не використовуються, під посів ріпаку, виявилось, що потенціал району під носів ріпаку становить 2,155 тис.га, із загальної площі області 139 тс.та (1,43 % площі району).
Така площа посівів щороку не спричинить браку для площ інших сільсько-господарських культур, однак внесе додаткові прибутки. Ріпак росте на більшості території району, а добування олії з нього методом пресування є відносно простою технологічною операцією. Для району достатньо побудувати один завод.
Стабільність заводського ритму визначатиметься рівномірністю поставок ріпакового насіння, річна погреба у якому 6 тисяч тонн. Домогтися цього простіше компонуванням заводського обладнання із 4 модульних блоків здатних виготовляти по 1,5 тисяч тонн біодизеля кожний, як це практикується в європейських країнах. Таке рішення дозволяє нарощувати потужності поступово і забезпечувати високу якість біодизеля.
Відходи переробки насіння (у народі їх називають макухою) мають високу кормову цінність, а ріпакова солома є цінною сировиною для виробництва паперу. Коренева система цієї культури сприяє розпушуванню землі, збільшенню її водопроникної здатності. Перегниваючи, залишки стебел ріпака та його кореневища поповнюють гектар землі на 15-20 т/га поживними речовинами, та й me здатні пригнічувати розвиток бур'янів. Коротко кажучи, ріпак перетворився у засіб підвищення родючості і фітосанітара полів, у кращого попередника для озимої пшениці.
3.1 Використання ріпакової олії в лісовому господарстві району.
Проблема зменшення техногенного впливу на лісові та аграрні системи вимагає пошук альтернативних енергоносіїв, екопозитивних технічних рідин, засобів захисту рослин та інших хімічних продуктів.
На сьогоднішній день значна увага приділяється впровадженню альтернативних палив і мастильних матеріалів ненафтового походження метою якого є зменшення забруднень атмосфери, грунтів і вод. Найбільш поширеною альтернативою є рослинні олії. Розглядаючи можливості використання як палива існуючих сортів рослинної олії, спеціалісти віддають перевагу ріпаковій олії. Це обґрунтовано наступним: ріпакова олія у помірних кліматичних зонах найбільш поширена (після соняшникової) і достатньо стійка до впливу низьких температур (до -10°С); майже не містить сірки; при потраплянні у навколишнє середовище практично не забруднює ґрунтові води, ґрунти та водоймища завдяки швидкому (протягом трьох тижнів) та повному розпаду, що особливо важливо при використанні ріпакової олії у лісовому та сільському господарствах.
Існує широкий спектр прямих і не прямих можливостей технічного використання ріпакової олії. Із неї виробляють різні мастила (гідравлічні, охолоджуючі, адгезійні, антифрікційні, антикорозійні); використовують для змащування деталей машин, запилених ланцюгів, трансмісій, механічних пилок; деревообробних верстатів тощо.
Суттєво важливим є можливість застосування ріпакової олії як основи для засобів боротьби зі шкідниками лісових культур (білан жилкуватий, зимовий п'ядун, кільчастий шовкопряд, розанова листокрутка та інші). Завдяки високому вмісту парафінових фракцій можливе застосування ріпакової олії у гетерогених сумішах та консистентних мастилах для обробки живих зрізів при ремонтах дерев.
Реальний досвід вирощування ріпаку в господарствах Городенківського рйону Івано-Франківської області засвідчує, що врожай ріпаку складає: озимий - 25-40 ц/га; яровий - 20-30 ц/га.
Аналіз показує, що при засіванні площі 20 га озимим ріпаком сорту Терра гібрид собівартість його вирощування при врожайності 10, 20, ц/га складатиме відповідно 956, 674, 529 грн/т, тобто рентабельність - н рівні 20, 71, 117%(табл.).
У цінах 2008 року максимальний економічний ефект при повній реалізації вирощеного насіння ріпаку може досягати 37,5 тис. грн.
Таблиця – аналіз рентабельності
1 | Вартість виробленої продукції, грн./т. | 1150
2 | Урожайність ц/га. | 10 | 20 | 30
3 | Прибуток від реалізації урожаю, грн/га | 1150 | 2300 | 3450
4 | Послуги збирання, грн/га. | 170 | 170 | 170
5 | Інші пермінні затрати, грн. | 50 | 50 | 50
6 | ПММ, витрати- 50 л/га | 190 | 190 | 190
7 | Сушіння та очищення, грн./т | 45 | 90 | 135
8 | Усього перемінних затрат, грн./га | 801 | 1193 | 1433
9 | Оренда майна, грн./га | 40 | 40 | 40
10 | Амортизація техніки, грн./га | 30 | 30 | 30
11 | Фіксований податок грн./га | 35 | 35 | 35
12 | Інші постійні затрати, грн./га | 50 | 50 | 50
13 | Усього постійних затрат, грн./га | 155 | 155 | 155
14 | Усього затрат, грн./га | 956 | 1348 | 1588
15 | Прибуток +/ збуток - , грн./га | 194 | 952 | 1862
16 | Собівартість продукції, грн./т. | 956 | 674 | 529
В разі 50-% заміщення дизпального вирощеною ріпаковою олією економічний ефект при експлуатації техніки у лісогосподарському господарстві району Івано-Франківської області у перший інвестиційний рік складатиме 15 тис. грн.
Розрахунки показують, що заміна традиційного дизельного палива на ріпакову олію приводить до зменшення річних викидів шкідливих речовин у атмосферу, а саме: NOx на 14,3 %; СХНЧ, на 23,3%; На 98,4%; сажі на 53%; СО на 17,5%.
3.4 Розробка технології й рецептури виготовлення дизельного біопалива на основі метилового ефіру олії рапсу.
Неможливість відновлення нафтових ресурсів турбує навіть країни, котрі сьогодні радо підраховують зароблені на експорті нафтодолари. Та й екологічна шкода від автомобілів, що працюють на бензині та дизпаливі, стає дедапі відчутнішою за підрахунками екологічних служб, на авто припадає 20% загальної кількості викидів вуглекислого газу та близько 50% смогоутворюючнх часток.
В Україні державні чиновники, намагаючись вивести країну із залежнесті від закордонних нафтотрейдерів, не бачать нічого, крім чорного золота. 'Іапасів якого, як відомо, на Землі залишилось всього на 50-70 років.
Для традиційної технології характерні явища, які призводять до екологічних катастроф, наприклад, порушення рослинного покриву при добуванні нафти. Транспортування і зберігання нафти пов'язано з витоком її