* - вірогідні зміни досліджуваних показників порівняно з контролем і фоновим значенням.

Мінімальні показники пошкодження біоіндикатора спричинював комплекс ґрунтових чинників зони комплексного озеленення. Частка аберантних ана-телофаз становила тут відповідно 2,18±0,11%, що відповідає «нижче середнього» рівню ушкодження за уніфікованою шкалою.

У селітебній зоні частка аберантних ана-телофаз сягає значення 3,25±0,06%, а умовний показник ушкодження – 0,40. Таким чином рівень ушкодження біотестора класифікується як «середній»

В апікальних меристемах первинних корінців, що формувалися на ґрунтах аграрного використання, частка аберантних ана-телофаз перевищує фоновий показник у 2,74 раза і складає 3,67±0,16%. У цілому, комплекс ґрунтових умов даної території спричинює зростання УПУХА тест-об’єкту до значення 0,81, що характеризує рівень пошкодження біоіндикатора як «вищий середнього».

Генетичні ефекти впливу урботехногенних полютантів на хромосомний апарат A.L. найбільш виражені на придорожніх ділянках та на ПП БуТЕС. Відсоток аберантних ана-телофаз, що формувалися на ґрунтах зазначених територій перевищує фоновий показник відповідно в 4,04 і 3,66 раза й складає 5,41±0,17% та 4,91±0,14%. Загалом УПУХА A. cepa L., при експонуванні на зазначених ґрунтах, становить 0,81 та 0,92, що відповідає максимальному рівню ушкодження біоіндикатора за шкалою оцінки мутагенного фону та стану генофонду.

Цитогенетичний аналіз перебудов каріому меристематичних клітин тест-об’єкта показав, що його пошкодження були представлені як хромосомними, так і геномними аномаліями (рис. 4.1 А-Г ).

А Б

В Г

Рис. 4.1. А-Г. Хромосомні та хроматидні аберації меристематичних клітин A. cepa L. при експонуванні на ґрунтах ПП БуТЕС: 1 – хромосомний міст; 2 – хроматидний міст; 3 – відставання хромосом; 4 – фрагменти хромосом.

Для оцінки кластогенної компоненти забруднення ґрунтів різнофункціональних зон Бурштинської урбоекосистеми проводили також мікроядерний аналіз клітин апікальної меристеми первинних корінців A. L. Мікроядра – це ацентричні фрагменти хромосом, що виникають унаслідок їх структурних порушень, або цілі хромосоми, що затрималися на стадії анафази (рис. 4.2 А-Б). Мікроядерний аналіз достатньою мірою відображає кластогенний вплив комплексу досліджуваних чинників.

Рис. 4.2 А-Б. Мікроядра у меристематичних клітинах A. L. при експонуванні на ґрунтах ПП БуТЕС.

Модельні дослідження показали достовірне зростання мікроядерного індексу (МЯІ) у меристематичних тканинах первинних корінців A. L., що формувалися на ґрунтах усіх дослідних ділянок у зоні впливу БуТЕС (табл. 4.4).

Фонове значення частоти клітин із мікроядрами, що зустрічаються в меристематичних клітинах A. L. – 2,13±0,07%. Максимальна індукція цитогенетичних порушень, що викликають утворення позануклеарних структур у клітинах апікальної меристеми A. L., характерна для ґрунтів аграрного використання. МЯІ меристематичних тканин тест-об’єкта склав у цьому випадку 33,59±0,75%, що за УПУ відповідає максимальному рівню пошкодження індикатора.

Таблиця 4.4.

