Не потрібно бути хіміком-технологом, щоб задати собі питания: якщо не нафта, то що замість неї? І самому відповісти: конкурувати з нею можуть газ, електроенергія, спирт і біодизель. Але газ як і нафта - «ахіллесова п'ята» в ресурсах України. А щоб машини працювали на електроенергії потрібний принципово новий автомобільний двигун.

Учені-хіміки давно зробили висновок, альтернативою палива може послужити рапс. Рапс - це однорічна рослина з родини хрестоцвітів з жовтими квіточками, її відносять до масляних культур. Насіння рапсу використовують в харчовій, текстильній галузях, а також як корм для тварин, але також з нього можна отримувати пальне. При тому, що з точки екології, рапсовий біодизель має велику перевагу: із вихлопної труби автомобіля виділяється рівно стільки вуглекислого газу, стільки поглинулось рослиною при фотосинтезі. Ріпак як промислова культура в Україні почав інтенсивно використовуватись в останнє десятиліття. Площі його зросли до 100 тисяч га, валовий збір насіння виріс понад 180 тис. тон, врожайність в середньому склала 20 ц / га. Останнім часом у всьому світі зростає використання ріпакової олії на технічні цілі [І].

Щоб отримувати паливні масла з наперед заданими властивостями, наприклад зменшення вмісту кислот (агресивності палива). Більш широкі можливості в цьому напрямку при генетичному перевтіленні рослин. Спостерігається обережне відношення до продуктів харчування, отриманих на основі генетично змінених рослин. Однак генетично змінені культури призначені тільки для отримання палива рослинного походження, не повинні викликати тривоги. До основних напрямків змін рослин для отримання палива рослинного походження можна віднести наступне: збільшення маслянисті культур; отримання необхідних властивостей; підсилення каталітичної дії.

Підвищення каталітичного впливу на показники двигуна можна досягнути наступ тими способами: накопичення каталізаторів в генетично змінених рослин під чаї: вирощування за рахунок використання спеціальних добрив; в системі подачі палива; в камерах згорання при нанесенні каталізаторів на стінки [3].

Хоча відносний вміст металів в маслах невеликий, але так як метали знаходиться в вигляді іонів (металоорганічних з'єднань), вони можуть давати великий вплив на процес згорання за рахунок каталітичної дії. До таких каталізаторів які входять в склад добрив, відносяться калій, марганець, цинк, бор. молібден, мідь, залізо, кобальт і т. д. [4].

Таблиця 2 - Вміст металів в маслах ріпакової олії

Показник | Cu (мг/кг) | Zn(мг/кг)

Нерафінована | 0,36 | 0,23

Рафінована | 0,29 | 0,10

Відмінність, % | 19,4 | 56,6

Наявність в системі подачі палива каталізаторів в комбінації з підігрівом палива забезпечує прискорення передполум'яних реакцій. В камерах згорання

забезпечується суттєве підвищення ефективності каталізатора завдяки підвищеній температурі, і при оптимальній організації робочого процесу двигуна суттєво зменшуються викиди оксидів азоту.

Відомо, що в Україні є біля 35 млн. га орних земель. Такого ресурсу не має вся Європа. За словами українсько-чеського підприємства «Біонафта» Володимира Павлюченка, щоб повністю забезпечити Україну біопальним, достатньо засіяти під рапс ( який може давати 30 ц з гектара і більше) всього 10% посівних площ.

На думку керівника лабораторії наливно - енергетичних ресурсів Володимира Заборського, при врожайності рапсу 20 ц з гектару один літр палива буде коштувати приблизно 2 грн. 30 коп. Важливо також знати що біодизель за своїми фізико хімічними властивостями нічим не відрізняється від звичайного дизельного пального. Тому двигуни в автомобілях не при йдеться переробляти.

Підрахунки показати, що для забезпечення трактора МТЗ-80 на рік паливно-мастильними матеріалами (при номінальному навантаженні) необхідно 5-8 га посіву озимого ріпаку при врожайності 2,5-3,0 тони з гектара. За даними всесвітньо відомих фірм і компаній, ще в 1992 році французька компанія «Рено» випробувала новий автомобільний двигун, що працює на рослинній олії з ріпаку. Під час випробування автомобіль «Рено-21» пройшов 19 тис. км, показавши високу швидкість і економічність -4 л на 100 км [1].

Ллє є один недолік - рапсове пальне має невелику агресивність, а тому прийдеться модернізувати систему внутрішнього згорання, але як вважають спеціалісти це не дуже дорого. Хоча при цьому двигун споживає на 10% пального більше, економічна вигода все-таки є: собівартість 1 літра рапсового пального, за словами науковців кафедри двигунів внутрішнього згорання Харківської йоді техніки, не буде перевищувати 5-5,5 грн.

Таблиця 3 – Техніко-економічні розрахунки доцільності виробництва біодизеля і станом на вересень 2008 р)

Вихідні дані:

Річний об’єм виробництва біодизеля | 300000 л

Собівартість сировини – рапс | 800 грн/т

Ринкова вартість шроту | 500 грн/т

Ринкова вартість мінерального палива | 7,35 грн/л

Вихід продукції з однієї тони сировини ( з рапсу)

Шрот | 600 кг

Біодизель | 318 л

Гліцерин | 77 кг

Витрати на 1000 літрів біопалива

Хімічні реактиви (метанол, каталізатор) | 460 грн

Електроенергія | 90 грн

Заробітна плата персоналу ( з нарахуванням) | 700 грн

Додатково (транспорт, господарські потреби та ін.) | 80 грн

Вартість сировини (800х3,143) | 2510 грн

Разом: | 3840 грн

Разом на один літр палива: | 3,84 грн

Прибутки:

Шрот (0,600х3,143х500) | 940 грн

На один літр палива: | 0,94 грн

Собівартість одного літру біодизиля: | 5,5 грн

Річний дохід (7,35-5,5х300000) | 555000 грн

Розрахунки проводяться згідно базового комплексу біодизельноі фабрики виробництво якої становить 50 л/год (1200 л/добу)

Наведені розрахунки не враховують значної економії на транспортних витратах, а також використання гліцерину, як палива, добрива або для продажу.

ІЗ