гумідної зони України: Методичні рекомендації / Коваленко В.Р., Гімбаржевський В.Р. – К.: Аграрна наука. – 74 с

2. Науковий звіт Івано-Франківського обласного державного проектно-технічного центру охорони родючості грунтів, та науково дослідних робіт у 2001р.

3. Назаренко І.І. Землеробство та меліорація: підручник [За ред. І.І.Назаренка] / Назаренко І.І., Смага І.С., Польчина С.М., Черлінка В.Р. -Чернівці: Книги ХХІ. 2006. – 543 с.

4. Охорона і відтворення родючості грунтів - запорука сталого розвитку с.г. виробництва Івано-Франківщини / Івано-Франківськ: 2006.

5. zakon.meta.ua/

6. balance.dp.ua/download/blanks/07.10.doc

7. referatcentraj.ord.ua/