Мікроядерний індекс клітин апікальної меристеми первинних корінців Allium L., експонованих на ґрунтах різних районів Івано-Франківська

та умовні показники ушкодження (УПУ) біотестора

№

п/п | Досліджуваний район | МЯІ,

% | УПУМЯІ | Рівень пошкодження індикатора

1 | Фонова територія | 2,13±0,07 | 0,01 | низький

2 | Зелені міські насадження | 6,78±0,09в | 0,15 | низький

3 | Селітебна зона індивідуальної забудови | 8,31±0,15в | 0,20 | нижчий середнього

4 | Селітебна зона капітальної забудови | 11,38±0,09в | 0,30 | нижчий середнього

5 | Аграрна зона | 33,59±0,75в | 1 | максимальний

6 | Придорожні ділянки | 27,98±0,68в | 0,82 | максимальний

7 | ПП БуТЕС | 21,82±0,5 в | 0,63 | високий

* - вірогідні зміни досліджуваних показників порівняно з контролем і фоновим значенням.

Комплекс ґрунтових чинників придорожніх ділянок спричинює зростання МЯІ в клітинах тест-об’єкта до значення 27,98±0,68%. Умовний показник ушкодження складає 0,82, що за уніфікованою оціночною шкалою характеризується як «максимальний».

Цито- та генотоксичний ефект ґрунтових умов ПП підприємства зумовлює високий рівень ушкодження індикатора. Перевищення МЯІ тут складає 10,22 рази.

У тканинах апікальних меристем цибулі городньої при експонуванні на ґрунтах селітебних зон індивідуальної та капітальної забудов виявлено відповідно 8,31% та 11,38% клітин із мікроядрами. Указані значення МЯІ характеризують пошкодження індикатора як «нижче середнього».

Одержані результати узгоджуються з літературними даними та спостереженнями інших авторів на інших тест-об’єктах. Таким чином, мікроядерний тест із використанням A. L. як модельної системи є зручним високочутливим методом скринінгу мутагенів у довкіллі урбанізованих та техногенно змінених територій.

4.4. Оцінка токсико-мутагенного фону території у зоні впливу Бурштинської ТЕС

За значеннями часткових умовних показників ушкодження тест-об’єкта (УПУМІ, УПУХА, УПУМЯІ), обчислено інтегральні (ІУПУ), які дозволяють охарактеризувати рівень токсико-мутагенної напруги середовища в межах різнофункціональних зон Бурштинської урбоекосистеми (табл. 5.6)

Таблиця 4.5

Рівень токсико-мутагенної напруги середовища в межах Бурштинської екосистеми (за Allium cepa-тестом)

№

п/п | Функціональна зона | Значення

ІУПУ | Категорія екологічної безпеки території

1 | Фонова територія | 0,05 | Безпечна

2 | Зелені міські насадження | 0,23 | Безпечна

3 | Селітебна зона індивідуальної забудови | 0,34 | Помірно небезпечна

4 | Селітебна зона капітальної забудови | 0,31 | Помірно небезпечна

5 | Аграрна зона | 0,80 | Надзвичайно небезпечна

6 | Придорожні ділянки | 0,92 | Надзвичайно небезпечна

7 | ПП БуТЕС | 0,84 | Надзвичайно небезпечна

Контроль

(дистильована вода) | 0,00—

За результатами проведеного дослідження виявлена неоднорідність еколого-генетичної ситуації в межах різнофункціональних зон Бурштинської екосистеми (Рис. 4.3).

Рис. 4.3. Карта-схема градації території у зоні впливу Бурштинської ТЕС за токсико-мутагенним фоном

У зоні комплексного озеленення має місце мінімальний токсико-мутагенний фон. Зменшення кластогенного та цитотоксичного ефекту ґрунтів може бути зумовлено сануючою роллю багаторічних зелених насаджень. У селітебних зонах індивідуальної та капітальної забудов мутагенний фон класифікується як «помірно небезпечний». Цитогенетичні зміни в аграрних, придорожніх зонах, а також на ПП БуТЕС відповідають «надзвичайно небезпечному» рівню мутагенного фону середовища.

У відповідності до результатів попередніх досліджень, у межах досліджуваної території виділені локальні едафотопи, гетерогенні