Промисловість викидає в атмосферу значну кількість твердих часток (сажа, зола, пил) та шкідливих газів (оксиди вуглецю, вуглеводні, оксиди азоту). Такі складові палива, а також різні розпи-лені продукти (цемент, фосфорити) утворюють промис-ловий пил. Він складається з дрібних часточок і довго тримається в повітрі у зваженому стані.

Підприємства хімічної, енергетичної, металургій-ної, нафтопереробної, цементної промисловості теж ви-кидають у повітря велику кількість газоподібних речо-вин, золи та пилу. Шкідливі гази і промисловий пил накопичуються здебільшого над містами (в 1 см3 міського повітря кількість пилинок сягає 100 тис. штук).

Промислові джерела забруднення атмосферного повітря поділяються на:

1. джерела виділення;

2. джерела викидів.

До перших відносяться технологічні пристрої (апарати, установки тощо), в процесі експлуатації яких виділяються домішки. До других – труби, вентиляційні шахти, аераційні ліхтарі, за допомогою яких домішки надходять в атмосферу.

Промислові викиди поділяються на:

- організовані;

- неорганізовані.

Організований промисловий викид надходить в атмосферу через спеціально споруджені газовідводи та труби, що дозволяє застосовувати для очистки від забруднюючих речовин відповідні установки.

Неорганізований промисловий викид надходить в атмосферу у вигляді неспрямованих потоків газів в результаті порушень герметичності обладнання. Неорганізовані викиди характерні для очисних споруд, золовідвалів, ділянок вантажно-розвантажувальних робіт та інших об’єктів [54].

На території Івано-Франківської області сформувались природно-територіальні комплекси з різним ступенем антропогенізації, серед яких помітне місце займають промислово-міські: Івано-Франківський, Калуський, Бурштинський, Надвірнянський, Коломийський [21].

Основними забруднювачами атмосферного повітря на території області є Бурштинська ТЕС (80% викидів із стаціонарних джерел області), ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», ВАТ «Івано-Франківськцемент» та інші [21, 39].

В районі розміщення Івано-Франківської фірми «Барва» виявлено осередок найбільш забрудненого повітря. Напружена ситуація з атмосферним повітрям в селах Ямниця, Угринів, Клузів була пов’язана в 1990р. з викидами Івано-Франківського ЦШК. Зараз ВАТ «Івано-Франківськцемент» значно знизив свої викиди в атмосферу [47].

ВАТ “Івано-Франківськцемент” спричинює забруднення атмосферного повітря та води. Основними забруднювачами атмосферного повітря, що містяться у викидах даного підприємства, є:

§ речови-ни у ви-гля--ді су-спен-дова-них твер-дих части-нок (пил);

§ оксиди азоту NxOx;

§ діоксид сірки SO2;

§ оксид вуглецю CO [21].

Виробництво цемен-ту й інших в’язких стінових матеріалів, азбестоцементних виробів, будівельної кераміки, тепло- і звукоізоляційних матеріалів, будівельного і технічного скла супроводжується викидами в атмосферу пилу і завислих речовин (57,1 % від сумарного викиду), оксидів вуглецю (21,4 %), сірчистого ангідриду (10,8 %) і оксидів азоту (9 %). Крім того, у викидах присутні сірководень (0,03 %), формальдегід (0,02 %), толуол (0,02 %), бензол (0,01 %), п’ятиоксид ванадію (0,01 %), ксилол (0,01 %).

Виробництво цементу і інших будівельних матеріалів є одним з основних джерел забруднення атмосфери пилом. Навколо заводів, що виробляють цемент, азбест і інші будівельні матеріали, утворюються зони з підвищеним вмістом в повітрі цементного пилу, та інших шкідливих речовин [53, 54].

1.2. Цементний пил як один з основних інгредієнтів забруднення повітря

Викиди цементних заводів — це різні тверді частки, які, виступаючи механічними забруднювачами, мають значний токсико-біологічний ефект. Тверді частинки і пил, складовою частиною якого часто виступають важкі метали (ВМ), про-никають крізь листя або пошкоджені клітини епідермі-су, завдаючи шкоди рослинам.

До ВМ відносяться більше 40 хімічних елементів, але не всі вони несуть однакову небезпеку для біоти. За токсичністю, розповсюдженістю, здатністю накопичуватись в трофічних ланцюгах тільки небагато, близько 10 елементів, визнані пріоритетними забруднювачами біосфери. Серед них ртуть, свинець, кадмій, миш’як, мідь, ванадій, олово, цинк, сурма, молібден, кобальт, нікель. Три елементи – ртуть, свинець і кадмій – вважаються найбільш небезпечними [23]. Hg, Pb, Zn, F, Be – 1 клас небезпеки, Co, Ni, Cu, Mo, Cr, B, Li – 2 клас, Ba, V, Mn, Sr – 3 клас [17].

ВМ з атмосфери, осідаючи на рослину або земну поверхню, мають тенденцію накопичува-тись, особливо у верхніх шарах ґрунту, звідки можуть потрапити у рослину. Пилові часточки можуть мати різний колір, розміри, хімічну природу, форму тощо. Дрібні частинки можуть осідати на листках, знижу-ючи світлопоглинання і відповідно фотосинтез, негатив-но впливати на запилення квітки, розміри і стан листя, а також можуть завдавати механічних пошкоджень гострими краями або спричинювати опіки і отруєння [6, 54].

Пил, що осідає на листя, здійснює на рослини фізичну і хімічну дію. Фізичний вплив полягає в зміні оптичних властивостей листків. У запилених листків на 5-14% зменшується інтенсивність поглинання фізіологічно активної радіації, тоді як прихід тепла зростає. В результаті цього зростає транспірація, знижується асиміляція і посилюється дисиміляція. Встановлено, що в листках на 10-25% зменшується вміст хлорофілу, скорочується площа асиміляційної поверхні. Чим вища запиленість листя, тим нижчим є значення цих показників [15].

Пил – це поняття, яке визначає фізичний стан речовини, а саме: подрібненість його на найдрібніші частинки, які, будучи зважені у повітрі, являють собою дисперсну систему (аерозоль). Дисперсною фазою в цій системі є тверді частки, а дисперсним середовищем – повітря. Шкідлива дія пилу залежить від цілого ряду фізичних та хімічних властивостей, форми та розміру пилу. Головне значення при цьому має концентрація пилу в повітрі [34].

Особливістю пилу є те, що він може бути нетоксичним, але, адсорбуючи на своїй поверхні газоподібні чи рідкі сполуки, набуває зовсім інших властивостей і збільшує цим небезпеку для рослин [6, 54].

Дослідження локалізованого цементного пилу, що використовується для підвищення родючості ґрунтів у якості